Лiкарськi рослини Прикарпаття - Гладун Ярослав - Страница 29

Приворотень звичайний

(Alchemilla glabra L.)

Родина розові (Rosaceae)

Багаторічна трав'яниста рослина, 10–30 см заввишки. Стебла стеляться, але під час цвітіння дугоподібно піднімаються вгору. Листки нижні на довгих черешках, верхні майже сидячі, молоді дещо зморщені. Верхні листки п'ятилопатеві, нижні семи — , дев'яти лопатеві, лопаті округлі, зарубчасто-пилчасті, з обох боків вкриті волосками. Квіток багато, вони дуже дрібні, непоказні, зелено-жовті, зібрані у клубочки. На смак рослина іноді гіркувата, здебільшого терпка, виявляє в'яжучу дію, з слабо бальзамічним запахом. Цвіте у травні — жовтні.

Росте по луках, гаях, на межах, узліссях, пасовиськах. Має багато різновидностей. Збирають рослину, під час цвітіння.

Застосовують як в'яжучий, кровоспинний, відхаркувальний засіб, для поліпшення обміну речовин і лікування ран, висипів на тілі. Користуються нею при недокрів'ї, водянці, загальному ослабленні.

Добрі наслідки одержують при лікуванні приворотнем нестравності шлунка, здуття кишечника і в'ялої перистальтики кишок. При катарах дихальних шляхів застосовують як відхаркувальний засіб, який, можливо, полегшує гоєння каверн (діють гіркоти, дубильні речовини, антоксантин, слиз, смоли й органічні кислоти), особливо корисний він при лікуванні білей у жінок, для спринцювання піхви при надмірних менструаціях, болях у ділянці тазу, при дисменореї.

Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 2 столові ложки подрібненої рослини і настоюють 10 хвилин. П'ють 2 склянки на день, ковтками. Сильніше діє відвар 2 столових ложок приворотня у півлітрі червоного виноградного вина. П'ють гарячим 3–5 чарок на день при проносах, кавернах легень (в суміші, порівну, із відваром з гілок чорнобилю й алтейного кореня), при недостатку молока у жінок, які годують груддю, при серцевих болях.

Зовнішньо застосовують при ранах, виразках, білях у жінок і для полоскання рота після видалення зуба. Приготування таке ж, як для вживання всередину. В косметиці водний настій приворотня вживають для обмивання лиця, щоб вивести вугри.

Проліска дволиста

(Scilla bifolia L.)

Родина лілійні (Liliaceae)

До ранньовесняних рослин належить проліска дволиста, яка росте в листяних лісах. Вона має циліндричне голе квітконосне стебло 6-20 см заввишки, що відростає від підземної цибулини завбільшки з горіх ліщини. Два (три) прикореневих листки своїми піхвами охоплюють стебло до середини. Вони досить довгі, широколінійні, жолобчасті, з ковпачковидною верхівкою. Квітка;має тендітну шестипелюсткову блакитну оцвітину та шість тичинок. Цвіте у березні — квітні, запилюється комахами. Плід — коробочка.

Проліска дволиста — типовий ефемероїд, що закінчує вегетацію до повного розвитку листя на деревах. Добрий ранньовесняний медонос, декоративна рослина, її з успіхом можна вирощувати на багатих грунтах, у затінених місцях парків, лісопарків, скверів. Вона розмножується насінням та цибулинками. Проліска відома й як лікарська та фарбувальна рослина У лісостепових районах росте проліска поникла (S. cernua Red.). Оскільки проліски масово збирають у весняні букети, вони потребують охорони.

Рогіз вузьколистий

(Typha angustifolia L.)

Родина рогозові (Typhaceae)

Водяна рослина з повзучим кореневищем, від якого в обидва боки відходять надземні стебла висотою до 2 м, вкриті листками, у нижній частині дуже довгими, лінійно-мечовидними. Від кореневища відходять також корені: тонші, спрямовані вгору відходять у воду і вбирають з неї поживні речовини. У стеблах і листках багато провідних пучків. Дрібні одностатеві квітки норамІ в густі циліндричні бурі або чорно-бурі суцвіття — пич. чтки. У нижній частині суцвіття — маточкові квітки, у верхній — тичинкові. КнгІ'ки біля основи оточені довгими волосками. Тичинкові квітки мають З тичинки, маточкові одну маточку, що піднімається на довгій ніжці. Плід — горішок. Цвіте в червні липні.

Росте по берегах озер, ставків, у неглибоких водоймах, малих річках з повільною течією по всій Україні. Рогіз — вітрозапильна рослина.

Назва роду утворена від грецького слова, що означає «дим», "палити" (за кольором темних, ніби обгорілих суцвіть). Видова назва в перекладі з латинської мови — «вузьколистий», дана рослині за форму листків.

Викопні рештки рогозу відомі з міоцену. Поширений по всій земній кулі. Плоди поширюються вітром. Цьому сприяють пучки волосків біля плодів. Завдяки цим волоскам рослина може поширюватися і водою: вони дають змогу плодам утримуватися на поверхні води до трьох днів.

З давніх часів рогіз використовують для різноманітних потреб. З листків рогозу виготовляють рибальські снасті, кошики, мати тощо.

На Україні росте 5 видів рогозу.

Родовик лікарський

(Sanguisorba officinalis L.)

Родина розові (Rosaceae)

Багаторічна трав'яниста рослина, що досягає 1 м висоти. Стебло переважно одиничне, ребристе, голе. Кореневище товсте, здерев'яніле, з довгими тонкими додатковими коренями. Нижні листки, зібрані прикореневою розеткою,

3 довгими черешками й багатьма пилчастими, знизу сизуватими листочками. Квітки темно-червоні, зібрані на довгому квітконосі в густе головчасте суцвіття. Плід — сім'янка. Цвіте в червні — вересні.

Росте по луках, серед чагарників, на полянах, особливо багато його на вологих і заплавних луках і в передгірних районах.

З лікувальною метою використовують кореневища і корені (Rhizoma et radix sanguisorbae). Вони містять таніди типу пірогалової кислоти, ефірне масло, щавлевокислий кальцій, крохмаль, сліди галової кислоти, барвники, вітамін С, сапонін, сангвісорбін, цукор та інші речовини.

Як лікарська рослина родовик відомий ще з глибокої давнини. І тепер є популярним засобом при легеневих, маткових і шлункових кровотечах, при катарах кишечника, поносах, особливо кривавих, при хронічних ентероколітах та дизентерії.

Є відомості про те, що рідким екстрактом родовика лікують геморагічну метропатію, кровотечі після аборту, ерозію шийки матки.

З родовика виготовляють кілька препаратів, в тому числі "Санальбін", рідкий спиртовий екстракт, відвар, таблетки з коренів. Препарати використовують при клінічному лікуванні поносів, туберкульозу, дистрофії.

Відвар з кореневищ і коренів (20 г на 200 г води) по столовій ложці 3–4 рази на день приймають при поносах. Такий же відвар по столовій ложці 3–4 рази на день п'ють як кровоспинне. Рідкий екстракт з кореневищ і коріння по чайній ложці 3 рази на день приймають при маткових кровотечах.

Кореневища і коріння викопують після відцвітання рослини, очищають від землі, відрізують від надземних частин і сушать на відкритих місцях або ж в добре провітрюваних приміщеннях.