Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви - Гудкайнд Террі - Страница 69

— Що ж, на мій погляд, все це досить необразливо.

Уоррен скоса глянув на неї:

— Це кривава гра, Верна.

— Кривава?

Уоррен обійшов купу покидьків.

— М'яч дуже важкий, а правила просто варварські. Чоловіки, які грають у джа-ла, — дикуни.

Крім того, що вони, безумовно, повинні вміти поводитися з броком, головним критерієм є жорстокість і сила. Рідкісний матч обходиться без вибитих зубів і переламаних кісток. Та й звернуті шиї теж не рідкість.

Верна недовірливо на нього подивилася:

— І людям подобається на це дивитися? Уоррен похмуро хмикнув:

— Якщо вірити стражникам, натовп починає біснуватися, якщо немає крові, тому що, на їхню думку, це означає, що команда погано старається.

— Н-да, схоже, це не те видовище, на яке мені хотілося б подивитися, — похитала головою Верна.

— Але це ще не найстрашніше. — Уоррен дивився прямо перед собою. Вікна будинків були зачинені віконницями, настільки обдертими, що здавалося, їх ніколи не фарбували. — Після закінчення гри команду, яка програла, виволікають на поле і кожного гравця січуть. Один удар батогом за кожне програне очко. Січуть їх гравці команди, яка перемогла. Нерідко гравці не витримують прочуханки і вмирають.

Верна, абсолютно приголомшена почутим, мовчала, поки вони не звернули за ріг.

— І люди залишаються на це дивитися?

— По-моєму, саме заради цього люди туди й ходять. Вболівальники переможців вголос рахують удари. Пристрасті прямо киплять. Народ буквально схиблений на джа-ла.

Часом спалахують заворушення. Навіть десяти тисяч солдат не завжди вистачає, щоб вчасно їх припинити. Іноді самі гравці починають звалище. Чоловіки, які грають у джа-ла, — справжні звірі!

— І людям подобається вболівати за команду звірів?

— Вони бачать в них героїв. Гравців джа-ла обожнює все місто, і вони непогрішимі. Закони, правила — це все не для них. Жінки натовпами ходять за гравцями, і ігри частенько закінчуються колективними оргіями. Жінки б'ються одна з одною за право переспати з гравцем джа-ла. Гулянка триває кілька днів.

— Що вони в них знаходять? — Здивовано запитала Верна.

— Ти — жінка, — сплеснув руками Уоррен, — ось ти і відповідай. Хоча я перший, хто за останні три тисячі років розтлумачив пророцтво, жодна жінка не повисла в мене на шиї і не бажала злизати кров з моєї спини.

— А вони це роблять?

— Б'ються за це право! Якщо гравцеві сподобається, як жінка працює язиком, він може зволить її взяти.

Подивившись на Уоррена, Верна побачила, що він почервонів.

— А тих, хто програв, жінки теж домагаються?

— Це не має значення. Адже він гравець джа-ла, значить, герой. І чим він грубіше, тим краще. Особливо популярні ті, хто під час гри зуміють вбити супротивника м'ячем. Жінки за такими з розуму сходять. В їх честь називають дітей. Я цього просто не розумію.

— Ти мало бачиш людей, Уоррен. Якби ти, замість того щоб сидіти в сховищі, частіше виходив у місто, на тебе жінки теж би вішалися.

Він постукав себе по шиї.

— Якби на мені, як і раніше був ошийник, то так, тому що для городянок Рада-Хань — це золото. Але не тому що я — це я.

Верна закусила губу.

— Деяких приваблює чарівна сила. Коли сам нею не володієш, вона може здатися дуже спокусливою. Таке життя.

— Життя, — повторив він, понуро хмикнувши. — Джа-ла — це прийнята всіма назва, але повністю вона називається Джа-Ла Д'їн. Гра Життя. Це на древній мові Алтур'Ранга, батьківщини імператора, але всі називають її просто джа-ла: Гра.

— А що означає Алтур'Ранг?

— Важко перевести, але приблизно це звучить як «Вибрані Творцем» або «доленосний народ». А що?

— Новий світ розділений горами, званими Ранг-Шада. Схоже на мову, про яку ти говориш. Уоррен кивнув:

— «Шада» означає металеву бойову рукавичку з шипами. Ранг-Шада приблизно можна перекласти як «бойовий кулак обраних».

— Назва, що збереглася з часів тієї давньої війни, треба думати.

Металеві шипи цим горам дуже б підійшли. — Верну злегка нудило від оповідання Уоррена. — Не можу повірити, що така гра не заборонена!

— Заборонено? Та її всіляко заохочують! У імператора є своя, особиста команда джа-ла. Сьогодні, до речі, оголосили, що він привезе її із собою, щоб вона зіграла з кращою командою Танімури. Велика честь, наскільки я розумію. Уоррен озирнувся по сторонах і знову повернувся до Верни. — Імператорську команду за програш не січуть.

— Привілей сильних світу цього? — Підняла брову Верна.

— Не зовсім, — гмикнув Уоррен. — Якщо вони програють, їм рубають голови.

Верна випустила кінці шалі.

— Чому імператор потурає цій жорстокості?

— Не знаю, Верна. — Уоррен посміхнувся якимось своїм думкам. — Але у мене є деякі міркування з цього приводу.

— Наприклад?

— Уяви, що ти завоювала країну. З якими труднощами ти зіткнешся?

— Ти маєш на увазі повстання? Уоррен відкинув з чола пасмо волосся.

— Ну так. Хвилювання, протести, громадянську непокору, бунти. Ти пам'ятаєш короля Грегора?

Верна кивнула, дивлячись, як якась стара жінка розвішує на балконі білизну.

Єдина людина, яка зустрілася їм за останній час.

— А що з ним трапилося?

— Незабаром після твого від'їзду до влади прийшов Імперський Орден, і з тих пір про Грегора нічого не чути. До короля добре ставилися, і під його правлінням Танімура непогано жила, як, втім, і інші міста. З приходом Імперського Ордена для народу наступили важкі часи. Імператор дозволяє процвітати корупції, забуваючи про такі речі, як чесна торгівля і справедливість. Всі ці люди, що живуть в наметах, які ми бачили по дорозі, — біженці з сіл, малих селищ і зруйнованих міст.

— Для біженців у них цілком задоволений вигляд, — зауважила Верна. Уоррен кивнув:

— Джа-ла.

— Що ти маєш увазі?

— У них мало надії на краще життя під владою Імперського Ордена. І єдине, про що вони можуть мріяти, — це стати гравцем джа-ла. Гравців вибирають за їх таланти, а не за звання і походження. Сім'я гравця майже ні в чому собі не відмовлятиме. Батьки радіють, що їхні діти грають в джа-ла, сподіваючись, що вони стануть професійними гравцями. Аматорські команди, класифіковані за віковими групами, набирають дітей з п'ятирічного віку. Кожен незалежно від походження має право стати професійним гравцем джа-ла. Навіть імператорський раб.

— Але це все одно не пояснює пристрасті до цієї гри.

— Тепер всі входять в Імперський Орден. Вірність колишній батьківщині не допускається. Джа-ла дає людям ілюзію патріотизму. Облаштування майданчика для гри в джа-ла оплачує імператор, це його дар народу. Таким чином людей відволікають від тих речей, над якими вони не владні, і дозволяють випускати пару абсолютно безпечно для імператора. Верна знову накинула шаль.

— Не думаю, що твоя теорія правильна, Уоррен. Діти граються з пелюшок. Граються всі дні безперервно. Люди завжди у щось грають. Стаючи старше, вони розважаються стрільбою з лука, стрибками, грають в кості. Ігри — властивість людської натури.

— Нам сюди. — Вхопивши Верну за рукав, Уоррен направив її в вузеньку алею.

— А імператор повертає цю людську слабкість у щось більш значне. Таким чином, йому не потрібно турбуватися про те, що люди почнуть міркувати про свободу або хоча б про справедливість. Тепер їх пристрасть — джа-ла. Все інше їх не хвилює. Замість того щоб замислитися, навіщо приїжджає сюди імператор і чим це їм загрожує, вони смакують джа-ла.

Верна відчула важкість у шлунку. Саме це її турбувало — навіщо прибуває сюди імператор. У нього повинна бути вагома причина, щоб виконати настільки довгий шлях, і навряд чи він хоче лише подивитися, як зіграє в джа-ла його команда. Йому потрібно щось інше.

— А городян не турбує, що їх команда може обіграти імператорську?

— Імператорська команда дуже сильна, як мені сказали, але в неї немає привілеїв. Якщо його команда програє, імператор не ображається, хіба що на своїх гравців. Якщо їх обіграють, імператор вітає переможців, щиро вітає гравців і їх рідне місто. Люди жадають удостоїтися цієї честі обіграти знамениту команду імператора.