Кримінальне право. Особлива частина - Бажанов М. І. - Страница 60

Диспозиція ст. 235 є бланкетною і вимагає звернення до законів' та інших нормативно-правових актів про приватизацію для визначення у кожному конкретному випадку переліку необхідних документів, що подаються покупцями майна, а також обов'язкових умов приватизації. Це, наприклад, зобов'язання, передбачені бізнес-планом, планом приватизації або умовами аукціону, конкурсу, викупу, які обов'язково включаються до договору купівлі-продажу майна, яке приватизується.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з указаних дій.

Суб'єктивна сторонацього злочину — прямий умисел. Мотив і мета можуть бути різними.

Суб'єктзлочину — будь-яка особа. За недотримання обов'язкових умов щодо приватизації несе відповідальність особа, яка зобов'язана їх дотримуватися згідно із законодавством про приватизацію.

Покарання за злочин:за ст. 235 — штраф від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років.

Розділ IX. Злочини проти довкілля 

§ 1. Поняття і види злочинів проти довкілля

Природа утворює зовнішнє середовище, що оточує людину. Це сукупність умов, які складають природну основу, сферу існування людства, будучи водночас джерелом життя людини, її благополуччя та процвітання.

Всі природні багатства нашої країни — «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони — згідно з Конституцією України (ст. 13), є об'єктами права власності Українського народу» 1. Стаття 66 Конституції України зобов'язує кожного громадянина не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки 2.

Охорона довкілля є важливою функцією нашої держави. Кримінальний кодекс України встановлює відповідальність за найнебезпечніші правопорушення в галузі довкілля.

Злочини проти довкілля мають своїм родовим об'єктомсуспільні відносини, що забезпечують охорону довкілля, його наукове обгрунтоване раціональне використання і відтворення природних ресурсів, охорону нормального екологічного стану біосфери.

За своїм безпосереднім об'єктомвсі злочини проти довкілля можуть бути поділені на: 1) злочини проти екологічної безпеки (статті 236, 237, 238 і 253), 2) злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря (статті 239, 240, 241 і 254), 3) злочини у сфері охорони водних ресурсів (статті 242, 243 і 244), 4) злочини у сфері лісовикористання, захисту рослинного і тваринного світу (статті 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251 і 252).

1Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141.

Там само.

§ 2. Злочини проти екологічної безпеки

Порушення правил екологічної безпеки(ст. 236). Об'єктивна сторонацього злочину проявляється в порушенні (дії або бездіяльності) порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів. Правила проведення такої експертизи встановлені в постанові Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р.

Ознакою об'єктивної сторони злочину є наявність наслідків — загибелі людей, екологічного забруднення значних територій або інших тяжких наслідків.

Загибель людей — це смерть хоча б однієї людини.

Екологічне забруднення значних територій може бути пов'язане із забрудненням землі, водних ресурсів, атмосферного повітря або продуктів харчування в цьому регіоні, радіоактивними, хімічними та іншими речовинами, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей.

Інші тяжкі наслідки — це заподіяння шкоди здоров'ю людей або інший збиток, наприклад, зруйнування або пошкодження заповідних територій.

Суб'єктивна сторонацього злочину характеризується складною (подвійною) формою вини: щодо дії (бездіяльності) — умисел або необережність, щодо наслідків — тільки необережність.

Суб'єктзлочину — службова особа, відповідальна за проведення екологічної експертизи, а так само за порушення вказаних правил проектування, будівництва, експлуатації підприємств, споруд та інших об'єктів.

Покарання за злочин:за ст. 236 — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення(ст. 237). Об'єктивна сторонацього злочину проявляється в ухиленні .від проведення або неналежному проведенні на території, що зазнала забруднення небезпечними речовинами або випромінюванням, дезактиваційних чи інших відновлювальних заходів щодо ліквідації або усунення наслідків екологічного забруднення.

Під ухиленнямтут слід розуміти бездіяльність, тобто пряме невиконання особою дій, необхідних для ліквідації або усунення екологічного забруднення. Неналежне проведення необхідних дій для ліквідації або усунення наслідків екологічного забрудненняна певній території означає, що особа, хоч і діє в межах своїх службових обов'язків, але виконує їх неналежним чином, тобто всупереч правилам та інтересам роботи.

Об'єктивна сторонацього злочину передбачає наслідки у вигляді загибелі людей або інші тяжкі наслідки.

Інші тяжкі наслідки —це істотне погіршення довкілля або стану рослинного і тваринного світу на визначеній забрудненій території, захворювання або масова загибель тварин, птахів, рибних запасів тощо.

Суб'єктивна стороназлочину така сама, як і за ст. 236.

Суб'єктзлочину — службова особа, на яку покладені обов'язки щодо ліквідації та усунення екологічного забруднення.

Покарання за злочин:за ст. 237 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення(ст. 238). Предметомцього злочину виступають відомості про стан захворюваності населення; екологічний, в тому числі радіаційний, стан.

Збирання і обробка цих відомостей покладена на екологічну інспекцію Міністерства екології та природних ресурсів України 1.

Об'єктивна стороназлочину полягає в приховуванні або умисному перекрученні службовою особою відомостей про екологічний, в тому числі радіаційний, стан у районах з підвищеною екологічною небезпекою, а також про стан захворюваності населення. Перекручення —це повідомлення в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей такого характеру. Відомості ці стосуються екологічного, в тому числі радіаційного, стану, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також стану захворюваності населення.

1Офіційний вісник України. — 2000. — № 22. — Ст. 890.

Злочин вважається закінченим при вчиненні хоча б однієї з указаних дій.

Суб'єктивна стороназлочину — прямий умисел.

Суб'єктзлочину — службова особа, відповідальна за відомості про екологічний стан та захворюваність населення.

Частина 2 статті 238 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

Покарання за злочин:за ч. 1 ст. 238 — штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 238 — обмеження волі на строк від двох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.