Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Перстень Борджія - Нефф Владимир - Страница 22
Таких зусиль, рішень, наказів і заборон, що просто диво, як це три роки тому — а минуло вже три роки від тої лиховісної події — султан взагалі звернув свою увагу і ліквідував крихітний острівець Монте К’яра, а вчинив він це хіба що для того, щоб Засвідчити Панові невірних, себто папі, з яким тоді, на час, імовірно, дуже обмежений, належало утримувати дружні стосунки і з листа якого неважко було зрозуміти приховане, але настійне бажання, щоб султан захопив острівець: думки й бажання гяурів, не кажучи вже про тако.о архігяура, як великий чарівник християн, незбагненні у своїй нерозважності, і простежити, що їх спонукає й спричиняє, так само неможливо, як слідкувати за польотом комарів, що літнього підвечір’я кружляють навколо запаленого ліхтаря. Отож тодішній рішучий султанів учинок, який уже відійшов у небуття, без перебільшення можна означити як дружній жест люб’язності й миру.
Та досить уже про таку дрібничку, єдиним наслідком якої, справді гідним уваги, було те, що люди ще довго вмирали від дивної хвороби (розпад тканин тіла і згортання крові) після споживання риби, зловленої поблизу зниклого острівця. Нині на порядку денному засідання Ради були суттєвіші питання, бо Турецька імперія виявила певні — хоча й передбачені і схвалені Аллахом, але від того аж ніяк не менш тривожні — ознаки занепаду. Однією з найпомітніших ознак цього було невпинне і нестримне зростання кількості урядовців і сановників, збирачів, під–збирачів і підпідзбирачів податків — ці підпідзбирачі податків справді збирали податки, тоді як ті, кому вони підлягали, просто передавали ці гроші з рук у руки, залишаючи в своїх брудних, загребущих жменях більше, ніж їм належало. Ця ознака поєднувалася з безупинним и нестримним зростом видатків на утримання й догляд за сералями, тобто за особистими палацами і гаремами сановників, що множилися, як гриби після дощу.
За твердого режиму суворого султана Сулеймана, що залюбки надсилав європейським володарям погрозливі листи з обіцянкою стратити їх найжахливішою смертю, яку тільки може вигадати людина, утримання султанського сералю коштувало сущу дрібничку — якихось сто тисяч дукатів щороку: у період, про який ми розповідаємо, ця сума сягнула аж двох мільйонів на рік. Великий візир, який за Сулеймана отримував двадцять тисяч дукатів, тепер, ставши зовсім немічним і склеротичним дідуганом, заробляв п’ятсот тисяч на рік. Старі турецькі воїни, завойовники світу й засновники імперії, пили тільки воду і спали на твердому. їх нащадки чи наступники пили вино, хоча це було заборонено самим Магометом, задавали хропака на подушках, набитих гагачим пухом, а перед цим їм лоскотали п’яти вишукані вродливі хлопчики. Разом з тим вітчизняна валюта впала в ціні й вазі і не покривалася запасом золота: це падіння підвищувало попит на чужоземну валюту, що використовували європейські купці, за безцінь скуповуючи в Римі за свої севільські піастри, французькі пістолі й венеціанські цехіни деревину, мідь, олово, залізо, шкіру та іншу сировину, якої бракувало в їхніх краях. Неймовірні злидні безправних верств населення викликали поширення морових епідемій: не минало майже жодного дня, щоб до столиці не надходили повідомлення про нові й нові спалахи мору.
Занепокоєний таким станом і розвитком подій, Той, Для Якого Нема Титулу, Відповідного Його Гідності, щедро — вже згадувалося, що він так чинив — призначав і знімав, тобто міняв своїх міністрів і чиновників, виганяючи тих, які, на його думку, не виправдали довір’я, і призначаючи на їхнє місце нових. Ці досить часті зміни призвели до того, що ніхто з його радників і помічників не почувався міцно в седлі, не знаючи дня й години, коли його викличе султан і накаже відрощувати бороду, — річ у тім, що на султановому дворі носили бороду лише сам султан і гофмаршал, отож коли комусь наказували відростити бороду, це означало, що його позбавляють посади й виганяють із сералю, — тому дехто намагався якнайшвидше, доки ще підборіддя було голим, нагребти грошей і маєтків.
— Аллах акбар, — мимрив молодий принц Мустафа. — Аллах найбільший. Все померкне, крім лиця Його. Помисли Його незбагненні.
Якщо ми кажемо, що потурнак гірший за турка, то володарі Турецької імперії вважали, що потурнак кращий за турка, що врешті–решт одне й те саме: йдеться лише про різницю поглядів. Виходячи з цієї засади, чиновники охоче приймали на службу чужинців, які виявляли бажання потурчитися, тобто прийняти віру в Аллаха, який єдиний, та вчення Магомета чи Мухаммеда, його Пророка, і відректися від свого християнського імені й народності. Отож ядро турецької армії, так звані яничари, складалося виключно з потурнаків. Оскільки ж турки погані моряки, то й увесь турецький флот, як моряки, так і вояки, був поспіль з потурнаків. Турецька кавалерія, спагі, цвіт турецької армії, рекрутувалися з приморських нетурецьких провінцій. Старенький канцлер скарбниці Абедін–паша з офіційним титулом дефтердар ефенді походив з роду Кохенів, він народився у Лодзі й мав справжнє ім’я Ісаак, а верховний адмірал, по–турецькому рапуданідерія, турецького флоту Мехмед–Алі–паша походив з Едінбурга і першу частину свого життя провів під ім’ям Френсіс Осбалдістон.
Привілеї й вигоди, що випливали з потурнацтва, приваблювали нових і нових шукачів пригод з допитливими поглядами й загребущими руками, і за ці вигоди дорого платив непотурчений турок, селянин з Анатолії чи Караману, що жив у хижі, зліпленій із твані, і конав за дерев’яною сохою, яку тягла його жінка. Більше однієї жінки він собі дозволити не міг.
Витрати на флот за останні тридцять років зросли в сотню разів. З часів султана Сулеймана зберігся звичай виплачувати по закінченні засідань утримання начальникам окремих загонів. Тоді. для цього вистачало одної–єдиної торбинки золота. Зараз таких торбинок посеред зали засідань лежала ціла купа.
Все це було вельми погано й заслуговувало на пильну увагу, але не настільки погано, щоб Європа, звільнена від турецької небезпеки, могла зітхнути спокійно: насправді мусило минути цілих триста років, поки перший турецький султан відвідав Європу з іншою метою, ніж завоювання.
— Він нікому не підвладний у своїх діях — бубонів молодий принц. — Він єдина реальність.
Той, Для Якого Нема Титулу, Відповідного Його Гідності, був людиною не молодою й не старою, з блідим обличчям, обрамленим коротким, дуже чорним і дуже густим волоссям, з нерішучими рухами й вельми заляканою — такою заляканою, що він мусив щохвилини кричати й вибухати лайкою, аби замаскувати цим свою полохливість. Тюрбан складної конструкції на його голові, який своїм виглядом нагадував єпископську митру, тільки нижчий, був оздоблений трьома пір’їнами райської пташки, пришпиленими діамантовими застібками; пурпуровий жупан, вишитий золотом, стягувала на грудях діамантова пряжка, найбільший же з усіх діамантів виблискував на безіменному пальці його лівої руки.
Отак він владарював, сидячи на велетенській циліндричній подушці на лікоть вище від візирської канапи, з меншою, такою ж циліндричною подушкою за плечима, і висловлював своїми устами накази й заборони, подумки перебуваючи серед своїх жінок. Жінки були його єдиною пристрастю: він збирав жінок у своєму гаремі, так як інші збирають стару зброю чи коштовний одяг, був колекціонером жінок, що є заняттям надто дорогим і цікавим тим, що вартість колекції невпинно змінюється відразу у двох відношеннях, об’єктивному, якщо можна так сказати, і суб’єктивному: жінки старішають, хворіють, повнішають, або, в окремих випадках, з кожним днем гарнішають — це зміни, як сказано, об’єктивні: колекціонер сам, віддаючись своїм захопленням, перепурхує від однієї до іншої, тобто, виявивши приховані достоїнства, запалюється палкою пристрастю до Фатьми, а потім, знудившись Фатьмою, до Рефії і так далі: і це суб’єктивні зміни.
У султана їх, себто жінок, було три види. Перш за все офіційні дружини, з якими він поєднувався з міркувань переважно політичних і до яких ставився цілком байдуже. Другим, цікавішим видом були довгострокові фаворитки; та найцікавішим був третій вид, короткочасні фаворитки, так звані «гьозде», що означає «в оці», або «та, яку помітили». А султанові мигдалеподібні видовжені очі були бистрі й помічали багато.
- Предыдущая
- 22/73
- Следующая
