Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви - Гудкайнд Террі - Страница 30

— Я вже по горло ситий чутками. Мені потрібна правда про те, що зараз коїться в Ейдіндрілі. Наприклад, я чув навіть, що всі члени Ради страчені, як і Мати-сповідниця.

До старої повернулася посмішка.

— Людина вашого рангу може відправитися безпосередньо до палацу і зажадати зустрічі з Радою. В цьому було б більше сенсу, ніж хапати на вулицях людей, які толком нічого не знають, і намагатися їх розпитати. Правду найкраще бачити на власні очі, мій пане.

Броган стиснув губи.

— Мене тут не було в той час, коли, за чутками, стратили Мати-сповідницю.

— Ах так, значить, вас цікавить Мати-сповідниця… Чому ж ви не сказали відразу, замість того щоб ходити навколо? Я чула, що їй відрубали голову, але сама цього не бачила. Проте внучка моя там була, мабуть, — дитинко?

Дівчинка кивнула:

— Так, мій пане, була і своїми очима бачила. Вони відрубали їй голову, ось так. — Броган гірко зітхнув:

— Цього я й боявся. Отже, вона померла?

Дівчинка похитала головою:

— Цього я не казала, пане мій. Я сказала, що бачила, як їй відрубали голову.

Вона подивилася йому прямо в очі і посміхнулася. — Що ти хочеш цим сказати? — Броган кинув швидкий погляд на стару. — Що вона має на увазі?

— Те, що сказала, мій пане. Ейдіндріл від початку був сильний своєю магією, хоча зараз від неї залишилися лише уламки. А коли справа стосується магії, не завжди можна вірити тому, що бачиш. Вона хоч і мала, але досить кмітлива, щоб розуміти такі речі. Людина вашої професії теж мав би це знати.

— Залишилися одні уламки? Це попахує злом. Що вам відомо про прибічників Володаря?

— Вони жахливі, мій пане. Але магія сама по собі не зло. Вона просто існує, як і все інше.

Броган стиснув кулаки.

— Магія — породження Володаря. Стара усміхнулася.

— З тим же успіхом можна сказати, що ось цей гарний срібний кинджал у вас за поясом — породження Володаря. Якщо ним зарізати невинну людини, це, звичайно, велике зло. Але якщо ним, наприклад, скористатися для захисту від божевільного-фанатика, незалежно від того, яке положення займає цей божевільний, то той, хто зробить це, створить добро. Кинджал же ні те, ні інше, тому що ним може скористатися будь-хто.

Очі її заволокло серпанком, а голос упав до шепоту.

— Але коли магією користуються, щоб покарати негідного, вона стає втіленням помсти.

— Ну, добре — і яка, по-вашому, та магія, що існує в місті? Вона використовується для добра чи зла?

— Для того і для іншого, пане мій. Зрештою, адже тут стоїть замок Чарівника, а це — осередок сили.

Сповідниці правили Ейдіндрілом тисячі років, як і чарівники. А сила породжує силу. Результат — зіткнення. Прямо з повітря з'являються мерзенні істоти, звані мрісвізами, і розпорюють животи всім, хто попадається їм на шляху.

Похмуре знамення, якщо це, звичайно, знамення. Є й інша магія, яка прагне знищити зло і захистити безневинних. Та що там, кожна ніч сповнена магії, принесеної на крилах снів. Дивлячись на Брогана в упор, вона продовжувала:

— Дитина, яку притягує вогонь, може легко згоріти. Їй треба порадити бути обережною і втікати, поки вогонь не обпалив їй руки.

Броган грізно нахилився до неї.

— А що вам самій відомо про магію, пані?

— Розпливчасте питання, пане мій. Не могли б ви уточнити?

Броган помовчав, намагаючись розібратися в тому, що вона наговорила, і раптом зрозумів, що стара відвела розмову в бік від цікавлячої його теми.

Він знову надів на обличчя ввічливу посмішку.

— Ну, наприклад. Ваша внучка каже, що бачила, як обезголовили Мати-сповідницю, але це не означає, що вона мертва. Ви сказали, що за допомогою магії таке можливо. Я заінтригований. Мені відомо, що магія служить часом для обману, але мені здавалося, що це не більше ніж нескладні фокуси. Не могли б ви пояснити, як можна оживити мерця?

— Оживити мерця? Тільки Володар володіє такою силою.

Броган перехилився через стіл.

— Ви хочете сказати, що сам Володар повернув її до життя?

Стара знову посміхнулася.

— Ні, мій пане. Ви занадто сильно бажаєте отримати те, до чого прагнете. Від цього ви неуважні і чуєте лише те, що хочете почути.

Ви запитали, як можна оживити мерця. Володар на це здатний. Принаймні я так вважаю. Оскільки він править світом мертвих, цілком природно вважати…

— Вона жива чи ні?! — Стара моргнула.

— Звідки мені це знати, пане мій? — Броган скрипнув зубами.

— Ви щойно говорили: — навіть якщо люди бачили, що їй відрубали голову, це ще не означає, що вона мертва.

— О, ми знову повернулися до цього? Ну, за допомогою магії можна домогтися такого ефекту, але я ж не кажу, що так було насправді. Я сказала лише, що це можливо. Потім ви почали питати про оживлення мерців. Але ж це зовсім різні речі, мій пане.

— Що значить — різні? Яким чином можна здійснити такий великий обман? Стара поправила на плечах ковдру.

— Чари уявної смерті, мій пане. Броган глянув Лунетту. Вона не зводила очей зі старої і безперервно чесала руки.

— Чари уявної смерті, ось як. А точніше?

— Ну, я ніколи не бачила, як це робиться, так що точно сказати не можу — але можу розповісти вам, що мені говорили про це, якщо вас цікавлять відомості з других рук.

— Розповідайте, — видавив крізь зціплені зуби Броган.

— Бачити смерть або прийняти її — це відбувається на рівні духу. Коли ми бачимо тіло, яке покинула душа — або дух, якщо завгодно, — то говоримо, що людина померла. Чари уявної смерті змушують людей повірити, що вони бачили тіло, з якого відлетіла душа, але не тільки. Заклинання змушує їх вірити в це на рівні їх власного духу.

Стара похитала головою, ніби вважала подібну річ вражаючою і обурливою одночасно.

— Однак це дуже небезпечно. Духи повинні зберігати душу людини, поки та в чарівному коконі. І якщо щось піде не так, вона залишиться безпорадною в підземному світі. Дуже неприємна смерть. Але якщо все пройде гладко і духи повернуть те, що зберегли, тоді заклинання спрацює і людина залишиться живою, хоча всі, хто бачив його смерть, будуть вважати її мертвою.

Однак, хоча кажуть, що таке можливо, я ніколи не чула, щоб хтось скористався чарами уявної смерті. Цілком може бути, що це всього лише пусті домисли.

Броган мовчки сидів, зіставляючи її слова з тим, що вже чув раніше, намагаючись зібрати отримані відомості воєдино. Напевно Мати-сповідниця все ж вдалася до цього фокусу, щоб уникнути справедливої відплати, але навряд чи вона могла зробити це одна, без спільників.

— Хто може накласти чари уявної смерті? Стара відповіла не відразу. Її вицвілі блакитні очі загорілися небезпечним блиском.

— Тільки чарівник, мій пан. Тільки чарівник, що володіє величезною могутністю і безмежними знаннями.

Зустрічний погляд Брогана був твердий і настільки ж небезпечний.

— А в Ейдіндрілі є чарівники? Стара повільно посміхнулася. Очі її засяяли. Порившись в кишені, вона кинула на стіл монету, яка, трохи покрутившись, завмерла прямо перед генералом. Броган взяв срібний кружок і уважно оглянув.

— Я поставив питання, стара. І хочу отримати відповідь.

— Вона у вас в руках, мій пане.

— Я ніколи не бачив таких монет. Що на ній зображено? Схоже на величезний палац.

— О, так і є, мій пане, — прошипіла стара. — Це місце порятунку Пророків, чарівників і магії. Це — Палац пророків.

— Жодного разу не чув. Що ще за Палац Пророків?

Стара посміхнулася йому, немов родича.

— Запитайте у вашої чаклунки, пане мій. І вона повернулася, збираючись піти. Броган схопився на ноги.

— Ніхто не дозволяв тобі йти, ти, стара беззуба жаба!

— Це через печінку, мій пане, — кинула вона через плече.

Броган сперся кулаками на стіл.

— Що?!

— Люблю сиру печінку, мій пане. Напевно, від цього у мене з часом і випали зуби.

В цю хвилину з'явився Гальтеро. Він обігнув стару і дівчинку, які йшли до дверей, і відсалютував.

— Пане генерал, дозвольте доповісти…