ЩЕ ОДНА ПРЕКРАСНА КАТАСТРОФА - Смолич Юрий Корнеевич - Страница 34

Запала глибока тиша.

Раптом сер Овен Прайс страшенно захвилювався. Він навіть зірвався з місця і поспішно гукнув до Альберта Сю:

— Альберте, ви повинні точно занотувати те, що зараз почуєте!

Сер Олівер Вебенс враз прокинувся від цього вигуку й перелякано пробурмотів:

— Так, так, я з вами цілком згодний.

Нервування сера Овена Прайса не було випадкове: од відповіді Нен-Сагора залежало й вирішення королівської ревізійної комісії, якої повноважним головою він мав честь бути. Правда, вирішення це зроблено вже давно наперед, ще в Лондоні, і готова резолюція повноважної ревізійної комісії лежала собі в другому відділі Прайсового портфеля, але мусив же він, повноважний голова повноважної ж комісії, виправдати ті королівські кошти, що витрачені були на подорож трьох членів королівської комісії та її секретаря… Тому він нервувався, чекаючи на відповідь Нен-Сагора. його нервування, як за командою, підтримали, і його поважні колеги — сер Освальд Кеммері та сер Олівер Вебенс, що допіру прокинувся від затишного сну.

Нервувалися також і Думбадзе з Коломійцем. Вони нервувалися тому, що блискучі наукові винаходи лікаря Нен-Сагора захопили їх і очікувана відповідь повинна була остаточно встановити для них, кого мають вони перед собою, — геніального фантаста чи наукового генія з глибоким і здоровим глуздом.

Місіс Ліліан та Яма нервувалися з інших причин. Вони нервувалися тому, що зараз цією відповіддю мало бути остаточно сформульовано роботу всього їхнього життя та життя двох поколінь їхніх предків.

Не нервувався тепер тільки сам Нен-Сагор. Нен-Сагор тепер був уже цілком спокійний: він знав, що залежить від його відповіді.

І тому, цілком свідомий значення й дальших результатів своєї відповіді, він тихо й спокійно відповів:

— Ні.

— Ні?

Це “ні” в різній інтерпретації вигукнуло аж п’ятеро голосів. Навіть сер Олівер Вебенс узяв участь в цьому загальному вигуку.

— Ні, - повторив знову Нен-Сагор. — Ні! Ми цілком певні, що застосування нашої системи за інших соціальних умов не дасть аналогічних результатів.

— Тобто, — зірвався Думбадзе, — ви хочете цим сказати…

— Я хочу цим сказати, що запровадження нашої системи біологічного виховання людського організму вимагає насамперед цілком певних соціальних передумов… Ви занотували це, містер Сю?

Альберт Сю сподівався на таке запитання, але він чекав почути його не від Нен-Сагора, а від свого патрона, сера Овена Прайса, і тому дещо розгубився. Він не знайшов, що промимрити у відповідь.

Та його відповідь нікому й не була потрібна. Сер Овен Прайс зовсім не розгубився. Сер Овен Прайс, навпаки, був цілком задоволений з такої відповіді Нен-Сагора: його резолюція з другого відділу портфеля орієнтувалася саме на таку відповідь.

Тому сер Овен Прайс, не поспішаючи, уїдливо посміхнувся:

— Чудово, сер! Ви цілком послідовні, сер! Три тижні тому ми мали нагоду вже чути аналогічну вашу доповідь, сер! І ви довели її саме до цього висновку, сер. Ми хотіли б, сер, почути тепер і далі. Ми хотіли б, сер, почути зараз од вас ті, безперечно, цікаві й дотепні мотивації, якими ви в’яжете в одно такі дві далекі науки, сер, як біологія та соціологія. Ми хотіли б почути, сер, якими мотиваціями ви підпорядковуєте таку точну науку, як медицина, такій неточній науці, як соціологія…

— Ви помилилися, очевидно, сер, — перепинив його Нен-Сагор, — ви, мабуть, хотіли сказати: таку неточну науку — медицину такій точній — соціології?

— Хм… — сер Овен Прайс з ненавистю поглянув на Нен-Сагора, але зустрів погляд саркастичний. — Хм. Не будемо сперечатися, сер. Ми, сер, чекаємо на ваші мотивації…

— Вам не треба буде довго чекати. Мої мотивації, сер, — це саме життя, сер. Наша наукова теорія сонцелікування та сонцевиховання цілком виправдала себе, сер. Факти, що ми їх учора та сьогодні продемонстрували вам, повинні були вас переконати, сер, якщо ви умієте й хочете бути об’єктивним, сер…

— О! — звів брови сер Овен Прайс.

— О, о! — звели брови й сер Освальд та сер Олівер.

Зауваження Нен-Сагора образило їх не менше, як і сера Овена Прайса.

— Але здійснення нашої системи біовиховання можливе лише при певних сприятливих побутово-соціальних умовах, сер. Це повинно бути вам, сер, зрозуміло, як зрозуміло це кожному профілактикові. А кожному профілактикові, сер, зрозуміла також і криза сучасної медицини, принаймні повинна бути зрозуміла. Європейська наука давно вже шукає причини кризи сучасної медицини. Одні знаходять ці причини в занепаді індуктивного методу біля ліжка хворого або в занепаді клініки. Другі — в боротьбі суб’єктивного з об’єктивним, індивідуального з типовим. І так далі, і таке інше. Але криза сучасної медицини не в цьому! Ця криза навіть і не в боротьбі механістичних концепцій з концепціями діалектичними, як це гадають інші представники європейської науки, бо боротьба ніколи не буває кризою: в цій боротьбі, навпаки, гартують медицину, виводячи наукову медицину на практичний шлях, а практичну — на науковий. Криза сучасної європейської медицини якраз в тому, що сама медицина неможлива і безглузда без профілактики і профілактики саме соціальної. Соціальна профілактика…

— Дозвольте, сер, — нетерпляче перепинив Нен-Сагора сер Овен Прайс. — Ви, сер, ухиляєтеся від конкретної відповіді.

— Ні, сер. Я не ухиляюся від конкретної відповіді, а, навпаки, я хочу цю відповідь подати саме в найконкретніших висловах… Ви, сер, прийняли нашу сонцетерапію; ви, як медик, збагнули сенс і рацію показних вам механічних лікувальних процедур, ви зрозуміли можливість такого методу лікування. Ви, сер, безперечно, приймете й нашу теорію сонцевиховання, якщо вам буде доведена можливість застосування цієї системи біовиховання при різних умовах побуту в цивілізованому світі, по його селах і містах. Бо якщо нашу систему неможливо застосувати широко, а тільки тут, у нашому рідному Геліополі, то, звісно, про неї не варт і говорити, — вона не має ніякого практичного значення… Отже, сер, з вашого дозволу, я коротко перелічу вам ті умови, які конче потрібні для широкого застосування нашої системи сонцевиховання.

Альберт Сю схилився зовсім до своїх паперів під важким поглядом сера Овена Прайса.

Нен-Сагор спинився лише на мить і, передихнувши, почав:

— Насамперед для того, щоб цілий комплекс процедур сонячної профілактики дав свої гарантовані оздоровчі та біотворчі результати, потрібно додержувати повного раціону нормального й здорового життя. Крім згадуваних уже бальнеології та дієтики і взагалі нормального ладу індивідуального побуту, особливого значення набирає пильнування біопсихічної рівноваги в людському організмі, що й забезпечує той гармонійний розвиток організму. Цієї рівноваги та гармонійності треба досягти через широке застосування фізкультури для людей розумової праці та розумової культури для людей фізичної праці.

По-друге, повинні бути створені цілком здорові житлові умови — житлоплоща, гігієна житла, світло, вода…

По-третє, нормування праці відповідно до вимог і змог організму. Здорова система організації праці. Незалежність участі кожного людського організму в загальному трудовому процесі від результатів праці…

— Дозвольте, сер! — зухвало перепинив Нен-Сагора сер Овен Прайс. — Дозвольте, сер! Але ж ви викладаєте нам початки соціалістичної програми. Ми зовсім не охочі її слухати. Я прошу вас конкретно відповідати на поставлене вам запитання.

— Я й роблю це, — відповів Нен-Сагор. — В нашому Геліополі ми дійшли того, що створили для населення ті умови, які я щойно перелічив. Без них сонячна профілактика не дала б нам тих блискучих результатів, які ми зараз маємо. Тепер ми бажаємо віддати наші наукові досягнення цілому людству, цілому світові. І ми вимагаємо від людства і від світу, щоб скрізь були створені соціально-побутові умови, при яких — і тільки при яких — можливе оздоровлення людського роду. Ми вимагаємо цього, як діячі науки, і ви, сер, як діячі тієї ж науки, повинні вимагати цього разом із нами.