Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Експансія-I - Семенов Юлиан Семенович - Страница 87
Ейслер. — Ні.
Голова. — Містере Ейслер, не забувайте, що ви гість нашої країни.
Ейслер. — З гостями так не поводяться, бо я…
Голова. — Ця комісія…
Ейслер. — Бо я не гість, а політичний ув'язнений у Сполучених Штатах.
Голова. — Одну хвилину! Ви згодні присягнути?
Ейслер. — Я не можу присягнути, поки не зроблю кількох зауважень.
Голова. — Ні, зараз ви не робитимете ніяких зауважень.
Ейслер. — Отже, не буде ніякого слухання моєї справи, принаймні в моїй присутності.
Голова. — Ви відмовляєтеся присягнути? Я правильно вас зрозумів, містере Ейслер? Ви відмовляєтеся присягати?!
Ейслер. — Я згоден відповісти на всі ваші запитання.
Голова. — Одну хвилину… Ви відмовляєтеся дати присягу?
Ейслер. — Я згоден відповісти на всі ваші запитання.
Голова. — Містере Стріплінг, викличте іншого свідка. Комісія дотримуватиметься свого порядку. Ви ж відмовляєтесь присягнути перед лицем нашої комісії.
Ейслер. — Я не відмовлявся і не відмовляюся присягати.
Стріплінг. — Пане голова, по-моєму, свідок мусить замовкнути. Або встати й присягнути. Або його треба вивести із залу — в кожному разі, до того часу, поки ми не прийдемо до одностайної думки.
Сенатор Мунд. — Пане голова, спитайте його ще раз: чи згоден він присягнути?
Голова. — Ви знову відмовляєтеся принести присягу, містере Ейслер?
Ейслер. — Я ніколи не відмовлявся дати показання під присягою. Мене доставили сюди як політичного ув'язненого. Я прошу дати мені змогу зробити кілька зауважень у справі — всього лише три хвилини — перед тим як я присягну й відповім на ваші запитання, а потім виступлю зі своєю заявою.
Голова. — Я вже сказав, що ви дістанете право на слово тільки після того, як відповісте на наші запитання під присягою. Потім ваші зауваження — якщо слідство визнає, що вони заслуговують на увагу, — розгляне комісія. Але спершу ви повинні присягнути.
Ейслер. — Ви помиляєтесь у цьому пункті. Я нічого не повинен, бо я політичний в'язень. А політичний в'язень нікому нічого не винен.
Голова. — Ви відмовляєтесь присягнути?
Ейслер. — Я прошу дати мені три хвилини, щоб я міг пояснити комісії те, що я на…
Голова, — Ми дискутуватимемо ваше питання лише після того, як ви присягнете.
Сенатор Мундт. — Пане голова, я вважаю, що свідка треба вивести із залу.
Сенатор Ренкін. — Згоден.
Голова. — Виведіть свідка.
Стріплінг. — Пане голова, я хотів би, щоб знали, до якої тюрми відправлять Ейслера.
Голова. — Хто його сюди доставив?
Стріплінг. — Два присутніх тут джентльмени. Назвіть ваші імена.
Греннан. — Я — Стів Греннан, офіцер секретної служби, міністерство юстиції, відділ імміграції.
Бросман. — Я — Бросман, офіцер секретної служби, міністерство юстиції, відділ імміграції.
Голова. — Це ви привезли сюди Ейслера?
Офіцери секретної служби підтверджують це.
Голова. — Куди ви його забираєте?
Греннан. — У вашінгтонську міську тюрму.
Потім комісія викликала для показань Рут Фішер — рідну сестру Ганса Ейслера, композитора, який проживає за адресою: 122, Ваверлі-плейс, Нью-Йорк, і Герхарда Ейслера, що перебуває у вашінгтонській тюрмі. Місіс Фішер на попередньому слуханні під присягою, зокрема, показала:
— Герхард і я вступили до лав комуністичної партії Німеччини 1920 року. Я була секретарем берлінської організації, потім членом Політбюро, а також членом Президії ВККІ Комінтерну в Москві. Ми дуже дружили з Герхардом, особливо в ту пору, коли він повернувся з фронту, де про вів в окопах чотири роки, але в двадцять третьому наша дружба скінчилась, бо я вже стояла в опозиції до Політбюро і Комінтерну. Я тому наважилася сьогодні виступити із заявою перед шановною комісією, що вважаю Герхарда одним з найнебезпечніших терористів…
Голова. — Пробачте, місіс Фішер, ви зведена сестра Ганса і Герхарда Ейслера?
Фішер. — Рідна. Саме тому я прошу вас дозволити мені виступити із заявою.
Голова. — Звичайно.
Фішер. — Я вважаю Ейслера закінченим терористом, небезпечним для Сполучених Штатів і Німеччини. Те, що ця людина мій брат, змушує мене особливо гостро відчувати більшовицьку загрозу Сталіна. Він хоче нав'язати свій лад Європі і всьому світові. Аби вислужитися перед сталінським ДПУ, мій брат ладен віддати на заклання дітей, сестру, кращих друзів. Відтоді як я дізналася, що він у Штатах, я відчувала постійний страх за Америку. Користуючись симпатією до нацистських жертв, Герхард Ейслер розгорнув тут свою підривну роботу. Він приїхав сюди п завданням встановити в США тоталітарну систему, вождем якої буде Сталін.
Голова. — Нам хотілося б дізнатися про діяльність Герхарда Ейслера, починаючи з червня сорок першого, коли він приїхав у Штати.
Фішер. — Уперше він приїхав у Штати в тридцять третьому, після того як я зустріла його на квартирі мого молодшого брата, композитора Ганса Ейслера, в Парижі, за адресою: Плас Вожірар, чотири, де Ганс жив після еміграції з нацистської Німеччини. Герхард їхав у Штати, щоб очолити антиурядову боротьбу. Я вважаю, що всі ці роки він очолював тут підпільну сітку російської секретної служби.
Голова. — Як член Комінтерну?
Фішер. — Так, незважаючи навіть на те, що з двадцять восьмого по тридцятий рік він був в опозиції до Сталіна.
Сенатор Рассел. — Куди ще їздив ваш брат від Комінтерну?
Фішер. — До Іспанії, Австрії, Чехословаччини. Голова. — Місіс Фішер, чому ви вийшли з комуністичної партії?
Фішер. — Тому що Сталін зробив Комінтерн підрозділом ДПУ.
Сенатор Мундт. — «Нью-Йорк таймс» ще десять років тому писала, що комуністична партія — це не партія, а конспіративна група, яка ставила собі за мету зруйнування демократії й захоплення влади. Чи так це?
Фішер. — Так.
Голова. — Чи правда, що ваш брат був в'язнем концентраційного табору?
Фішер. — Ні.
Сенатор Мундт. — Але слідчий Стріплінг подав нам документи, що він був жертвою нацистського терору.
Фішер. — Його ув'язнив у табір уряд Віші, генерал Нетен…
Голові. — За антинацистську діяльність?
Фішер. — За комуністичну діяльність. Французька поліція знала, що він комуніст високого рівня, і хотіла ізолювати його від суспільного життя, бо Франція була окупована Гітлером…
Сенатор Ніксон. — Ви просили права на американське громадянство?
Фішер. — Так.
Ніксон. — Чи можу я вважати, що ви, хоч і вийшли з комуністичної партії, але ще й досі симпатизуєте марксизму, оскільки дуже добре інформовані про те, що відбувається в її лавах, зокрема з вашим братом.
Фішер. — Тепер ми бачимо загрозу сталінської імперії всьому світові. Я повинна бути інформована, щоб вести боротьбу проти більшовицького тероризму.
Голова. — Нам треба швидше закінчувати цю справу, бо в Сенаті мають голосувати з приводу важливого питання, і ми повинні бути там…
Сенатор Вайль. — Мисіс Фішер, ви сказали, що у вас є молодший брат. Він усе ще живе в Штатах?
Фішер. — Так.
Сенатор Вайль. — Ваші брати підтримували контакт у Франції? Тут вони також контактують?
Фішер. — Так.
Сенатор Вайль. — Які ваші стосунки з композитором?… З вашим молодшим братом?
Фішер. — Такі самі, як і з старшим.
Сенатор Вайль, — Отже, ви порвали стосунки з Гансом Ейслером з тих же причин, що й з Герхардом?
Фішер. — Так.
Сенатор Вайль. — Ваш брат-композитор теж комуніст?
Фішер. — У філософському розумінні безумовно.
Сенатор Ніксон. — Він дружить з Герхардом Ейслером?
Фішер. — Так.
Сенатор Боннер. — Оскільки вам добре відома активність комуністів, відповідайте: чи багато Комінтерн прислав своїх людей з Москви до Сполучених Штатів?
Фішер. — Кілька тисяч».
Штірліц акуратно відсунув од себе широкий телетайпний аркуш, підвів голову; Роумен сидів навпроти, витягнувши ноги; нижня щелепа випнута, немов у нього прилучився вовчий закус; волосся скуйовджене, комір сорочки розстебнутий, краватка спущена.
— А чого це ви розхвилювалися? — спитав Штірліц, — Ви ж знали про все це, коли вимагали моєї консультації про фашизм?
- Предыдущая
- 87/133
- Следующая
