Памук Орхан

«Черная книга» – четвертый роман турецкого писателя, ставшего в начале 90-х годов настоящим открытием для западного литературного мира. В начале девяностых итальянский писатель Марио Бьонди окрестил Памука турецким Умберто ЭкоРазыскивая покинувшую его жену, герой романа Галип мечется по Стамбулу, городу поистине фантастическому, и каждый эпизод этих поисков вплетается новым цветным узором в пеструю ткань повествования, напоминающего своей причудливостью сказки «Тысяча и одной ночи».

Роман "Мене називають Червоний" автор назвав своїм найколоритнішим і найоптимістичнішим твором . Історичній детектив переносить читача у середньовічний Стамбул, куди після дванадцятилітніх мандрів повертається Кара і де він знаходить своє втрачене кохання. Незадовго до його повернення красуня Шекюре стежить у шпарину за найталановитішими малярами султана, що ночами навідуються до її батька, роблячи ілюстрації до якоїсь таємничої книжки. Але що це за книжка і що в ній зображено? Культури змінюються чи перетинаються? Як щезає традиційний світ? На ці питання намагається знайти відповідь Орхан Памук.  

Стамбул XVII століття, за часів правління Мехмеда IV. Турки щойно розгромили венеціанців, й у полон потрапляє італієць, котрий як дві краплі води схожий на свого майбутнього господаря — спраглого до здобутків європейської науки турка… Складні стосунки двійників — хазяїна і раба, мусульманина і гяура — це блискуча алегорія протистояння Сходу і Заходу.