Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура - Твен Марк - Страница 53

53

— На деякі блага земні подивишся — і хочеться впасти на коліна.

Коли господиня завернула назад до хати, Марко, вирішивши кувати залізо, поки гаряче, кинув їй з робленим спокоєм, який засвідчив тільки, що актор з нього нікчемний:

— Досить, більше не винось.

Отже, стільців було більше! Ефект ці слова мали разючий. Такі ефекти навіть мені не часто вдаються.

Далі пішла несподіванка за несподіванкою, розпалюючи загальне здивування до ста п’ятдесяти градусів у затінку й паралізуючи його вияви, які врешті звелися до зойків та німого піднесення до неба рук і очей. Філліс принесла череп’яний посуд, зовсім новий; нові дерев’яні келихи та інші столові прибори; пиво, рибу, курчат, гуску, яйця, смажену яловичину, смажену баранину, шинку, засмажене порося й цілу гору справжнього білого хліба. Певно, жоден із запрошених гостей зроду не бачив такої розкоші. І поки вони сиділи, тупо витріщаючись на все це багатство, я недбало, мовби ненароком махнув рукою, й переді мною, немов з-під землі, виріс крамарчук і попросив сплатити рахунок.

— Гаразд, — байдуже мовив я. — Скільки там набігло? Ану, прочитай список.

Хлопець почав читати рахунок. Троє гостей слухали, не вірячи власним вухам, і хвилі задоволення заливали мою душу, тоді як Маркова душа сповнювалася то жахом то захватом:

2 фунти солі…………………………………………………………………………………. 200

8 дюжин пінт пива в барильці……………………………………………………….. 800

3 бушелі борошна………………………………………………………………………….. 2700

2 фунти риби………………………………………………………………………………… 100

3 курчат……………………………………………………………………………………….. 400

1 гуска…………………………………………………………………………………………… 400

3 дюжини яєць………………………………………………………………………………. 150

1 шмат смаженої яловичини…………………………………………………………. 450

1 шмат смаженої баранини………………………………………………………….. 400

1 окіст шинки……………………………………………………………………………….. 800

1 молочне порося…………………………………………………………………………… 500

2 череп’яних обідніх сервізи……………………………………………………………. 6000

2 чоловічих костюми з білизною…………………………………………………….. 2800

1 полотняна і 1 вовняна сукня з білизною……………………………………….. 1600

8 дерев’яних келихів……………………………………………………………………….. 800

Різні столові прибори й предмети…………………………………………………. 10 000

1 сосновий стіл……………………………………………………………………………… 3000

8 стільців………………………………………………………………………………………. 4000

2 гаманці-пістолети, заряджені……………………………………………………. 3000

Він замовк. Запала мертва тиша. Ніхто не ворушився. Ніхто навіть не дихав.

— Це все? — спитав я спокійнісіньким тоном.

— Усе, любий сер, тільки деякі дрібнички об’єднано тут під спільною назвою “прибори й предмети”. Коли хочете, я можу їх перелі…

— Не варто морочитися, — спинив його я, недбало знизавши плечима. — Скільки, отже, виходить разом?

Крамарчук прихилився до дверей, щоб устояти на ногах, і сказав:

— Тридцять дев’ять тисяч сто п’ятдесят мільрейсів[60]!

Стельмах упав зі стільця, інші вчепилися за стіл, щоб не звалитися, і хором вигукнули:

— Боже, борони нас у тяжку годину!

Хлопець квапливо мовив:

— Батько велів переказати, що він, звичайно, не вимагає всієї суми зразу, а тільки просить вас…

Я звернув на його слова не більше уваги, ніж на легенький повів вітерця, і з виразом байдужості, що майже межувала з нудьгою, витяг із кишені гроші й кинув на стіл чотири долари. Ах, побачили б ви, як вони повирячувалися на ці монети!

Крамарчук здивувався і зрадів. Він попросив, щоб я залишив собі один долар у заставу, поки він збігає до села по…

Я перебив:

— По дев’ять центів решти? Пхеї Візьми їх собі.

За столом приголомшено зашепотіли:

— У нього, видно, грошей хоч греблю гати! Він розкидається ними!

Коваля було розчавлено, знищено.

Крамарчук забрав гроші і, сп’янілий від щастя, поточуючись подався геть.

Я сказав Маркові та його дружині:

— А це вам подаруночки на пам’ять, добрі люди, — і вручив їм гаманці-пістолети, мов якісь дрібнички, хоч насправді в дулах обох було по п’ятнадцять центів; і поки ці бідняки кланялись і белькотіли якісь слова подяки, я обернувся до решти й сказав буденно, наче запитував, котра година: — Що ж, обід, я бачу, готовий; якщо ви також готові, то, може, приступимо?

Що й казати, все це вийшло здорово. Ніколи ще мені не вдавалося так ефектно використати весь підручний матеріал! На коваля жаль було дивитися. Господи! Я б нізащо в світі не хотів бути на його місці! Щойно він похвалявся, що аж двічі на рік дозволяє собі влаштовувати бенкет, двічі на місяць ласує свіжиною, двічі на тиждень — солониною, щонеділі їсть булку, тобто, якщо помножити на три — на кількість людей у його родині, — витрачає за рік не більше 69.2.6 (шістдесяти дев’яти центів, двох мільсів, шести мільрейсів). І раптом з’являється якийсь випадковий перехожий, що одним махом гайнує чотири долари, та ще робить вигляд, наче йому нудно рахувати такі дрібні суми! Даулі зів’яв, зморщився, стухнув, мов повітряна кулька, на яку наступила корова.

Розділ ХХХІІІ

ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ ШОСТОГО СТОЛІТТЯ

Такий він мене, однак, не цікавив, я заходився коло нього, і незабаром він знову був веселий і щасливий. У країні, поділеній на ранги та касти, цього домогтися неважко. Там, де все визначається рангами й кастами* людина — тільки частково людина, бо людське начало не може розквітнути в ній повністю. Доведіть їй, що ви вищі за неї становищем, посадою чи багатством, і все, вона у ваших руках. Після того її навіть не можна образити. Ні, я не так висловився. Образити її ви, звісно, можете, але вам доведеться докласти до цього чималих зусиль; тож якщо у вас обмаль часу, краще й не намагайтесь. Я здобув повагу коваля своїм явно величезним багатством. Він почав би плазувати переді мною, якби я міг ще похвалитися хоч би куценьким дворянським титулом. І не тільки він, а й кожний простолюдин у королівстві, навіть якби за своїм розумом, гідністю та вдачею він був найвидатнішою людиною всіх часів, а я — цілковитим невігласом. Так воно було й так буде завжди, поки існуватиме Англія. Маючи пророчий дар, я зазирав у майбутнє й бачив, як вона споруджує статуї та пам’ятники своїм нікчемним Георгам та іншим пустопорожнім нездарам королівської і дворянської крові й ховає без належної шани найвизначніших — після бога — творців цього світу: Гутенберга[61], Уатта[62], Аркрайта[63], Уїтні[64], Морзе[65], Стефенсона[66], Белла[67].

Король набрався по саме нікуди і, оскільки розмова точилася не про битви, перемоги й турніри, почав куняти, а потім підвівся й пішов поспати. Філліс прибрала зі столу, підкотила до нас барильце з пивом і зникла кудись, щоб пообідати нареші на самоті тим, що залишилося від бенкету, а ми заговорили про речі, найцікавіші для такого товариства, як наше, тобто, звичайно, про справи й про заробітки. На перший погляд, справи в цьому маленькому васальному королівстві, яким правив король Багде-магус, були багато кращі, ніж там, де порядкував я. Тут панувала система протекціонізму, тоді як я запроваджував у себе вільну торгівлю й половину дороги в цьому напрямку вже пройшов. Власне, розмовляли тільки ми з Даулі, решта жадібно слухали. Даулі, розпалившись і відчуваючи свою перевагу, почав ставити мені запитання-пастки, на які й справді нелегко було відповісти:

вернуться

60

Мільрейс — золота монета вартістю в 1000 реалів, яка була в обігу з середини XIX ст. до 1911 р. в Португалії та Бразилії — до 1942 р.

вернуться

61

Гутенберг Йоганн (бл. 1394-99-1468) — винахідник сучасного способу книгодруку за допомогою набірного шрифту.

вернуться

62

Уатт Джеймс (1736–1819) — англійський механік, винайшов універсальний паровий двигун.

вернуться

63

Аркрайт Річард (1732–1792) — англійський підприємець у галузі текстильного виробництва. Йому приписують винахід ткацького верстата.

вернуться

64

Уїтні Елі (1765–1825) — американський інженер, винайшов бавовноочисну машину.

вернуться

65

Морзе Семюель (1791 — 1872) — винахідник електричного телеграфу; 1838 р. розробив телеграфний код, названий його ім’ям.

вернуться

66

Стефенсон Джордж (1781 — 1848) — англійський механік-самоук, сконструював перший у Англії локомотив (1825).

вернуться

67

Белл Александр (1847–1922) — один з винахідників телефону (1876).