Тінь попередника - Ешкилев Владимир - Страница 46

— Можливо, ґ'орміти руками Шерми знищили небезпечну для них інформацію, зібрану експедицією Анволі на Фаренго?

— У тій інформації нічого небезпечного для них не було.

— Звідки вам про це відомо?

— Саме ми, Знаючі, зламали супремус «Уриїлу», коли перед загибеллю його лагодили на орбіті Кідронії. Всі дані, скопійовані з пам'яті супремусу, від того часу зберігаються в наших архівах. Експедиція Анволі навіть близько не підійшла до сховищ таємниць на Фаренго. Їх зовсім не просто знайти і відкрити.

— Отже, «Уриїл» не був знищений ґ'ормітами?

— Причина загибелі «Уриїлу», судячи з усього, назавжди залишиться невідомою. До сказаного ми також можемо додати: те, що господарі відступниці викрали на Кідронії саме Вей, Вольска і Овіту, може означати, що вони готують свою експедицію на Фаренго. Там їм стануть у пригоді професійні навики ксенобіолога, археолога і Знаючої. Є також інформація про те, що на Альфі Альфі зник спеціаліст з геології і палеонтології.

— Вони готують експедицію, це очевидно. Я дякую вам, Святі Матері, за відвертість.

— Тоді й ми просимо тебе, Обраний, бути відвертим із нами.

— Усі мої знання — ваші знання, Святі Матері. Я, як і обіцяв, допоможу вам позбутися тератронних зарядів, якими люди імператора замінували материнську планету. Шантаж припиниться.

— Це радісна звістка, Обраний. Але зараз ми хочемо поставити тобі запитання, яке не стосується тератронних зарядів.

— Я вас слухаю.

— Ми хочемо, щоб ти пригадав день 14 пентарія 394 року.

— Мені важко його забути. Того дня загинув Шостий флот.

— У всіх історичних працях і підручниках говориться про те, що ти врятувався у той день від загибелі тільки тому, що адмірал Шелтон відіслав тебе на крейсер «Пантократор», де несподівано помер командир.

— Це правда.

— Але ж це не вся правда.

— Ні, не вся.

— Ми би хотіли почути всю правду.

— Це буде довга розповідь, Святі Матері.

— Позаду вічність, Обраний, і попереду також вічність. Ми не стомимося слухати тебе.

Борт гіперкрейсера І класу А20 «Пантократора»,

орбіта планети 9КВ077:6,

система зірки Деканс в районі Білих зірок.

14 пентарія 394 року Ери Відновлення

— Я все ж наполягаю, капітан-командоре, щоб із «Цефея» персональним кодом командуючого додатково повідомили перелік ваших повноважень, — капітан другого ранґу Мінц намагався не дивитись Тесленові в очі.

— Зробіть відповідний запит.

— Зрозумійте мене правильно. Я не…

— Я повторюю: зробіть запит по формі «сімдесят чотири».

— Так.

Капітан другого ранґу трьома пальцями доторкнувся до поверхні еталонного екрана головного пульта. Супремус розгорнув тривимірну проекцію корабельного комунікатора, прийняв запит — і через шість секунд променевий кодований сигнал пішов у напрямі флагмана. Ще через двадцять секунд на екрані з'явилася розкодована відповідь:

Підтверджую: капітан-командору Еарлану Теслену моїм наказом № 74-5-609с надані всі без винятку повноваження, передбачені посадою командира крейсера І класу «Пантократор», індекс А20. Комфлоту-шість ґросадмірал Ігі Сенер Шелтон, Борт LС2 «Цефей», 06.34. 14.05.394

Мінц перемкнув комунікатор у режим «акустичне оповіщення екіпажу» і безбарвним голосом сказав:

— Увага! Командний відсік, пост номер один. Шість тридцять чотири. З цієї хвилини капітан-командор Еарлан Теслен прийняв командування крейсером. Повноваження командира здав тимчасово їх виконуючий капітан другого ранґу Озі Мінц. Пости бойової частини, оператори двигунної зміни «два», підтвердіть повідомлення.

Бойова частина і двигунна зміна підтвердили.

Мінц передав новому командору управлінські ключі і захищений носій з кодами доступу. З першого пароля Теслен ввів до супремусу наказ про зміну параметрів розпізнавання особи командира. Позитронний мозок запам'ятав його голос, запах, відбитки пальців і малюнок сітківки.

— А тепер, перший пілоте, поясніть, будь ласка, що у вас тут відбувається, — Теслен намагався надати голосу суворості. Він не був кадровим офіцером і здогадувався, що зараз думають на постах командного відсіку про його призначення.

— Зараження в лабораторному блоці, сіре. Загинули командир корабля і чотири офіцери-дослідники. У відповідності до інструкції, я прийняв командування і наказав від'єднати лабораторний модуль від крейсера.

— Характер ураження? Вірус?

— Ні, ксеноморфи. Я припускаю, що вам, капітан-командоре, про характер ураження краще доповість підполковник-дослідник Цзан. Він працював у модулі.

— Він не заразився?

— Ознак зараження не виявлено. Але я наказав його ізолювати у біоблоці казематного модуля.

— Ви вчинили розумно. Інформація з лабораторного модуля ще надходить?

— Так. Усі люди там загинули. В модулі фіксується активність декількох сотень ксеноморфів. Модуль перебуває на компланарній орбіті[56] з параметрами…

— З'єднайте мене зі Цзаном.

На панелі другого посту командного відсіку загорілося синювате світло. За декілька секунд там виникло тривимірне зображення офіцера в зеленій уніформі. Він також побачив Теслена і його командорські нашивки. Підвівся, витягнув руки вздовж тіла:

— Підполковник-дослідник Цзан Фан, сіре, куратор лабораторної частини!

— Я чекаю від вас доповіді про те, що сталося, підполковнику.

— Згідно з наказом адмірала Шелтона, сіре, сто шістдесят три стандартних години тому до «Пантократора» було пристиковано безпілотного розвідувального рейдера KS674. З борту безпілотника до лабораторного модуля «Пантократора» перевантажили чотири контейнери з біологічними матеріалами, доставленими з невідомої мені планети.

— А чому невідомої?

— Сіре, нам не повідомили її координат і назви. Покійний капітан першого раніу Едірні, ваш попередник, сказав нам, що це матеріали надзвичайно секретної експедиції. Рівень секретності «шість А». Тобто вищий за мій персональний допуск. Нам заборонили обговорювати цю тему з членами екіпажу, окрім п'яти старших офіцерів. Контейнери були нестандартні, особливого типу, з динамічним польовим ізолятором.

— Для чого вони призначалися, на вашу думку?

— Я можу помилятися, командоре, але, на мою думку, ці контейнери були виготовлені для гранично надійної ізоляції при транспортуванні особливо небезпечних форм життя позаземного походження.

— Вас не попередили про небезпечність умісту контейнерів?

— Не зовсім так, сер.

— Поясніть.

— Нас попередили, що у зразках можуть бути біологічно активні зародки небезпечних ксеноморфів… Але те, сіре, з чим ми зіштовхнулися в реальності, перевищило всі наші уявлення про можливу загрозу.

— Детальніше.

— Ми вийняли з контейнерів близько півтонни суміші ґрунту, розкладених біологічних тканин з невизначеною морфологією і декілька компактних об'єктів, схожих на великі ороговілі яйця. Ми зосередилися на цих «яйцях». Гравірезонансне просвічування виявило в них зародки невідомих науці ксеноморфів з надзвичайно складною небілковою структурою. Ми відіслали тривимірні проекції «яєць» до «Цефея». Звідти, за підписом головного біолога флоту генерал-майора-дослідника Фаламанда, надійшло розпорядження розмістити «яйця» і ґрунт в інкубаторі. В розпорядженні містилися рекомендаційні параметри інкубаційного середовища. Я припускаю, сіре, що генералу Фаламанду і його офіцерам відомо більше, аніж мені, щодо природи й походження цих «яєць» і ґрунту.

— Це очевидно. Продовжуйте.

— Після розміщення їх в інкубаторі «яйця», всупереч нашим сподіванням, не проявили біоактивності. Проте із мікроспор, які містилися в ґрунті, за двадцять стандартних годин розвинулася примітивна желеподібна життєва форма. Капітан Едірні прийшов до лабораторного модуля подивитися на неї. Сімдесят шість стандартних годин тому, сер. З примітивною формою саме в цей час почали відбуватися дивні метаморфози, після того — яскравий спалах, а згодом в інкубаторі з'явилися більш агресивні ксеноморфи. Вони розбили його корпус і вбили всіх, хто був у лабораторії. У них була блискавична реакція, сіре. Такі прудкі створіння я бачив уперше. Я стояв біля шлюзу і ледве встиг залишити модуль. Потім Мінц наказав відділити його від крейсера. Вважаю, що це було правильне рішення. І ще, командоре.

56

Компланарна орбіта — планетарна орбіта з нахилом і ексцентриситетом, близькими до орбіти вихідного об'єкту.