Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Остання любов Асури Махараджа - Дереш Любко - Страница 5
— У тому-то й проблема, брате, — відповів йому Асура Махарадж. Він вирішив проявити трохи хитрості й удати з себе істоту більш прямолінійну, ніж насправді. — Відколи я зустрів Дашу, я почав сумніватися у виправданості нашої офензиви у темряву. Ні, я звичайно не сумніваюся у висновках, до яких дійшли мудреці й патріархи. Я не піддаю сумніву проповідь Наґарджуни і підтримую вчення про пустотність всіх дгарм[7], але мені видається, є щось поза тим… Поза тим, що розповідають махасіддги[8]… Я розумію, це нелогічно, але що таке, врешті-решт, логіка? Логікою можна довести що завгодно і спростувати що завгодно. Я став відчувати це, коли зустрів її…
Чапака вибухнув реготом.
— Дай спокій, брате. Ти начитався любовних віршів, і вже тобі залляло очі? Чи може, ти відкривав недозволені трактати? Виконавчий комітет постановив, що кожен, хто буде запідозрений у колаборації з напівбогами, піде на біококтейль. Я сподіваюсь, ти не спішиш на біококтейль?
— Брате, ти кумедний. По моєму, ти надто близько береш до серця свої обов’язки функціонера. Теж мені радість — варити з божевільних мило! Про ці так звані божественні трактати й говорити смішно — цей сентименталізм може розчулити хіба пропащих чортяк зі столичних нетрищ… — Асура Махарадж усміхнувся, пригадавши свою оббиту залізом скриньку, в якій він тримав зібрану на окраїнах імперії колекцію забороненої літератури. — Я говорю про інше — про честь науковця. Про сміливість відкривати нове. Мені здається, я знайшов це нове, що б не казали про мене в комітеті та на вченій раді. Мій обов’язок науковця — чесно слідувати за своїм відкриттям до кінця. А це означає переїзд на цю грішну землю. Чого б це мені не коштувало… Стривай, здається, я побачив її, — вигукнув Асура Махарадж. — Ось вона. За мною!
Вони перемістились на сусідню алею.
— Оце — вона? — спитав Чапака і пирснув сміхом. — Та ж вона сліпа, як кріт!
— Так, це вона, — сказав Асура Махарадж із ніжністю, повільно сунучи своїм зміїним тілом за Дашею. — Що значить «сліпа»? Чапака, поясни, що значить «сліпа»?
Чапака продовжував заливатися реготом.
— Це ж треба! Мій кузен закохався у сліпу землянку! Сліпа означає, що в неї перед очима тільки пітьма, о безтолковий. Вона нічого не бачить, бевзю.
— Сліпа? — перепитав Асура Махарадж, знітившись від власної нездогадливості. — Я думав, ця тростина в неї — це вияв доброго смаку… Вона так делікатно постукує нею по землі, я чомусь вирішив, що вона музикант і постійно практикується у якомусь невідомому мені навику…
Чапака вибухнув черговим нападом сміху.
— Точно. І ці чорні окуляри у неї напрочуд стильні. Братику, і ти ще говориш про переїзд сюди? Сто драконів тобі в пельку, ти не протримаєшся тут і дня.
— Але ж поглянь на неї… — Асура Махарадж провів Дашу поглядом. Здавалося, за нею тягнеться невидимий шлейф весняних ароматів. Асура Махарадж прикрив очі і вдихнув цей запах глибоко всередину, аби зберегти його надовше. — Вона — мов прекрасний світанок… Наче незвіданий острів… Хіба ти не бачиш цього? Від неї йде світло…
Чапака Чхорті раптом посерйознішав і зневажливо пхикнув.
— Це світло — світло гниття, мій дорогий романтику. Вся органіка тут розпадається у тисячу разів швидше, ніж у нас. Тому вона так яскраво світиться. Ще трохи — і вона помре, дорогий кузене. Звичайно, ти можеш піддатися тимчасовому пориву почуттів і…
— Я це зроблю. Я вирішив. Я зроблю це ще нині, — Асура Махарадж насилу відірвав погляд від Даші й упився очима в розчахнуті зіниці кузена.
— Що зробиш?
— Я хочу прийти на Землю. У людському тілі.
— Чи ти в своєму розумі, брате? — витріщився на нього кузен Чапака. — Ти хоч розумієш, про що говориш?
— Так. І дуже цього хочу.
— Керівництво Інституту не відпустить тебе. У тебе звітність. За тобою план. Від тебе сподіваються виконання нормативів.
— Послухай, мені обридла ця псевдонаукова маячня. Мені раптово прояснилося в голові, брате. Всі ці дослідження — марна трата життя. Ще сьогодні я з’явлюсь на Землі.
— Шеф тобі цього так легко не відпустить.
— Верховний любить тих, хто ризикує.
— Брате, отямся…
— Повертаймося, кузене. Я маю зробити важливу доповідь перед публікою.
***Повертаючись у нижні світи (антиліберальна назва всіх лівообертальних планетних систем, придумана напівбогами), демон (ще одне дискримінуюче визначення особи з особливими етичними преференціями) Асура Махарадж (чиє ім’я у толерантному трактуванні означало просто «великий лівий», а зовсім не «цар неправедних») швидко думав про багато речей водночас.
Варто було йому прийняти це шалене рішення, як тут же кудись поділися печаль і пригніченість, викликані місяцями важких роздумів. Асура Махарадж почував себе трохи п’яним від кроку, який він мав намір зробити. Він ще сам не розумів уповні, що цей крок мав би означати для нього і які переміни ніс, але Асура відчував: це — воно. Радість і піднесення знову повернулися до нього. Здавалося, наче за спиною горять мости і міста його колишнього життя, залишаючи по собі лиш…
— Попіл, — прошепотів Асура Махарадж, ступаючи на рідну Асура-локу.
Перед втіленням на Землі серед наґів існував певний ляк. І цей ляк був цілком зрозумілим — ті недолугості земних тіл, які вже згадував Чапака, були найменшим злом, з яким стикалася душа, що вирішувала переміститися з нижніх світів на Землю. Перед іншими істотами наґи мали одну перевагу, яка тільки підтверджувала їхній особливий статус у Всесвіті — їм не конче треба було з’являтися з утроби безпомічним немовлям, аби з’явитися на Землі в тілі людини. Вони могли прийти уже як сформовані тілом і розумом особистості. Шлях їхній, однак, на тій планеті мав бути коротким і печальним. Земля була особливим місцем на всій карті Всесвіту. Геометрія розташування демонічних і божественних систем (якщо відкинути громіздку ліберально-демократичну лексику) закручувала реальність так, що Земля ставала центром отримання реакцій усіх причинових сил, будь-коли збурених істотою. Зрозуміло, що кожна дія має свій наслідок. Однак, оскільки час тік неоднорідно у Всесвіті — десь він тягнувся з ангельскою неспішністю, десь летів, наче стріла — наслідки приходили з різною швидкістю та, слід ще й сказати, силою.
Світоглядні позиції нижніх світів давно впокорені тим, що на Землі прийнято звати радикальним конструктивізмом. Провідні філософи холодних і гарячих пекел дійшли до висновку, що реальність — це те, що створюється в процесі пізнання, і жар пекла є творчим актом сприйняття того, хто цей жар відчуває. Відтак, підсумком метань духу серед найкращих інтелектуалів нижніх світів вважалося припинення блуду розуму і перебування у повному зреченні від будь-якої діяльності. Хроніки кажуть, це знання про припинення діяльності свідомості у царство наґів приніс Наґарджуна.
Не всі, однак, поділяли погляди «зреченців». Періодично ряди противників припинення діяльності поповнювала молода кров, й ідеї конструювання кращого світу знов охоплювали підземне суспільство. Відтак, зрозумілим буде те, що політичні симпатії нижніх світів розподілялися приблизно порівну між двома партіями, які почергово приходили до влади.
Перші стояли на тому, що дійсність є продуктом інтерпретації, настільки вільної, наскільки це може дозволити собі творча уява. Позаяк у нижніх світах йшлося насамперед про споживання різноманітних утіх, цей сегмент політичних сил ніколи не втрачав прихильності виборців, адже творчий підхід до отримання нових насолод гарантував свіжість сприйняття і гостроту буття. Втім, ідеєю більшої насолоди ця політична сила не обмежувалась, і в своєму апофеозі вона мала намір утвердити вселенську гегемонію демонічних цінностей для звільнення поневолених примітивними уявленнями мешканців так званих вищих планет — усіх цих кентаврів, муз, небесних куртизанок, небесних музикантів, так званих мудреців та іншу благочестиву публіку, котра в страхові перед хройдівським Супер-Его вганяла себе в рамки і шори догматів і правил, які, як відомо, потрібні тільки інфантилам і боягузам.
вернуться7
Тобто, відсутність власної незалежної природи у фундаментальних якостей світу.
вернуться8
Махасіддга (санскр.) — йогін, що досяг повноти реалізації містичних здібностей.
- Предыдущая
- 5/41
- Следующая