П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню - Гудкайнд Террі - Страница 16

Келен поцікавилася, коли відбудуться похорони Юні. Одна з жінок глянула на крихітного небіжчика.

— Нам потрібно підготувати і цього. Завтра обидва знайдуть вічний спокій.

Коли вони вийшли на вулицю, Річард роззирнувся. Над головою під стріхою сиділа курка і чистила пір'я. На мить погляд Річарда затримався на ній.

Задумливість на його обличчі змінилася рішучістю.

Річард оглянув провулок. Потім свиснув і махнув рукою. Охороняючі їх мисливці побігли на поклик.

Коли мисливці підбігли, Річард величезною ручищами схопив Келен за плече.

— Скажи їм, що я хочу, щоб вони привели більше людей. Я хочу, щоб вони зібрали всіх курей…

— Що?! — Келен вирвала руку. — Річард, я не буду їм цього казати! Вони подумають, що ти збожеволів! — Зедд просунув голову між ними:

— У чому справа?

— Він хоче, щоб мисливці зібрали всіх курей лише тому, що одна з них сидить під стріхою!

— Її там не було, коли ми прийшли. Я спеціально дивився.

Зедд повернувся і примружився.

— Яка курка?

Келен з Річардом обидва задерли голови. Курка зникла.

— Пішла пошукати сідало посухіше, — прошипіла Келен. — Або поспокійніше!

Зедд змахнув воду з очей.

— Річард, я хочу знати, що відбувається.

— Біля будинку духів вбили курку. Юні вилаяв того, хто вбив птицю, звинуватив в безчесті. Незабаром після цього Юні помер. Я кинув палицю в курку, що сиділа на вікні, і незабаром вона напала на хлопчика. Унгі постраждав з моєї вини. І я не хочу знову повторити ту ж помилку.

На подив Келен, Зедд заговорив зовсім спокійно:

— Річард, ти робиш з мухи слона.

— Птахолов сказав, що одна з курок зовсім не курка.

— Правда? — Насупився Зедд.

— Він був п'яний, — внесла поправку Келен.

— Зедд, ти сам обрав мене Шукачем. Якщо хочеш скасувати свій вибір, скасовуй зараз. Або дай мені робити моє діло. Якщо я помиляюся, ви зможете прочитати мені нотацію пізніше.

Прийнявши мовчання Зедда за згоду, він знову схопив Келен за руку ненабагато ласкавіше, ніж минулого разу. В його сірих очах світилася рішучість.

— Будь ласка, Келен, зроби, як я прошу. Якщо я не правий, то буду виглядати ідіотом, але нехай я краще буду здаватися ідіотом, аніж виявитися правим і недіючим.

Що б не вбило курку, це сталося біля будинку духів, де знаходилася сама Келен. Саме тому Річард і затіяв все це. Келен вірила Річарду, але сильно підозрювала, що турбота про її безпеку дещо далеченько його заводить.

— Що ти хочеш, щоб я їм сказала?

— Нехай зберуть усіх курей. Зберуть в хатинах, які тримають порожніми для злих духів. Я хочу, щоб всі кури до єдиної опинилися там. Потім ми покличемо Птахолова, щоб він подивився на них і сказав, яка з них куркою не є. Я хочу, щоб мисливці збирали курей дуже ласкаво і чемно. Щоб ні за яких обставин ні до однієї з них не проявили неповаги.

— Неповага, — повторила Келен. — До курей.

— Саме. — Річард оглянув мисливців, потім знову подивився на неї. — Скажи їм, я боюся, що одна з курей одержима злим духом, котрий вбив Юні.

Келен не знала, чи дійсно Річард в це вірить, але аніскільки не сумнівалася, що мисливці Племені Тіни повірять безумовно.

Вона подивилася на Зедда в пошуках ради, однак старий чарівник зберігав повну незворушність. Лице Енн теж не виражало нічого. На Кару розраховувати і зовсім не доводилося, Морд-Сіт цілком віддана Річарду. Нехай вона зазвичай і ігнорує накази, які вважає негідними уваги, але, якщо Річард виявить наполегливість, вона заради нього не замислюючись стрибне з обриву.

Річард нізащо не відступиться. Якщо Келен відмовиться перекладати, він знайде Чандалена, який переведе. А якщо не вдасться, відправиться особисто збирати курей.

Єдине, чого вона доб'ється, відмовившись виконати його прохання, так це продемонструє відсутність віри в нього. І ця думка підштовхнула її до дії.

Тремтячи під крижаними струменями, Келен в останній раз заглянула в рішучі сірі очі коханого і повернулася до терпляче піджидаючих мисливців.

8

— Ну, знайшли вже злого духа?

Келен, озирнувшись, побачила Чандалена, який обережно пробирався крізь хмару квокчучих курей. Пануюча в будинку напівтемрява заспокійливо подіяла на птахів, хоча деяке обурення вони все ще виявляли. Тут було зібрано кілька червоних курей, пара білих, але більшість були строкаті — порода більш спокійна, ніж інші. Дуже цінна якість, інакше пануюче тут стовпотворіння перетворилося б на хаос літаючого пір'я.

Келен насилу втрималася, щоб не закотити очі, почувши, як Чандален розсипається у вибаченнях перед пернатими, яких обережно відсував ногою убік, звільняючи собі дорогу. Вона охоче висловилася б з приводу його смішної поведінки, якби не його повне екіпірування — біля лівого стегна приторочений довгий кинджал, біля правого — короткий; на одному плечі — повний сагайдак, на іншому — лук.

Але ще більш виразний знак тривоги висів у нього на поясі. Трога. Трога являла собою звичайну струну, досить довгу, щоб її можна було звернути в кільце і накинути людині на голову. Її накидали ззаду, а потім різко розводили вбік дерев'яні ручки. Людина з умінням Чандалена трогою могла запросто відрізати голову супротивнику, перш ніж той видасть хоча б звук.

Під час битв з Імперським Орденом, які захопили Ебініс і вирізали беззахисних жінок і дітей, Келен не раз доводилося бачити, як Чандален трогою обезголовлював ворожих вартових і солдатів. Для битви зі злим духом — курячим монстром — він не став би озброюватися трогою.

У кулаці Чандален стискав п'ять списів. По потемнілій поверхні гострих, як бритва, наконечників Келен здогадалася, що їх тільки що натерли отрутою. Оброблені таким чином списи вимагали дуже обережного поводження.

У замшевому мішечку на поясі він ніс кістяну коробочку з темною пастою, зробленої з листя банду — отрути, що вбиває через десять кроків. Також Чандален ніс із собою кілька листочків квессін-доу, протиотрути від десятикрокової отрути. Застосовувати протиотруту потрібно було дуже швидко: сама назва отрути говорила, з якою швидкістю вона діє.

— Ні, Птахолов ще не знайшов курку-що-не-курка, — відповіла Келен. — Чому ти розмальований глиною і так озброєний? Що відбувається?

Чандален переступив через курку, не зволив забратися з дороги.

— У моїх людей, тих, що в далекому патрулюванні, виникли деякі проблеми. Я повинен піти подивитися, в чому там справа.

— Проблеми? — Насторожилась Келен. — Якого роду проблеми?

— Точно не знаю, — знизав плечима чандали. — Мисливець, що прийшов з доповіддю, повідомив, що там якісь люди з мечами…

— Орден? Імперці, що йдуть з битви, що велася на півночі? Це можуть бути мародери, які забрели занадто далеко, або розвідники. Може, нам варто послати повідомлення генералу Райбаху? Його армія ще неподалік і встигне повернутися і нанести удар, якщо генерала вчасно оповістити.

Чандален жестом заспокоїв її.

— Ні. Ми разом з тобою билися з солдатами Імперського Ордена. Це не імперські війська і не розвідники. Мої люди не думають, що ці люди вороже налаштовані, але мені доповіли, ніби вони сильно озброєні і дуже впевнені в собі, що говорить про досвід. Оскільки я знаю вашу мову, мої люди хочуть, щоб при зустрічі з настільки небезпечними чужаками ними керував я.

Келен було зібралася жестом кликнути Річарда.

— Мабуть, нам з Річардом краще піти з тобою.

— Ні. Є багато бажаючих подорожувати нашими землями. Ми часто зустрічаємо чужаків з рівнин. Це мій обов'язок. Я сам займуся цим і не дозволю їм підійти до села. До того ж вам двом положено насолоджуватися першим днем сімейного життя.

Келен мовчки полоснула поглядом продовжуючого сортувати курей Річарда.

Через її голову Чандален звернувся до стоячого неподалік Птахолова.

— Поважний старійшина, я повинен відправитися до моїх людей. Наближаються чужинці.