П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню - Гудкайнд Террі - Страница 41

— Ні, Тесс, жодного разу.

— Так невже ти думаєш, що я підведу тебе зараз, коли ти зайняв таку важливу посаду? Коли ти стоїш всього за крок до справжньої величі?

Тереза була єдиною людиною, кому Кемпбелл довірив свої сміливі плани. Вона знала, до чого він прагне, і ніколи не засуджувала його. Вона в нього вірила.

— Ні, Тесс, ти не поставиш мої мрії під загрозу. Я знаю. — Зітхнувши, він провів долонею по обличчю. — Носи це плаття, якщо вважаєш, що так треба. Я довіряюся твоїм судженням.

Тереза посміхнулася і підштовхнула його до гардеробної.

— Іди переодягайся. Ти будеш там найкрасивішим! І якщо вже в кого і виникне привід для ревнощів, так це у мене. Та всі дами просто позеленіють від заздрості, що найкращий чоловік у цьому маєтку належить мені. Ха-ха, ти у нас ще будеш отримувати тихі запрошення!

Далтон схопив її за плечі і ривком повернув до себе.

— Тримайся подалі від людини на ім'я Стейн, почесного гостя Бертрана. Тримай свій… своє плаття подалі від його носа. Зрозуміла?

Тереза кивнула.

— А як я його впізнаю?

Кемпбелл відпустив її і випростався.

— Це неважко. На ньому плащ з людських скальпів.

— Не може бути! — Ахнула Тереза і притиснулася до нього. — Це той, про якого ти мені казав? З південних степів? Зі Старого світу? Який приїхав обговорити наш майбутній альянс?

— Так. Тримайся від нього подалі.

Вона моргнула, переварюючи настільки карколомну новину.

— Як цікаво! Навряд чи тут такі раніше бували! Напевно, він займає дуже високий пост.

— Так, він наділений повноваженнями, і ми будемо з ним обговорювати серйозні справи, і я не хотів би, щоб мені довелося розрізати його на шматочки, якщо він спробує затягнути тебе в ліжко. Це буде вартувати дорогоцінного часу — доведеться чекати, поки імператор пришле іншого представника зі Старого світу.

Тереза відмінно знала: це не порожня похвальба. Далтон вчився володіти мечем так само наполегливо, як вивчав право. Він здатний знести голову сидячій на персику блосі, не зачепивши ніжної шкірки.

— До чого йому дивитися на мене? — Захихотіла Тереза. — Спати одному йому все одно сьогодні не доведеться. Та жінки просто поб'ються за право переспати з такою моторошною людиною. Людські скальпи… — Вона здивовано похитала головою. — Жінка, яка нині виявиться в його ліжку, буде окрасою сезону всіх прийомів на місяці вперед.

— Може, мені запросити хакенську дівчину, щоб вона розповіла всім, наскільки це добре і приємно?!! — Гаркнув Далтон.

— Хакенку? — Хмикнула Тереза, відкидаючи подібну дурість. — Сумніваюся. Думка хакенки для цих дам нічого не значить.

Вона помовчала і спитала:

— Так що, рішення ще не прийнято? Ми ж досі не знаємо, чи залишиться Андер зі Серединними Землями, або приєднається до імператора Джегана зі Старого світу?

— Ні. Поки ще невідомо, як підуть справи. Думки Директорів розділилися. Стейн тільки що прибув, щоб висловити свої пропозиції.

Тереза піднялася навшпиньки і поцілувала його в щоку.

— Я буду триматися від цього Стейна подалі. А поки ти будеш вирішувати долю Андера, я, як завжди, буду прикривати тобі спину і тримати вушка гостро.

Вона попрямувала до спальні, але тут же повернулася.

— Якщо ця людина прибула з пропозиціями імператора… — Раптове осяяння освітило її темні очі. — Далтон, сьогодні на бенкеті буде Суверен, так? Сам Суверен вшанує своєю присутністю бенкет?

Далтон пальцями підняв її підборіддя.

— Розумна дружина — найкращий союзник, якого тільки може мати чоловік.

Посміхаючись, він дозволив їй схопити його за мізинець і потягти в гардеробну.

— Я бачила цю людину лише здалека. Ой, Далтон, ти чудо! Привів мене в таке місце, де я зможу сидіти за одним столом з самим Сувереном!

— Ти тільки пам'ятай, що я сказав, і тримайся подалі від Стейна, якщо мене не буде поруч. І, до речі, те ж відноситься і до Бертрана, хоч я сильно сумніваюся, що він посміє перейти мені дорогу. Якщо будеш слухняною, я представлю тебе Суверенові.

Тереза на мить втратила дар мови.

— Коли ми ввечері повернемося додому, ти побачиш, якою хорошою я можу бути. Хай зберігають мене духи, — пошепки продовжила вона. — Сподіваюся, мені вистачить терпіння. Суверен… Ой, Далтон, ти просто чудо!

Тереза сіла перед трюмо й почала з'ясовувати, яких збитків завдали її макіяжу поцілунки чоловіка, а Далтон відчинив високий гардероб.

— Ну, Тесс, так які плітки ти сьогодні чула? — Він перебирав сорочки, вишукуючи ту саму, з улюбленим комірцем. Оскільки Тереза була одягнена в золотисті тони, він змінив свої плани і вирішив надіти червону.

Тереза, нахилившись до дзеркала, пудрила щоки маленьким пушком і викладала гуляючі по маєтку чутки. Ніщо з почутого Далтона не зацікавило. Його думки крутилися навколо дійсно серйозних справ, з якими йому належало розібратися. Розмірковував він і про Директора, якого йому ще треба було переконати, і про те, як впоратися з Бертраном Шанбором.

Міністр був підступною людиною — і Далтон його дуже добре розумів. Міністр був настільки ж честолюбний, як Далтон, якщо не більше. Бертран Шанбор бажав одержати все — від впалої в очі хакенської дівчини до крісла Суверена. Якби запитали Далтона — а його і запитували, — то, на його думку, Бертран Шанбор завжди отримує те, що хоче отримати Бертран Шанбор.

А Далтон Кемпбелл отримає ту владу і могутність, яку хоче Далтон Кемпбелл. Йому немає потреби ставати Сувереном. Зійде й пост міністра культури.

Справжньою владою в Андері володів міністр культури. Це він видавав закони та призначав суддів, що стежили за їх виконанням. Влада і вплив міністра культури поширювалися буквально на все і вся в Андері. Він курирував комерцію, мистецтво, навчальні заклади і відав питаннями віри. Він також курирував армію і всі суспільні проекти. А ще вів релігійні справи. Суверен — Це церемонії і помпезність, брязкальця і розкішні вбрання, прийоми і любовні шашні.

Ні, Далтон задовольниться посадою міністра культури. І Сувереном, слухняно танцюючим в павутині, сплетеній Далтоном.

— Я звеліла начистити твої парадні чоботи, — повідомила Тереза, вказавши в інший кінець гардеробу. Далтон нахилився і дістав їх.

— Далтон, які новини з Ейдіндріла? Ти сказав, що Стейн буде говорити від імені Імперського Ордена із Старого світу. А що Ейдіндріл? Що нового в Серединних Землях?

— Посол, який повернувся з Ейдіндріла, повідомив, що Мати-сповідниця не тільки повела Серединні Землі за Магістром Ралом, новим Владикою Д'харіанської Імперії, але і зібралася за нього заміж. Треба думати, на цей час вони вже одружилися.

— Заміж! Сама Мати-сповідниця заміжня! — Тереза знову повернулася до дзеркала. — Ах, це, напевно, було грандіозно. У Андері, напевно, подібного видовища ніколи не бувало. — Тереза на мить завмерла. — Але магія Сповідниці знищує чоловіка як особистість. Цей Магістр Рал стане всього лише іграшкою в її руках!

Далтон похитав головою.

— Судячи з усього, він і сам чарівник і не підвладний її магії. А вона розумниця, що вийшла заміж, за володіючого чарівним даром Магістра Рала з Д'хари. За цим видна хитрість, переконаність і вміле стратегічне планування. З приєднанням Серединних Земель до Д'хари утворилася імперія, якої варто побоюватися, з якою варто рахуватися. Рішення буде важке.

Посли також повідомили, що Магістр Рал здається рішучою людиною, з глибокими переконаннями, готовий захищати мир і свободу тих, хто приєднався до нього. А ще він — людина, яка зажадала від Андера беззастережної здачі на милість зростаючої Д'харіанської Імперії, причому негайної. Люди такого гатунку, як правило, нерозсудливі. Від такої людини слід чекати суцільних неприємностей.

Далтон нарешті витягнув з шафи сорочку і показав Терезі. Та схвально кивнула. Він роздягнувся до пояса і натягнув свіжу, приємно пахнучу сорочку.

— Стейн привіз від імператора Джегана пропозицію Андеру зайняти гідне місце в його новому світовому порядку. Послухаємо, що він скаже.