Декамерон - Боккаччо Джованни - Страница 177

177

52

«...сам він із своїми кіньми й челяддю проживається в трактирі» — найімовірніше, Бергаміно зупинився у трактирі на площі Св. Анастазії (на цьому місці і зараз є готель «Дві башти»), де часто заночовували запрошені двору синьйорів делла Скала. >>>>

53

Гвільєльмо Борсьєре — (точніше, Гульєльмо) можливо, був реально існуючим дотепником, якого згадує ще Данте у «Божественній комедії» (Пекло, XVI, 70-72), але про нього майже нічого невідомо: лише приблизна лата смерті — початок XIV ст. >>>>

54

мессер Ерміно де Грімальді — прізвище Грімальді належить відомому шляхетному роду Генуї. Але на другу половину XIII століття нікого з родини Грімальді не звали Ерміно, отже ця новела Боккаччо є, ймовірно, переспівом одного з анекдотів на досі популярну в Італії тему про неймовірну скупість генуезців. >>>>

55

Кіпрський король — першим королем Кіпру був Гі де Лузіньян (1192-1194), відомий своєю безхарактерністю і нездатністю до правління. В дійсності, на відміну від того, що писав Боккаччо, кіпрський король так і не зміг позбутися своїх вад. >>>>

56

Готфрід Бульйонський (1061 — 1100) — герцог Долішньої Лотарингії, очолив 1 хрестовий похід (1096—1099), коли було відвойовано Єрусалим. >>>>

57

Маестро Альберто з Болоньї — ймовірно, Боккаччо мав на увазі відомого лікаря Альберто дей Дзанкарі, який народився близько 1280, дипломувався у 1310, практикував у місті Равенна, а потім викладав у Болонському університеті. Останнє, що про нього знаємо — заповіт, написаний ним 15 серпня 1348 року. Був двічі одружений, другу дружину звали саме Маргарита. >>>>

58

Мальгеріда де Гізольєрі — Гізольєрі — відома болонська родина, у відомостях про яку, однак, не було знайдено імені Мальгеріда — болонського варіанта Маргарити. >>>>

59

«Уже сонечко світлом своїм день новий усюди розсвітило і пташки, веселих пісень у зеленому вітті вищебечуючи...» і далі по тексту — характерне для багатьох інтродукцій «Декамерону» авторське звернення до буколічного топосу — опису чудового місця на лоні природи. Схожий пейзаж знаходимо в одному з сонетів Боккаччо («Навколо джерела, серед зелених лук...»). >>>>

60

Мартелліно (а також Стеккі і Маркезе) — флорентійські паяци, досить вуличного рівня. >>>>

61

Святий Гендрік (точніше, Арріго) із Тревізо (або з Больцано) — Арріго Блаженний, у день смерті якого (10 червня 1315) справді відбувалися всі дива, про які йдеться в новелі. Подробиці його життя, подзвін і навіть зцілення паралітика (справжні!) — реальні події. Мощі Арріго Блаженного і зараз знаходяться у Соборі Тревізо. >>>>

62

«...на плацу повно німців» — точніше, не німців, а співвітчизників Арріго, мешканців прикордонного з німецькими землями міста Больцано. >>>>

63

Сандро Аголанті — Аголанті — прізвище відомої флорентійської родини, вигнаної із Флоренції у другій половині XIII ст.; деякі документи початку XIV ст. згадують про Аголанті, що мешкали у Тревізо та Венеції разом з іншими флорентійцями-банкірами, які витіснили в цій сфері діяльності місцевих євреїв. >>>>

64

«...мав велику силу при синьйорові» — історична неточність: з грудня 1312 року в Тревізо не було синьйора, отже мається на увазі, мабуть, бургомістр Манно делла Бранка да Губбіо. >>>>

65

Рінальдо д'Асті — містечко Асті на Півночі Італії (сучасна область П'ємонт) було важливим торговельним центром, а ім'я Рінальдо досить часто зустрічалося в тих краях. Однак, можливо, автор мав на увазі і одного з флорентійських купців, яких було багато у Феррарі і Болоньї. >>>>

66

Кастель Гвільєльмо — укріплене містечко між Феррарою і Есте, на половині шляху до Верони. Тут Боккаччо зупинявся під час своїх подорожей по Венето і Романьї. >>>>

67

«...де буває, святому Юліанові не помолившись...» — святий Юліан — шанований у середні віки покровитель мандрівників, що забезпечував їм у шляху гостинність пристанища і теплу ночівлю. >>>>

68

Феррарський маркіз Ацца — мається на увазі Аццо VIII, володар Феррари, шо помер у 1308 році. >>>>

69

«...за упокій отця і матері святого Юліана» — згідно з легендою, батьки помилково були вбиті Юліаном. Щоб спокутувати гріх, він стає лікарем. >>>>

70

«...після недавньої війни околиця тая пусткою лежала» — йдеться про війну 1305-1307 років між Аццо VIII і його братом Франческо. >>>>

71

Ламберті — багаті флорентійські купці. У XIII-XIV ст. флорентійці досить часто торгували і лихварювали в Англії, однак, в цій новелі імена реальних осіб та історичні події примхливо перемішались з вигадкою, і точно стверджувати можна лише те, що в основу оповіді лягла популярна казка про молодика, що багатіє, покоривши серце таємної королівни. >>>>

72

усобиця між королем та його сином — війна між англійським королем Генріхом II (1154-1189) і його первістком, принцом Генріхом. >>>>

73

«…їду отсе до папи…» — мається на увазі папа Олександр III (1159-1181), який мав досить тісні, хоч і не прості стосунки з Генріхом II. Саме він у 1174 році сприяв замиренню між королем Генріхом II і сином. >>>>

74

«… хотів оддати мене, молодую, за шотландського короля, старезного діда» ? мабуть, за Вільгельма Лева (1143-1214), який, однак, на час розгортання сюжету новели ще не був старезним дідом. >>>>

вернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернутьсявернуться