Сатирикон-XXI (збірка) - Ірванець Олександр - Страница 111

111

Пісні східних слов’ян

Українська пісня

Співають, ідучи, дівчата…

Перша дівчина:

Ой, у нашому селі Б’ють у крицю ковалі. А всі дівчата закохались В молодого Брюса Лі. Тільки я, дівчина чесна, Я люблю лише Сильвестра. Тільки я, дівчина горда, Люблю Харрісона Форда.

Друга дівчина:

В клубі ввечері не танці. В клуб діди ідуть і бабці. Заграничний екстрасенс Гарантує екстра-секс. Я кохала екстрасенса, Наче квіточка цвіла. Від усього свого серця Екстрасенсові дала По морді…

Третя дівчина:

Промайнуло НЛО — Летюча тарілка, Вичисляючи село, Де ще є горілка. Мій коханий — гоміноїд Зоряний-астральний, Дав мені ковтнути контр — ацептив оральний.

Остання дівчина:

Котилася торба з горба, А в тій торбі раки. А в тій групі «Бу-Ба-Бу» Одні небораки.

Білоруська пісня

В чебуречній греки їли чебуреки…

Жили у бабусі Троє білорусів. Один сірий, другий білий, Третій — в капелюсі. Для того й тому, щоб Втримать рівновагу, З’їхалися в пущу Підписать бомагу. Раді і веселі Згідно тій бомазі І в Парижі, і в Брюкселі, Й навіть в Копенгазі.

Російська пісня,

яка перманентно повторюється

Умом Расію нє панять… Росія врятувала світ! Так вже не раз бувало. Від тираній, фашизму, від Навал, яких навалом Могло би буть, коли Б їм відсіч не дали. Отак і в ті серпневі дні, Які уже в легенді, Росія знов сказала «Ні!» На всі свої легені. А що було? А те було, — Як старших розпитати — Зібралося всесвітнє зло Росію розтоптати. Усе це розпочали два Чи три якихсь народці. Ну, точно — почала Литва Та інші інородці. Їм на підтримку з півдня йшла Доведена до сказу І очманіння чимала Дивізія з Кавказу. А в глибині своїх лісів Підступні, як данайці, Сідлали оленів і псів Якути і нанайці. З усіх сторін ішли вони, Московський брук топтали, Хатят лі рускіє вайни, Ні в кого не питали, А мов загарбники ішли З республік і провінцій. (З них найпідступніші були Жиди і українці!) І стрімко рухалась туда Уся ця шайка-братія, Де засідала молода Російська демократія. Та той, которий у Кремлі Сидів біля штурвала, Дихнув, спитав «Доколє?» — і Розбіглася навала. Так в котрий раз Росія світ Від бід Порятувала. 1991–1992 рр.

Депутатська пісня

Нікому конкретно не присвячується

В опозицію дівчина Виряджала бійця, Круг ковбаски надівши на Два варені яйця. Босих ніг не шкодуючи, Провела за село. Стрічку «Я голодуючий» Одягла на чоло Йому, а перед тим Бульбу, зварену в виварці, Розтовкла на м’яке І від імені виборців Наказала таке: — Будь частіше тверезим. Вимовляй всі слова. Захищай інтереси І відстоюй права. І цитуй неупинно Ти з чільних сторінок І журнал «Украина», І журнал «Огонёк». Пнись не в руководящі — Не велике цабе! Й ближчим будь до трудящих, Умоляю тебе! Тож не спи у готелі, А ночуй під мостом. Хай здригнеться в постелі Академік Патон. Своє серце і мозок Все віддай боротьбі. Академік Амосов Вшиє нове тобі. Виступай не занадто, І можливо, якраз Гамерицький сенатор В гості викличе нас. Тож оформ неодмінно Передплату в Нью-Йорк На журнал «Украина» И ра-адной «Огонёк»!.. 1992 р.

Український паліндром

І що сало? Ласощі… 2001 р.

Вірш з ідеальною римою на аграрну тематику

Стодола, рів… Сто доларів… 2001 р.

Вірш з епіграфом і присвятою

Коли білоруси запитують в українців, чи є в них такий самий добрий прозаїк, як Уладзімер Арлов, ті їм відповідають: «Так, є. Це Олександр Ірванець». А коли білоруси запитують, чи є в українців такий самий добрий поет, як Андрей Хадановіч, то у відповідь чують: «Так, є. Це Олександр Ірванець».