Орлі, син Орлика - Литовченко Тимур Иванович - Страница 58

Григорій і Пилип Орлики поїхали до німецького Ганновера, де на той час перебував англійський король (водночас останній був ганноверським курфюрстом).

21.10.1720

Ганна Герцик отримала по залишеній сином довіреності гроші, зароблені Григорієм Орликом на державній службі у шведського короля.

27.11.1720

Орлики побоювалися шпигунів російського генерал-прокурора Ягужинського, тож по приїзді до Гамбурга отримати гроші до міського банку пішов Григорій Орлик, а не його батько.

1720

Батько і син Орлики прибули до Брунсвіка на міжнародний конгрес. Там Григорій Орлик відшукав представника Швеції сенатора Веллінга. Останній увійшов у контакт з гетьманом Пилипом Орликом, проте конгрес відхилив меморандум Веллінга з «українського питання».

30.08(10.09).1721

Укладанням Ніштадтського миру завершилася Північна війна.

17.01.1721

Російські шпигуни ледве не схопили Пилипа і Григорія Орликів.

Після І.1721

Не знайшовши у Ганновері англійського короля, Орлики розлучилися: гетьман Пилип Орлик вирішив самостійно пробратися через Річ Посполиту до Молдавії, щоб шукати підтримки у султана. На прощання батько дав Григорію Орлику рекомендаційні листи до саксонського канцлера Флемінга.

V.1721

Саксонський канцлер Флемінг зарахував Григорія Орлика лейтенантом кінного полку саксонської гвардії під прізвищем «де Лазіск».

29.12.1721

Народилася Жанна-Антуанетта Пуассон майбутня маркіза де Помпадур. Завдяки покровительству дворянина-фінансиста Нормана де Турнема дівчина дістала прекрасну освіту: вона добре малювала, грала на музичних інструментах, мала чудовий голос і декламувала численні вірші.

1721

Заарештованого Григорія Герцика допитали у Петропавлівській фортеці.

1722

У Салоніках гетьмана Пилипа Орлика затримали й багато років утримували під домашнім арештом.

1722

Управління Україною доручено Малоросійській колегії на чолі з Вельяміновим.

1722—1730

Турецький султан Ахмед III вів війну проти Персії (Ірану).

1723

Завершився період регентства принца Орлеанського: король Франції Луї XV досягнув повноліття.

1723

Старша дочка подружжя Орликів Настя вийшла заміж за шведського дворянина, героя Полтавської битви полковника Штайнфліхта (Штенфліхта). По смерті Насті полковник Штайнфліхт одружився з її сестрою Варварою.

28.01.1725

Помер російський імператор Петро І.

28.01.1725

Катерина Олексіївна, удова російського імператора Петра І, стала російською імператрицею Катериною І.

05.09.1725

Французький король Луї XV одружився з Марією Аделаїдою Савойською – дочкою польського короля Станіслава І.

1726

Посол Петра І князь Долгорукий надав графу Флемінгу документи, в яких Григорія Орлика було названо сином «російського державного злочинця», тож, попереджений Флемінгом, Григорій Орлик був змушений полишити Дрезден.

1726

Григорій Орлик уникнув арешту у Бреслау (Австрія), поїхав до Польщі, де став ад'ютантом коронного гетьмана. Своїм коштом Григорій утримував всю сім'ю, оскільки Пилип Орлик проживав у Салоніках під наглядом агентів султана.

1726—1743

Першим міністром Франції був абат Флері, колишній наставник короля Луї XV з 6-річного віку і до його повноліття.

06.05.1727

Померла російська імператриця Катерина І.

07.05.1727

Російським імператором став Петро II Олексійович – внук Петра І.

1727

Колишнього генерального осавула Григорія Герцика звільнено з Петропавлівської фортеці. Надалі його залишено на поселенні у Москві.

1727

Після скасування Малоросійської колегії в Україні відновлено інститут гетьманства. У Глухові гетьманську булаву отримав Данило Апостол, якому вдалося, попри обмеженість влади, відновити виборче право, зменшити кількість царських військ в Україні, укласти «Звід законів», повернути запорожців з Олешківської Січі (Туреччина) назад в Україну.

1727—1737

Королева Марія Аделаїда народила французькому королю Луї XV десятеро дітей.

Весна 1729

Новий коронний гетьман Понятовський направив Григорія Орлика з Кракова до Варшави з рекомендаційним листом до французького посла. Проте до нього Григорій потрапив не одразу: знадобилася додаткова рекомендація шведського посла.

Х.1729

Григорій Орлик отримав також рекомендацію шведського посла у Варшаві Густава Цюрліха.

28.10.1729

В салоні французького посла маркіза АнтуанаФелікса де Монті, у присутності Великого Примаса Речі Посполитої, брата коронного гетьмана Теодора Понятовського і Київського воєводи, князя Йосипа Потоцького відбулися «оглядини» Григорія Орлика. Йшлося про можливість реставрації на престолі Станіслава Лещинського, оскільки було очевидно, що жити важко хворому королю Августу Саксонському лишилося недовго.

09.11.1729

Григорій Орлик, маючи документи на ім'я капітана гвардії шведського короля Густава Бартеля, везе до Парижа від посла маркіза Антуана-Фелікса де Монті написані на шовковій тканині листи, адресовані першому міністру короля Луї XV, кардиналу Флері, міністру закордонних справ маркізу де Шовлену і командувачу збройних сил короля, маршалу Франції маркізу Вільяру.

27.11.1729, 16:00

Капітан Густав Бартель (Григорій Орлик) прибув на диліжансі з Лілля до Парижа, зупинився в «Отелі це Пост».

03.12.1729

Григорій Орлик зробив перший візит в Шамбер до екс-короля Польщі Станіслава Лещинського, пред'явив відповідні рекомендації й заявив, що можливість реставрації Лещинського залежить від його згоди відновити на гетьманство в Україні Пилипа Орлика.

11.12.1729, 16:00

Відбувся 3 годинний візит Григорія Орлика до міністра закордонних справ маркіза де Шовлена: останній погодився з можливістю відтворення антиросійської коаліції Швеції, Речі Посполитої й Османської Порти, за підтримки Франції, з наступним виділенням України як незалежної держави. Григорій Орлик отримав також рекомендаційного листа до кардинала Флері.

29.12.1729

Григорій Орлик за протекцією маркіза де Шовлена відвідав Вольтера.