Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця - Гудкайнд Террі - Страница 57

Якщо врахувати ту павутину, яку могла розкинути тільки аббатиса, тобі, напевно, доводилося щось почути про Сікс на протязі стількох років.

— Ніккі, я не знаю. За всі ці роки відбулося така незліченна кількість всяких важливих подій. Чутки про відьму не представляли для мене великого інтересу. Завжди знаходилися більш серйозні проблеми. Про цю Сікс я насправді не чула нічого примітного.

— Я не збираюся влаштовувати тобі якийсь допит і вибивати з тебе визнання, зовсім ні, Енн. Я просто хочу взагалі хоч що-небудь почути, що ти можеш знати про неї. Переслідуючи якісь свої цілі, вона забрала шкатулку Одена. Мені потрібно повернути її для Річарда. Взагалі, будь-яка крихітка інформації може мене призвести до виконання мого завдання.

— Я просто ніколи нічого не чула про неї зі своїх джерел, — Енн, нарешті, кивнула, причому, швидше для себе. — Але я знаю про неї з чуток, і ще я можу сказати, що вона не могла б ввести шкатулку Одена в гру.

— Ну, тоді навіщо їй знадобилася шкатулка?

— Хоча, я поняття не маю про її таланти, за винятком тих, що повідала нам Шота, я знаю, що є люди, одержимі бажанням знищувати все хороше в цьому житті. Специфічні збочені переконання, яких вони дотримуються, дають їм самовиправдання за їх непримиренну ненависть до всього хорошого.

Подібна цілеспрямованість зближує їх з іншими, одержимими тими ж самими цілями знищити будь-кого, хто живе вільно, хто прагне стати кращим. Це прагнення — трощити все хороше — надихає і збуджує їх.

Зрештою, вони дійшли до того, що ненавидять саме життя, як таке. Вони відчувають себе неповноцінними, коли стикаються з тими викликами, що кидає їм життя.

Вони відкидають необхідність співіснувати зі світом, як це дійсно прийнято, і тому вони вибирають найлегший шлях існування.

Замість того, щоб наполегливо працювати, вони прагнуть знищити тих, хто творить. Вони встали на шлях грабежу і мародерства, відмовившись від творення чогось вартісного.

— Отже, — припустила Ніккі, — Ти хочеш сказати, що в той час, як ти толком нічого певного не знаєш про Сікс, ти все ж впевнена, що через свою натуру вона буде шукати собі прихильників, рухомих ненавистю.

— Саме так, — підтвердила Енн. — А що це може означати?

Коли вони дійшли до основи сходів, Ніккі зупинилася, поклала долоню на сходові поручні і, постукуючи кігтиків по білому мармуру, занурилася в роздуми.

— А це означає, що, в кінцевому рахунку, вона спробує вступити в союз з тими, у кого на руках дві інші шкатулки: з Сестрами Тьми. Можливо у них різні переконання, але вони — сестри по ненависті.

Енн посміхнулася собі.

— Дуже добре, дитя.

— Вона не в змозі скористатися скринькою самостійно, — Ніккі повторила слова Енн, розмірковуючи вголос. — А це означає, що вона спробує отримати таку можливість, уклавши з ними угоду. Їй це буде просто необхідно, щоб отримати владу для себе.

Коли великий бар'єр звалився, вона відчула вразливість Нового Світу. Вона заплела інтриги і в підсумку викрала те, що було у Шоти тут, в Новому Світі, але, так чи інакше, цього їй здалося мало. Вона має намір отримати владу в обмін на ту шкатулку, що зараз в її руках.

Енн кивнула.

— Вона намагається підстрахуватися, адже коли Орден загарбає все в свої лапи, вона виявиться в частці. Вона прагне до можливості масового знищення всього доброго. Можливо, вона і прагне наділити себе владою, але мені здається, що її реальна пристрасть — відхопити свій шматок при руйнуванні цінностей і порядку в світі.

— І все ж є одна річ, яка не в'яжеться зі всім цим. — Ніккі струснула головою, спрямувавши свій погляд вниз довгого переходу. — Сестри Тьми навряд чи захочуть зв'язуватися з відьмою. Вони бояться її.

— Але ще більше вони бояться Володаря. Вони повинні дістати шкатулку, якщо хочуть одержати магію Одена. Не забувай, що тепер, коли вони запустили шкатулки в гру, вони поплатяться своїми життями, якщо не відкриють правильну шкатулку. Їм нічого не залишається, як вступити в угоду з Сікс.

— Вважаю, що так, — підвела підсумок Ніккі.

Здавалося, що чогось не вистачає, тільки от чого, вона не могла уявити. Було схоже, що тут криється ще щось, пов'язане з цим.

Вони рушили далі; рука Ніккі зісковзнула з перил і безвольно впала вниз. Підлоги, стіни, стеля довгої тихої галереї були повністю оброблені полірованими плитами з білого мармуру.

М'які завитки сірих і золотистих прожилок звивалися в мармурі, надаючи всьому кам'яному коридору димчастого виду.

Смолоскипи в залізних скобах, рівномірно розподілені по всій довжині стін, освітлювали коридор мерехтливим світлом. У затхлому повітрі витав важкий запах смоли з домішкою їдкого диму. Тут і там вздовж галереї відходили суміжні коридори, що вели до гробниць.

— Ми живемо в страшний час, — сказала Енн; звук її кроків по кам'яних плитах віддавався гучною луною. — Ми підійшли до самого небезпечного місця в пророцтві, яке мені відоме. Тут нас може чекати кінець усього.

Ніккі глянула на стару аббатису.

— Тому я й повинна допомогти Зедду і потім знайти Річарда. В той же час потрібно зупинити Сікс раніше, ніж вона зосередить у своїх руках усі три шкатулки. Вона вже показала мені, наскільки вона небезпечна, але якщо ми її знайдемо, Зедд зможе допомогти мені впоратися з відьмою.

Думаю, для мене важливіше зайнятися сестрами Юлією та Ерміною. У них зараз дві шкатулки. Якщо вони зберуть всі три шкатулки Одена, то я сумніваюся, що сестри Тьми мають намір надати Річарду шанс відкрити одну з них до першого дня наступної зими. Безсумнівно, вони самі спробують відкрити їх, як тільки отримають всі три. У мене важке передчуття, що часу у нас обмаль.

— Я теж так думаю, — кивнула Енн, проходячи під шиплячим факелом. — Тому так важливо, щоб ти була там з Річардом, необхідно, щоб ти йому допомогла.

— Я і збираюся допомогти йому.

Енн пильно подивилася на Ніккі.

— Чоловікові потрібна жінка, щоб зміцнити його у виборі, особливо коли такий вибір може відбитися на самому перебігу життя.

Ніккі спостерігала за тим, як їх тіні описують дугу по мірі того, як вони проходили повз черговий факел.

— Не впевнена, що розумію, про що ти говориш.

— Тільки любляча жінка, яка знаходиться поруч, якій він повністю довіряє, здатна справити позитивний вплив на події.

— Я люблю його, і буду поруч з ним.

— Від тебе буде потрібно більше, ніж просто бути поряд з ним, Ніккі, щоб володіти необхідним впливом.

Ніккі глянула на неї краєм ока.

— І ти гадаєш, що такий вплив дійсно необхідний?

— Дитя потребує суворості батька не менше, ніж ласки матері, — вона щільно стиснула великий і вказівний пальці. — Чоловіче і жіноче начало спільно формують нас, визначають, ведуть нас. І тут все так само. Чоловіку потрібно жіноче начало в його житті, щоб вести долю людства у вірному напрямку.

Могутній полководець без жінки може перемагати в битвах і вигравати війни. Джеган може розтрощити все на своєму шляху, але нічого більше — нічого путнього, це вже точно.

У нашому випадку, на нашому боці, все інакше. Нам потрібно не просто виграти цю війну, але і побудувати майбутнє, на яке ми сподіваємося в в наслідку.

Річарду потрібен не просто хтось, хто буде любити його, але й кого зможе любити він сам. Він не може жити одним лише мечем. Йому потрібно кудись вкладати свої власні почуття. Йому потрібно любити і бути коханим.

Найменше Ніккі хотілося знову вступати в суперечки з цього приводу.

— Я не та жінка, про яку ти кажеш.

— Але ти можеш нею стати, — м'яко, але наполегливо повторила Енн.

— Я переконана, що жінка, гідна любові Річарда — це Келен. Не я. Я скоювала страшні, незворотні речі. Я пройшла темним шляхом. Все, що в моїх силах — битися, щоб зупинити ідеї зла, на стороні яких я колись виступала.

Тільки коли я зможу це зробити, я заслужу прощення у власному серці. Але заслужити любов Річарда я не зможу ніколи. Келен — ось та жінка. Вона, а не я.

— Ніккі, Келен — це не варіант. Безглуздо вибирати між тобою і Келен; вона вже не зможе бути поряд з ним. Вогняний Ланцюг забрав цю жінку. Зараз тільки ти можеш виконати це призначення. Ти повинна вийти заміж за Річарда і стати такою жінкою для нього.