Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Контррозвідка - Гуляшки Андрей - Страница 37
Саме тоді в Лондоні вчиться інший юнак, на ім'я Бонн Ічеренський,— син Христаки Ічеренського, переселенця з Фракії, який живе у Варні і торгує оливковою олією та південними фруктами. Христаки — вдівець і не має ніяких родичів у Болгарії. У 1938 році він виряджає свого сина в Англію з якимось містером Ральфом,. капітаном вантажного судна, щоб той влаштував його студентом у Лондонський королівський політехнічний інститут. У 1942 році студента політехнічного інституту вбиває гітлерівська бомба. Трохи пізніше і втікач Христаки переселюється у вічність, так і не дізнавшись через війну про трагічну смерть свого сина. Доля цієї родини була, безперечно, відома декому з людей, які цікавляться життям болгарських емігрантів. Ось чому на початку 1946 року в Болгарію прибуває геолог Іларій, але з ім'ям і документами Бонна Ічеренського. Що може бути легшого, як воскресити з небуття ім'я людини, що не має ні близьких, ні далеких родичів?
Ви, може, спитаєте, навіщо було повертати Іларія в Болгарію під чужим ім'ям? Дуже просто! Щоб він не мав нічого спільного з багатим і знатним родом Стратевих. Син утікача Христаки — це одне, а Іларій, спадкоємець Стратевих,— зовсім інше, чи не так?
Старий Стефан Стратев умирає через кілька місяців після Дев'ятого вересня. Від другого шлюбу він має дочку Вікторію. Щоб зняти з себе будь-яку підозру, син Стефана Стратева одружується зі своєю сестрою Вікторією Стратевою, яка,— не жахайтеся, лікарю! — власне, йому не рідна сестра.
Отже, здібний, розумний, талановитий Іларій стає відомим геологом і глибоко законспірованим іноземним розвідником. Він відкриває нові поклади руди для батьківщини і водночас зраджує батьківщину ворожій розвідці. Він захоплено говорить про чисте кохання і водночас — пригадуєте, лікарю, його розповідь про прекрасну дружбу між учителем Методієм і плетільницею Марією? — спить в одному ліжку як законний чоловік зі своєю сестрою Вікторією.
А втім, нехай психологи розгадують, що це -суперечність характеру чи майстерна гра досвідченого актора! У даному разі нас цікавлять дії людини, а не лабіринти її душі.
На початку квітня Бонн Ічеренський прибуває в Момчилово як член геологічної групи, стає приятелем вчителя Методія Парашкевова. Не хочу сказати, що в цій дружбі з самого початку він вбачав якусь вигоду. Але від учителя Методія Парашкевова Ічеренський дізнається про один цікавий факт. Цей факт спочатку був тільки припущенням: бідолаха вчитель довірив йому свою гіпотезу. А саме, що в місцевості Зміїця, можливо, є поклади дуже цінної руди, яка має стратегічне значення. В шифрограмі Ічеренського, надісланій закордонному центрові, зазначена атомна вага її найважливішого хімічного компонента.
Як я вже сказав, спочатку Ічеренський був певний, що гіпотеза вчителя не має ніяких серйозних підстав. Він думав, що то пуста маячня, наївна фантазія дилетанта. Але сьомого серпня Методій показує Ічеренському пробу згаданої руди, і досвідчений геолог після перевірки, хоч і поверхової, констатує в пробі ознаки рідкісного елемента стратегічного значення. Звичайно, він повертає зразок учителеві з цілком негативною оцінкою. А десятого серпня передає в ефір своїм приятелям, що у місцевості Зміїця відкрито руду стратегічного значення. З закордонного центру йому наказують глибше дослідити і негайно більш аргументовано сповістити про наявність у руді стратегічного елемента.
Вночі двадцятого серпня Боян Ічеренський їде до Зміїці і вмикає радіометр у свою таємну ультракороткохвильову радіостанцію. В цю станцію, лікарю, що оце має честь стояти на вашому столі! І радіометр починає передавати звуковими сигналами випромінювання схованої під землею руди. Люди із закордонного центру збентежені: вони наказують своєму агентові зробити все можливе, щоб приховати відкриття.
Та як приховати його? Можна вбити вчителя. Але, як досвідчений агент, Боян Ічеренський розуміє, що будь-яке загадкове вбивство у прикордонній зоні викличе дуже прикрі наслідки. Слідство почне розплутувати клубок злочину, і хто-зна, чи не приведе ниточка кінець кінцем до нього — агента закордонного центру!
Отже, досвідчений розвідник, якого навчали найкращі спеціалісти міжнародної розвідки, вирішує вбити свою жертву не кулею, а шантажем. Він починає обмірковувати різні ходи. Та непередбачена обставина прискорює події. Вчитель сповіщає приятелеві, що має намір найближчими днями поїхати в Софію і передати пробу на лабораторний аналіз.
Не можна зволікати! Двадцять першого серпня Боян Ічеренський наказує своєму співучасникові Кузманові Христофорову купити у плетільниці Марії пару вовняних рукавиць, а через свою дружину чи якусь іншу особу одержує з Пловдива або Смоляна пляшечку хлороформу. Того ж вечора він запрошує вчителя до себе, щоб віч-на-віч докладно поговорити про руду. Під час цієї важливої розмови Ічеренський пригощає гостя вином, потім знову наливає йому, але вже іншого вина — з доданим заздалегідь снодійним. Бідний учитель блаженно засинає, а поки він спить, Ічеренський знімає відбитки його пальців на скло, вийняте з вікна. Трохи пізніше Ічеренський будить учителя, і засоромлений Парашкевов поспішає додому.
Другого дня вранці Ічеренський іде на пункт і, ніким не помічений, замінює шибку в зовнішній рамі. Зробити це було дуже легко, бо шибки однакові за розміром, а віконна рама не замазана.
Субота. Ічеренський чудово знає, що кожної суботи його приятель ходить вечеряти до плетільниці Марії, повертається пізно, і завжди тією самою дорогою — через поподвір'я пункту. Агент дає Кузманові Христофорову тільки-но виготовлений фальшивий паспорт і спроваджує його на своєму мотоциклі у Пловдив, щоб створити йому алібі, а сам до темряви ховається в чагарниках Зміїці. Потім проникає на квартиру вчителя, викрадає його рушник і, користуючись негодою та темрявою, пробирається до береста і ховається під його величезною кроною.
Поки Методій та плетільниця розмовляють про минулі й прийдешні часи, Боян Ічеренський стоїть зігнувшись під гілками береста і терпляче жде повернення свого приятеля.
Що сталося далі, всі знають... Креслення і викрадення грошей, звичайно, камуфляж.
— Громадянине Стратев Іларій, чи помилився я в чомусь?
Боян Ічеренський підвів голову. По його підпухлих губах поповзла болісна усмішка. Він дивився на Авакума з німим подивом, як борець, повалений дужчим і достойнішим борцем.
Другого дня ми пішли до Балабанихи. Вона дуже зраділа. Ми розпалили вогнище і зарили в гарячий попіл цілий фартух картоплі.
Балабаниха проспівала нам кілька давніх родопських пісень.
Авакум теж був веселий, але інколи наче задумувався про щось, і тоді очі його здавалися стомленими і трохи сумними.
Надворі дощ. Білі тумани оповили схили Зміїці. А я думаю про Авакума і про той сонячний день, коли в диких тінявих просторах нашої Зміїці заспівають свою мужню пісню кайла та лопати гірників.
Як буде добре!
Тоді я вийду на шлях, який веде в село Ликіте, і, зустрівши лікаря Начеву, сміливо спитаю:
— Хочеш поведу тебе до Зміїці?
- Предыдущая
- 37/37