Приказки - Руданський Степан Васильевич - Страница 29

29

HI, КАЖЕ

Раз набожний архирей Гумена питає: «Чи то в тебе вci черці Кожний дівку має?» «Hi,- той каже,- у моїх Сього не бувало, Бо для мoїx,- каже,- вcix По дівчині мало».

18 окт[ября]

КРАМНАЯ СОРОЧКА

Підсунувся парубчак Під панськую дочку Та й од неї i достав Крамную сорочку. Але тілько натягнув, Та й скинув, до лиха. Ото панна його раз I питає стиха: «А крамная,- каже,- де?» «Та крамна ледащо!» «Чого?» - каже. «Бо в крамній Чухатись нема в що!»

СЛАВНАЯ КОНИНА

Сидить мале циганя, Коня виїжджає, А старий його й коня Нагайкою крає. Заплакало циганя, Лягло на коневі... А той тогді до купця Та й каже купцеві: «Та купуй уже, купуй, Славная конина! Чи ж не бачиш, як по ній Сплакалась дитина?»

18 окт[ября]

ЦИГАН НА СПОВІДІ

Раз задумав циганчук Гpіхи сповідати. Іде просто до попа Приходить до хати. Оглядає - нi попа, Hi слуги бог має, А в гopoci, у печі, Сало закипає. Циган сало iз горшка, Живо із пекарні, Через цвинтар позадгузь Та й до паламарні. В паламарні, як на гpix,- Шапка на кілочку; Biн i шапку потягнув, Сховав у куточку Та й тогді вже до попа Гріхи сповідати. Ото піп йому дає Хреста щлувати. Поцілував циганчук, Піп його питає, А той йому вci гpixи I оповщає: «Та й сьогодня,- каже,- я Нагрішив потроху: Ранком вигнав я свиню 3 чужого гороху. А у церкві шапку зняв!..» - Говорить несміло. A піп йому: «То не гpix! То добреє діло!» Добре-добре, нехай так, По «Буди господнє». Піп до шапки - але ба! I місце холодне... Піп - додому, до горшка, Де кипіло сало, I там йому лиш горох, А сала не стало. I промовив старий піп: «Оже ж признавався! А я, старий та дурний, I не догадався!»

20 окт[ября]

СМІХ

Наробились мужики, Разом полягали, Позіхнули кілька раз Та й позасипали. Але їден чи здурів, Чи чорт його знає, За сокиру ухопив, Стиха підіймає,- Хвать їдного по карку! Голова відпала; А той голову за чуб, Та й iз нею драла! I забіг межи корчі, Голову ховає Та й сам собі, неборак, Стиха промовляє: «То ж то,- каже,- я смixy Буду з нього мати, Як устане та почне Голови шукати!»

20 окт[ября]

ВЕРСТВА

Шлях широкий стовповий, Сонце припікає, Чумак їде на волах Тай собі дрімає. А воли пішли, пішли Та й на траву збились. Далі раптом за верству Biccю зачепились. Кинувсь зопалу чумак, Воли повертає. «О бісова ж твоя мать,- 3 серцем промовляє,- Чи здуріли москалі, Чи місця не мали? На самісіньком шляху Палі повбивали!»

ВІТEP I КОЛЬКА

Зайшов козак до корчми, Руки потирає: «О, мороз же то, мороз!» - 3 сердем промовляє, А жидок: «Кахи-кахи!» Кашляє в макітру Та й говорить: «Що мороз? Якби то ще вітру!» А козак собі на вус: «Постривай же, враже! Чи ж не кашель у жидка?» «Таже кашель!» - каже. «Що ж то,- каже,- кашель варт? Кашель iщe гойкий; А якби-то,- каже,- так Та до кашлю кольки!»

МОШКІВ ДАХ

Дах дірявий, дощ іде, В корчму затікає. «Покрив би ти, Мошку, дах!» - Мужик промовляє. А жид: «Гирсти? Крита дах?.. Та як його крити, Коли тепер дощ іде, То буде мочити...» «Та хто каже, що тепер?» «А коли ж, Іване?» «Та покрив би хоч тогді, Як дощ перестане...» А жид: «Гирсти? Крити дах?.. Як дощу не буде?.. Та у мене тогді й так Сухо буде всюди».