Серце Всесвіту - Бердник Олесь Павлович - Страница 37

Так воно й було. Спіралі, заповнені одноманітністю і тишею виродженого розуму, закінчилися.

Перед цим день і ніч іл всепланетного зв’язку розносили над світом вістку про великий почин Рі-о, про план давно померлого фізика Сі, який мріяв перебудувати клімат на Та-іні.

І ось… почалося.

Я чую за стінами клекіт. Тайя витають в повітрі, вони зупиняються, про щось радісно розмовляють. В той день половина Тайя не з’явилися в Будинки Контролю. Тисячі дра попрямували до материка Аре, бажаючи розпочати нове життя.

Вищі Сфери не перечили цьому. Тільки іл передав звернення Тайя-Бога Умта до всієї планети.

Умт говорив:

«Вищі Сфери не перечать новим ідеям. Хай твориться воля бога долі Ні-іси.

Але Вищий Дух говорить: хто втручається у прихований зміст вселенських подій, хто тривожить таємницю Праматері Всього Буття, хто намагається літ усталених подій — той викликає гнів Космічних Сил Природи.

Вищі Сфери показують всім Тайя небезпеку нових шляхів. Радість, блаженство — в древній традиції. Насичений задоволенням розум бажає нового! Хай іде назустріч йому! А коли наступить день розплати — хай всі Тайя згадають віщі слова Вищих Сфер!»

Мов крижаний вітер Аті, прокотилися над світом слова Умта. Багато Тайя, сполохані тим виступом, повернулися в підземні сховища, з’явилися до Будинків Контролю. Але мільйони юнаків і молодих О-тайя не прислухалися до зловісних слів. Вони радісно проводжали за туманний обрій Зірку-матір, яка зайшла на чверть ур раніше, ніж звичайно.

Та-іна змінила свою віковічну ходу. Владна рука Тайя диктувала їй нові закони… Минула ніч. Почався новий день.

Та-іна вже оберталася вдвічі швидше. Океан затоплював низини материків, урагани змінили силу і напрям. Над Луа-Доу випав густий са, вкрив товстими пластами притулки нижчих Тайя. Але через кілька ур налетів гарячий вітер, і са перетворився в бурхливі потоки, що мчали ущелинами до океану.

По планеті повзли тривожні чутки. Іл більше не говорили нічого про Рі-о. Умт мовчав. Ждали виступу Рі-о. Ждали його пояснень. Але в просторі панувала тиша.

А Та-іна неухильно прискорювала своє обертання, і Зірка-матір вставала серед грозових хмар — багрова й зловісна…

ЩЕ ОДНА ЗРАДА

Над материком Арс вирували страшні вихори. Вони несли над островами хмари густої куряви. Повітряні потоки прямували до гігантських установок Рі-о, запущених кілька днів тому. А там, над ланцюгом з десяти островів, встали невидимі стовпи радіації наймогутнішого поля. Туманний стовп піднявся крізь хмари аж до темряви космічного простору.

Рі-о, повернувшись з центрального материка і ввімкнувши установки Сі, пролетів на своєму дра над островами. Він заспокоював місцевих Тайя, що були налякані страшними вихорами й гуркотом, пояснював, що творилося над океаном. Серед поселення Тью-Ха, на широкому майдані, Рі-о зібрав утікачів з центрального материка. Він сказав схвильованим юрбам:

— Вищі Сфери остаточно відкрили своє обличчя. Вони лише для обману не перечили роботам на екваторі. Тайя-Боги готують наступ проти нас. Треба розуміти, що боротьба лише починається. На їхньому боці навіть багатовікова інерція розуму нижчих Тайя. Але ми не зупинимось перед небезпекою. Навіть перед смертю ми не схилимо своєї психіки.

Тайя-брати! Розпочинайте нове життя. Скидайте з себе пелену тисяч спірале. Беріть майбутній поступ Та-іни у власні руки. Хай закінчується довгий і нестерпний сон, схожий до смерті…

Тисячі Тайя захоплено вітали пристрасні слова Рі-о. А він говорив далі, і очі його блищали натхненням, і пориви вітру котили могутній голос над будівлями Тью-Ха:

— Ще кілька днів, і Та-іна одержить новий клімат. Оживуть рівнини, густі зарості покриють безплодні ущелини центрального материка. Тайя вийдуть на плантації, стануть працювати і відчують себе не рабами Тайя-Богів, а господарями власної долі! Ви вже не будете з’являтися в Будинки Контролю, щоб віддавати свою психіку, свою волю за їжу, вбрання і видовища. Ви самі створите все, що потрібно для радісного життя, і відчуєте велике щастя творчості і свободи!..

Після виступу Рі-о повернувся на Ма-ото. Біля керівного центру його зустрів Нур. Обличчя учня було сірим, очі його горіли лихоманково.

— Що сталося, Нур? — здивувався Рі-о.

— Біда, Учителю!

— В чому справа?

— Установки виходять з ладу!

— Хто тобі сказав це? — крикнув Рі-о.

— Контрольні прилади.

Рі-о стрімголов кинувся в отвір керівного центру, поплив вузьким коридором в глибину підземелля.

Він не звертав уваги на те, що Нур наздоганяє його, що він спрямовує на свого Вчителя вістря випромінювача.

Блиснув зеленкуватий промінь. Рі-о застогнав, заколихався в повітрі, судорожно повернувся до Нура. Спаралізований розум втрачав свідомість, ічі важко склеплювались. Кинувши страшний погляд на зрадливого учня, Рі-о впав на кам’яну підлогу.

Хутко оглянувшись, Нур відкрив отвір в боковій стіні і вкинув непорушне тіло учителя в темне приміщення. Закривши важкі металеві двері, він ударом випромінювача зруйнував механізм відкривання. Тепер Учителю звідси не вибратись!

Після цього Нур помчав униз, до керівного пульта. Він гарячково міняв програми установок, посилював потужність радіації поля За. І одразу ж заколихався навколо ґрунт. Глухо застугоніло. Установки Сі одержали потужність, що була в десятки разів вище від попередньої.

Випливши з підземелля, Нур кинувся до житла вождя Ро-а. Його зустріла злякана Мі-а. Вона сполохано прислухалася до грізного гуркоту, що долинав від океану.

— Що сталося, сей Нур? Що там сталося? Чому так трясеться Та-іна? Де Рі-о?

— Нема Рі-о! — зловісно відповів Нур. — Все закінчено! Ми летимо звідси!

— Хто ми? — не зрозуміла Мі-а. — Чому нема Рі-о? Що ти говориш, Нур?

— Я знищую установки Сі. Я знищую планету. Таке веління Тайя-Богів! І я — один з них! Ми почнемо нове життя на Тва-дьї. Чуєш? Я люблю тебе, Мі-а! Іди зі мною, і ти матимеш небесне блаженство!..

Мі-а дивилася в маніякальні очі Нура, заціпенівши від страху, а він, схопивши її за руки, шепотів:

— Кому потрібні його нікчемні плани? Боротися заради нижчих Тайя! Раби й самі не знають, чого вони бажають! Є лише одна цінність у Космосі — бажання особи! Моє бажання! Твоє, Мі-а! Ти будеш зі мною — відповідай? Ми негайно вилітаємо до Палацу Вищих Сфер!..

Мі-а мовчала, приголомшена почутим. Обличчя її посіріло, як у мерця, вуста дрижали. Як бути? Де коханий Рі-о? Чим допомогти йому?

А Нур шаленів.

— Ти мовчиш? Ти не хочеш? Так я змушу тебе!

— Іг-ра покарає тебе! — застогнала Мі-а, в розпачі простягаючи руки до зрадника.

Очі Нура освітилися мстивим полум’ям. Він радісно засміявся.

— Чудово! Ти сказала — Іг-ра! Як добре, ще нагадала мені! Треба знищити прокляте сховище Іг-ри! Де воно?

— Я не знаю! — крикнула Мі-а з гнівом. — Що ти хочеш від мене?

— Тільки правди! Старий вождь говорив, що ти знаєш таємницю сховища. Де воно?

— Не скажу!

— Скажеш! — загрозливо прошепотів Нур, насуваючись на Мі-а. Чорні очі його, випромінюючи потоки енергії ло-ла, прикували Мі-а до підлоги. Руки її опустилися, голова безсило схилилася, очі погасли. Почувся безвільний голос:

— Що бажає Тайя-Бог?

— Отак краще. Де сховище Іг-ри? Де вхід до нього?

— В ущелині Ус. Між великими Тьо. Вхід під кам’яними ма-ура…

— Чудово. Я поспішаю туди. Вже більше ніхто не скористається спадщиною Сі. А ти — чекай мене. Ти моя. Розумієш?

— Я твоя, Тайя-Бог, — покірно згодилася Мі-а. — Я буду ждати тебе…

Він зник. Дівчина, схлипуючи від страшного болю 8 голові, лежала на підлозі житла. Вона забула про Рі-о, про батька, про долю острова і Та-іни. Вона думала про одне: зараз повернеться Тайя-Бог. Вона любить його. Вона полетить з ним у небо. Вона матиме велике блаженство…