Точка Обману - Браун Дэн - Страница 43

— На цьому фото видно, — сказала Тенч, — що ваш кандидат потайки зустрічається із представниками організації, яка лобіює інтереси приватних космічних компаній. — Радниця президента кивнула на декілька інших документів, що лежали на столі. — У нашому розпорядженні також копії внутрішніх меморандумів ФКК. У цих доповідних записках компаніям-членам фонду настійно рекомендують збирати великі суми грошей — відповідно до їхніх чистих активів — і переказувати на рахунки, контрольовані сенатором Секстоном. Фактично ці компанії об’єднали зусилля, аби проштовхнути Секстона на посаду президента Сполучених Штатів. З огляду на це можу припустити лише одне: він погодився ратифікувати закон про комерціалізацію космосу та приватизацію НАСА в разі свого обрання.

Габріель недовірливо поглянула на стос документів.

— Невже ви хочете, щоб я повірила, ніби Білий дім має свідчення повністю незаконного фінансування виборчої кампанії свого конкурента, але чомусь тримає ці докази в секреті?

— А у що б ви повірили?

Габріель кинула на Марджорі Тенч гнівний погляд.

— Якщо чесно, то, враховуючи ваші здібності до маніпуляції, напрошується логічніше пояснення: ви намагаєтеся обдурити мене, використовуючи фальшиві документи та фото, скомпільовані якимось здібним співробітником Білого дому на його офісному комп’ютері.

— Таке може бути, згодна. Але це неправда.

— Неправда? Але тоді як ви роздобули цю внутрішню документацію? Ресурси, необхідні для того, щоб організувати її викрадення, явно перевищують можливості Білого дому!

— Маєте рацію. Ця інформація дісталася нам як несподіваний подарунок.

Габріель розгубилася, не знаючи, що сказати.

— І майте на увазі, — додала Тенч, — що у нас багато такої інформації. Річ у тім, що президент має чимало впливових політичних союзників, котрі зацікавлені в тому, щоб він залишився на своїй посаді. Згадайте, що ваш кандидат збирається скорочувати витрати скрізь і всюди, а насамперед тут, у Вашингтоні. Сенатор Секстон мав необережність заявити про необхідність безжального скорочення роздутого — на його думку — бюджету ФБР, представляючи його як класичний приклад марнотратства держави. Він зробив також кілька залпів по податковій службі. Певно, дехто у ФБР чи в податковій трохи занепокоївся такими «далекосяжними» планами.

Габріель зрозуміла натяк. Люди з ФБР та податкової служби Сполучених Штатів мали ресурси й можливості роздобути такі дані. А потім надіслати як подарунок президентові, щоб допомогти його переобранню. Але Габріель і досі ніяк не могла повірити, що сенатор Секстон здатен приймати незаконні пожертви на свою виборчу кампанію.

— Якщо це так, — виклично сказала Габріель, — у чому я сильно сумніваюся, то чому ви не зробили цю інформацію надбанням широкого загалу?

— А чому — як ви гадаєте?

— Тому що ці дані зібрано незаконно.

— Те, у який спосіб ми роздобули відомості, не має в цьому випадку ані найменшого значення.

— А я гадаю, що має. Цю інформацію не можна використати и ході судового процесу.

— До чого тут судовий процес? Ми просто влаштуємо витік інформації до мас-медіа, а подадуть це як історію з «достовірного джерела», супроводивши її фотографіями та документами. І Секстон вважатиметься винним, доки не доведе зворотне. А його кампанія проти НАСА стане важливим доказом того, що він бере хабарі.

Габріель знала, що це правда.

— Чудово, — сказала вона з викликом. — Тоді чому ви й досі не влаштували такий витік?

— Тому що це чорнуха. А президент пообіцяв не вдаватися до чорнухи і збирається дотримуватися своєї обіцянки стільки, скільки зможе.

Ага, можна подумати!

— Невже президент настільки шляхетна людина, що відмовляється опублікувати ці матеріали лише тому, що виборці визнають їх чорнухою?

— Це чорнуха для всієї країни. Вона зачепить десятки компаній, у яких працює багато чесних людей. Вона заплямує інститут сенаторства і погано вплине на моральний стан країни. Нечесні політики шкодять усім політикам. Американцям потрібна віра у своїх лідерів. Оприлюднення цих даних призведе до слідства, під час якого виявляться огидні факти, а один американський сенатор та декілька керівників великих компаній майже напевне загримлять за ґрати.

Хоча логіка Марджорі Тенч і була бездоганною, все одно Габріель сумнівалася в щойно почутих звинуваченнях.

— А який стосунок ця інформація має до мене?

— Міс Еш, коли ми оприлюднимо ці документи, вашого кандидата буде звинувачено в незаконному фінансуванні кампанії, він втратить місце сенатора і майже гарантовано потрапить до в’язниці. — Тенч зробила паузу. — Але цього може не статися, якщо...

Габріель помітила зміїний блиск в очах президентської радниці.

— Якщо — що?

— Якщо ви допоможете нам цього уникнути.

У кімнаті запала непевна тиша.

Тенч різко кашлянула.

— Послухайте-но, Габріель. Я вирішила поділитися з вами цією інформацією з трьох причин. По-перше, аби продемонструвати вам, що Зак Герні — шляхетна людина, для якої інтереси країни важливіші за особисту вигоду. По-друге, аби поінформувати вас про те, що ваш кандидат не такий гідний довіри, як вам здається. І по-третє, щоб ви пристали на пропозицію, яку я вам зараз зроблю.

— А в чому вона полягає?

— Я хочу дати вам шанс зробити правильний крок. Патріотичний крок. Усвідомлюєте ви це чи ні, але ви перебуваєте в унікальному становищі і здатні врятувати Вашингтон від дуже неприємного скандалу. Якщо ви зможете зробити те, про що я вас попрошу, то, можливо, забезпечите собі місце в команді президента.

Місце в команді президента? Невже я і справді це чую?

— Міс Тенч, хоч би що ви там не думали, мені не подобається, коли мене шантажують, примушують чи поводяться зі мною зверхньо. Я працюю на сенатора Секстона тому, що вірю в його політику. І якщо саме в такий спосіб Зак Герні здійснює свій політичний вплив, то я не хочу мати з ним нічого спільного! Коли ви маєте щось на сенатора Секстона, то зробіть витік інформації в пресу. Я вважаю, що все це шантаж і брехня.

Тенч похмуро зітхнула.

Габріель, незаконне фінансування кампанії вашого кандидата — безперечний факт. Вибачте, я знаю, що ви довіряєте йому. — Вона стишила голос. — Проте річ ось у чому. Президент і я вийдемо на люди з цією інформацією, якщо у нас не буде іншого виходу, але це буде огидний скандал грандіозних масштабів. І в цей скандал буде втягнуто кілька великих американських корпорацій через те, що вони порушували закон. Багато безневинних людей заплатять високу ціну. — Вона зробила довгу затяжку і видихнула дим. — Тому ми з президентом сподіваємося на інший спосіб дискредитації сенатора, наприклад виставлення його людиною аморальною. Спосіб обмеженої дії, так би мовити, від застосування якого не постраждали б невинні люди. — Тенч загасила цигарку і склала на грудях руки. — Якщо говорити коротко, ми хочемо, аби ви публічно зізналися в тому, що у вас із сенатором був роман.

Усе тіло Габріель заціпеніло. Схоже, Тенч прекрасно знала, що каже. «Ні, цього не може бути, — подумала помічниця сенатора. — Бо в них немає доказів». Секс трапився лише один раз, за замкненими дверима сенаторського офісу. «Тенч не має на мене нічого конкретного. Просто бере на понт».

Габріель щосили намагалася зберегти невимушеність інтонації:

— Це вже занадто. Ви багато на себе берете, міс Тенч.

— Що — занадто? Що у вас був роман? Чи що вам доведеться кинути вашого боса?

— І те й інше.

Тенч посміхнулася куточками рота і підвелася.

— Що ж, доведеться вам дещо продемонструвати. Ви не проти? — Вона знову підійшла до стінного сейфа і повернулася з червоним конвертом. На ньому стояла гербова печатка Білого дому. Марджорі Тенч перевернула конверт і висипала його вміст на стіл перед Габріель.

Десятки кольорових фото розсипалися по столу — і вся кар’єра Габріель рухнула просто у неї перед очима.

46

А за стіною житлосфери мчав униз льодовиком і оглушливо ревів катабатичний вітер, не схожий на жоден з тих океанських вітрів, до яких призвичаївся Толланд. На океанських просторах вітер — наслідок припливів і фронтів підвищеного тиску, а тому дме поривами, то затухаючи, то посилюючись. А катабатичний вітер був рабом простих законів фізики: важке холодне повітря, немов припливна хвиля, котилося по льодовику вниз. Із таким різким та сильним потоком повітряних мас Толландові ще не доводилося зустрічатися. Про такий вітер, якби він мав швидкість вузлів зо двадцять, мріяв би кожен моряк. Але за швидкості вісімдесят вузлів він був прокляттям навіть для тих, хто мав під ногами твердий ґрунт. Толланд відчував, що коли зараз зупинитися і розслабитися, то вітер запросто може збити з ніг.