Ґарґантюа і Пантаґрюель - Рабле Франсуа - Страница 34

34

Аби ви знали: люди наминали цей дерен залюбки, бо виглядав він ласо і дуже смакував; але достоту як Ной, цей святий муж (ось кому ми завдячуємо посадженою лозою, що з неї походить отой божественний, чудовий, нектароподібний, небесний, розвесельний і убожений трунок, іменований брагою), хильнув зайвого, не здогадуючись, який міцний і який хмільний той напій; так само і тодішні чоловіки та жінки допалися до цих гарних і буйних ягід.

Отут-то їх і спіткали численні лиха: їх пообкидало страшними пухлинами, та ще й у різних місцях. Живіт обдимало, аж наче то був уже й не живіт, а здоровецька бута, а на ній напис: Ventrem omnipotentem[125]; то були люди славні, все кумедники веселі, і від цієї породи й родилися святий Барило і Карнавальник.

Ув інших пухли плечі, отож цих горбанів охрестили монтиферами, себто несугорами; вони ще не вивелися й досі серед обох статей різних верств, і з цієї породи пішов Езоп, про чудові діяння і влучні вислови якого ви можете прочитати у книзі.

У ще інших так виганявся і довжився прутень, що його називали пахарем матінки землі, й зрештою вибехувався страх який довжелецький, велетенський, тужавий, товстенний і на додаток ще й зелений-зелений, мов оті античні стояни, отож його оперізували пасом, обмотуючи плоть п'ять-шість разів; а при здибленні за вітру в корму, було таке враження, ніби ці люди тримали свої сулиці на підпорі, щоб поцілити в кентен. Ба ця порода, за словами жінок, перевелася, бо жінки повсякчас нарікають, мовляв,

де ж вони ці ядристі тощо,

а як далі співається, ви знаєте.

У ще інших розростались яйця так буйно, що трійко їх могло заповнити цілу бочку. Вони пішли від лотаринзьких яєць, що ніколи не знали крісел: так і теліпалися десь на дні плюндрів.

У ще інших росли ноги, й, узрівши таких людей, можна було подумати, ніби перед вами чи то журавлі, чи то фламінго, або ж ніби ці люди на дибах, яких спудеї з-письменська називають Переносами.

У ще інших ніс розвинувся в носяру, скидаючись уже на змійовика лембика, весь жилкуватий, обсіяний пухирцями, розплилий, багровий, аж сизий, вугристий, пуп'янистий, ґудзуватий, — такого носюру ви могли бачити у каноніка Панзу або ще в анжерського медика на ім'я Кикоть; з цієї породи дехто прилюбився до ячмінного відвару, але більшість уподобали вересневий сік. З них випали Назон та Овідій, а також усі ті, про кого сказано:

«Люблю тільки тебе, мій Боже».

У ще інших росли вуха, і то такі здоровецькі, що з одного вуха люди шили собі і камзол, і плюндри, і військовий плащ, а другим накривались, мов гишпанською киреєю, і подейкують, ніби в Бурбонне ще й досі живе порода вуханів, звідси й пословка: бурбоннезькі вуха.

Інші ж росли і вздовж, і впоперек, саме з них і випали великолюди, а з тамтих — Пантагрюель.

І первий був Шальброт. Шальброт появив Сараброта, Сараброт появив Фариброта, Фариброт появив Гурталі, ласого до супів, і царював останній за часів потопу, Гурталі появив Немврода, Немврод появив Атласа, що підпирав раменами небо, аби не впало, Атлас появив Ґоліята, Ґоліят появив Ерікса, первого штукаря, Ерікс появив Тита, Тит появив Еріона, Еріон появив Поліфема, Поліфем появив Кака, Как появив Етіона, первого пранцюватого, бо Етіон не пив улітку холодненького, як це свідкує Бартахим, Етіон появив Енкелада, Енкелад появив Кея, Кей появив Тифона, Тифон появив Алоея, Алоей появив Ота, От появив Егеона, Егеон появив сторукого Бріарея, Бріарей появив Порфиріона, Порфиріон появив Адамастора, Адамастор появив Антея, Антей появив Агатона, Агатон появив Пора, з яким воював Олександер Великий, Пор появив Аранта, Арант появив Габбару, який запровадив звичай пити до когось, Габбара появив Ґоліята Секундильського, Ґоліят появив Оффота, чий носяра допомагав йому цмулити з бочки, Оффот появив Артахея, Артахей появив Оромедона, Оромедон появив Ґеммаґоґа, винахідника капців з закандюбленими носаками, Ґеммаґоґ появив Сізіфа, Сізіф появив Титанів, з яких випав Геркулес, Геркулес появив Еная, умільця вибирати з рук кліщів, Енай появив Ф'єрабраса, подужаного правицею Олів'є, пера Франції, Роландового приятеля, Ф'єрабрас появив Морґанта, первого на землі, хто грав у дамки, начепивши окуляри, Морґант появив Фракаса, про якого писав Мерлін Коккай, Фракас появив Ферраґуса, Ферраґус появив Мухолова, первого, хто почав задимлювати бичачі язики на багатті, а доти їх солили, як шинку, Мухолов появив М'яшкура, М'яшкур появив Мниху, Мниха появив Ґайоффа (з яйцями тополиними, а кабакою горобинною), Ґайофф появив Глитая, Глитай появив Паливоду, Паливода появив Почуйвітра, Почуйвітер появив Ґалаада, винахідника винних пляшок, Ґалаад появив Мірланґо, Мірланґо появив Ґалаффра, Ґалаффр появив Ваговика, Ваговик появив Робоастра, Робоастр появив Сортибранта Коїмбрського, Сортибрант появив Брушанта Момм'єрського, Брушант появив Брює, заломленого десницею Ож'є Данця, пера Франції, Брює появив Мабрена, Мабрен появив Воюйнеможу, Воюйнеможу появив Аклебака, Аклебак появив Недолугу, Недолуга появив Ґранґузьє, Ґранґузьє появив Ґарґантюа, Ґарґантюа появив зацного Пантагрюеля, мого пана.

Певна річ, читаючи цей пасус, ви цілком резонно здивуєтеся і спитаєте: «Що за чудасія? Адже під час потопу загинули всі, окрім Ноя та ще семи душ, узятих на ковчег, одначе серед них згаданий Гурталі не числився?»

Запитання, звичайно, доречне, цілком слушне і природне; але моя відповідь, гадаю, вас задовольнить, або тоді мені бракує десятої клепки. На світі мене тоді ще не було, вигадувати я не збираюся, натомість пошлюся на масоретів, цих мудів солоних і гебрейських гудців, а тамті авторитетно твердять, що згаданий Гурталі сидів не в Ноєвому ковчезі, — як туди влізти такому бардадимові? — а окаряч на ньому, як дітвора на дерев'яних кониках або як дебелий Бернський бик, убитий під Мариньяно, який окульбачив по-їздецькому важку гармату (з цього звірюки був і тихий шлапак і сягнистий клусак). Отак-то він, після Божого рятунку, вибавив ковчег від кораблетрощі: давав йому розгін ногами, а ступнею, як стерном, повертав його куди-хотя. Ті, хто сидів у трюмі, передавали через димар йому харчі, на віддяку за його послуги, і вряди-годи перемовлялися з ним, наче Ікароменіпп з Юпітером, про що нам повідав Лукіян.

вернуться

125

Всемогуще черево (латин.).