П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню - Гудкайнд Террі - Страница 66

Ласкаве торкання пальців Келен нагадало йому, що вона чекає відповіді.

Річард зусиллям волі змусив себе говорити повільно.

— Дю Шайю — з Старого світу, що по той бік Долини заблукалих. Я допоміг їй, коли сестра Верна везла мене в Стародавній світ. Інше плем'я, маженді, захопили Дю Шайю в полон і збиралися принести в жертву. Вони тримали її в ув'язненні багато місяців. А їх чоловіки розважалися з нею, як хотіли. Маженді очікували, що я, будучи чарівником, допоможу їм принести її в жертву в обмін на безперешкодний прохід по їх землях. Але я звільнив Дю Шайю і сподівався, що вона проведе нас по своїх рідних болотах, оскільки ми тепер не могли йти по землях маженді.

— Я надала йому людей, які в цілості й схоронності провели Річарда і відьму по болотах до великого кам'яного будинку відьом, — повідомила Дю Шайю, ніби це прояснювало ситуацію.

Келен лише закліпала.

— Відьму? Будинок відьом?

— Вона говорить про сестру Верну та Палац Пророків, пояснив Річард. — Вони дозволили нам пройти по їхній землі не тому, що я звільнив Дю Шайю, а тому що я здійснив давнє пророцтво.

Дю Шайю підійшла і стала поруч з Річардом, немов будучи у своєму праві.

— Відповідно до древнього закону Річард прийшов до нас і танцював з духами, довівши таким чином, що він Кахарін і мій чоловік.

У Річарда склалося враження, що Келен прямо-таки спантеличена.

— Що це означає? — Річард відкрив рот, підбираючи слова, але Дю Шайю, звівши підборіддя, заявила:

— Я — мудра жінка бака-тау-мана. А також хранителька законів. Було передбачено, що Кахарін сповістить про свою появу танцем з духами і потече кров тридцяти бака-бан-мана. Діяння, доступне лише обраним і тільки з допомогою духів. Було сказано, що, коли це станеться, ми перестанемо бути вільним народом і станемо належати йому. Ми всі в його владі. Саме заради цього моменту наші майстри клинка тренувалися все своє життя. Тому що їм призначалася честь навчити Кахаріна, щоб він зміг поборотися з Темним Духом. Річард довів, що він Кахарін, який прийшов, щоб повернути нам наші землі, як і обіцяли древні.

Легкий вітерець тріпав довге густе волосся Дю Шайю. В її очах не відбилося нічого, але легка хрипота видала її почуття.

— Він убив тридцять майстрів, як і передбачав старий закон. Ці тридцять стали легендою нашого народу.

— У мене не було вибору, — ледь чутно прошепотів Річард. — Інакше вони вбили б мене. Я благав їх зупинитися. Благав Дю Шайю припинити це. Не для того я врятував їй життя, щоб убити всіх цих людей. Але врешті-решт мені довелося захищатися.

Келен зміряла Дю Шайю довгим поглядом.

— Вона була полонянкою, ти врятував їй життя і повернув до своїх. — Річард кивнув. — А вона звеліла своїм вбити тебе? Так вона тебе віддячила?

— Не зовсім так. — Річарду було ніяково захищати людей, чиї дії вилилися в настільки грандіозне кровопролиття. Він досі пам'ятав нудотний запах крові і смерті.

Келен знову обдарувала Дю Шайю крижаним поглядом.

— Але ти врятував їй життя?

— Так.

— Ну, тоді поясни, що ж тут «не зовсім так»? Незважаючи на тяжкість спогадів, Річард спробував знайти потрібні слова.

— Те, що вони зробили, була свого роду перевірка. Перевірка на життя або смерть. Це змусило мене навчитися користуватися магією меча так, як я й не припускав можливим. Щоб вижити, я закликав досвід усіх, хто володів мечем до мене.

— Що ти маєш на увазі? Як ти міг закликати їх досвід?

— Магія Меча Істини зберігає всі бойові навички тих, хто коли-небудь бився цим мечем. І поганих Шукачів, і хороших. Я здогадався, як змусити це працювати на мене, надавши можливість духам, які зберігаються в мечі, розмовляти зі мною. Але в гарячці бою не завжди є час на слова. Тому іноді це спливає у мене в голові у вигляді картинок-ударів. Це було поворотним моментом в розумінні, чому мене в пророцтвах називають Fuer grissa ost drauka: Несучий смерть.

Річард торкнувся амулета на грудях. Рубін зображав краплю крові, а лінії навколо нього були символічним зображенням танцю. Для бойового чародія цим говорилося багато.

— Ось, — прошепотів Річард, — ось танець зі смертю. Але саме тоді, в битві з тридцятьма воїнами Дю Шайю, я зрозумів це вперше. Пророцтва говорили, що одного разу я з'явлюся. У пророцтвах і стародавніх законах сказано, що вони повинні навчити мене танцювати з духами тих, хто володів Мечем Істини до мене. Сумніваюся, що вони до кінця розуміли, як випробування послужить цьому, знали лише, що повинні виконати свій обов'язок, і якщо я той самий, то я виживу. Мені ж ці знання були необхідні, щоб протистояти Даркену Ралу і відправити його назад в Підземний світ. Пам'ятаєш, як я тоді закликав його в Племені Тіни, він вирвався в наш світ, а потім мене забрали сестри Світла?

— Звичайно! — Відповіла Кален. — Значить, вони втягнули тебе в цей бій не на життя, а на смерть при їх чисельній перевазі, щоб змусити тебе вдатися до твого чарівного дару. А в результаті ти вбив її тридцять майстрів меча?

— Цілком вірно. Вони слідували пророцтву. — Річард обмінявся поглядом зі своєю єдиною справжньою дружиною — єдиною в його серці. — Ти ж знаєш, якими страшними бувають пророцтва.

Келен нарешті відвела погляд і кивнула, охоплена власними хворобливими спогадами. Пророцтва вже доставили їм масу неприємностей і піддали непростим випробуванням. Одним з таких випробувань була Надін, друга дружина, нав'язана Річарду пророцтвом.

Дю Шайю задерла підборіддя.

— П'ятеро з тих, кого убив Кахарін, були моїми чоловіками й батьками моїх дітей.

— П'ятеро її чоловіків… Добрі духи!

Річард метнув на Дю Шайю не дуже ласкавий погляд.

— Спасибі тобі велике!

— Ти хочеш сказати, що за її законами, оскільки ти вбив її чоловіків, то зобов'язаний стати її чоловіком?

— Ні, не тому, що я вбив її чоловіків, а тому, що, убивши всіх тридцять, я довів, що я їх Кахарін. Дю Шайю — їх мудра жінка. За їх закону мудра жінка призначена в чоловіки Кахаріну. Мені слід було б подумати про це раніше.

— Безумовно! — Образилась Келен.

— Слухай, я розумію, як це звучить, розумію, що на перший погляд у цьому немає сенсу…

— Та ні, все гаразд. Я розумію. — Лід в очах замінилося прихованою болем. — Значить, ти вчинив благородно і одружився на ній. Звичайно. Для мене в цьому дуже багато сенсу. — Вона присунулася ближче. — І ти був так зайнятий, що забув повідомити мені про це до того, як одружився на мені. Звичайно. Я розумію. Хто б не зрозумів? Не може ж чоловік пам'ятати про всіх своїх дружин, які у нього розкидані всюди. — Схрестивши руки, вона відвернулася. — Річард, як ти міг…

— Ні! Все не так! Я ніколи не погоджувався. Вибач, що забув сказати тобі про це, але мені і в голову це не приходило, оскільки з часом я просто викинув це з пам'яті як дивне повір'я окремого племені. Я ніколи не брав це всерйоз. Вона просто-напросто вважає, що, оскільки я вбив усіх цих людей, то тим самим став її чоловіком.

— Так і є, — кивнула Дю Шайю. Келен кинула швидкий погляд на Дю Шайю, холоднокровно зважуючи його слова.

— Значить, ти ніколи і ні в якому сенсі не погоджувався одружитися на ній?

— Це-то я і намагаюся тобі втовкмачити! — Сплеснув руками Річард. — Вибач, але не могли б ми поговорити про це пізніше? Схоже, у нас виникли серйозні неприємності. — Келен вигнула брову, і він негайно виправився: — Інші неприємності.

Келен окинула його поблажливим поглядом. Річард відвернувся і зірвав травинку, розмірковуючи про більш ніж вірогідні неприємності, куди гірші, ніж роздратування Келен.

— Ти багато знаєш про магію. Справді, адже ти виросла в Ейдіндрілі в оточенні чарівників, які тебе навчали, і вивчала книги в замку Чарівника. Ти ж Мати-сповідниця.

— У мене немає чарівного дару в загальноприйнятому сенсі слова, — сказала Келен. — Він не такий, як у чарівників і чаклунок, але так, я розбираюся в магії. Будучи сповідницею, я вивчала магію у всіх її різноманітних проявах.

— Тоді дай відповідь мені ось на що. Якщо є якась певна умова, задана якимось чарівництвом, то чи може, з якихось неоднозначних правил, умова вважатися виконаною, навіть якщо відповідний ритуал як такий не відбувся?