Планета трьох сонць (Сигнали з всесвiту - 2) - Бабула Володимир - Страница 20

- Ой, як нам тут було тоскно! - сказав вiн, потискаючи їм руки. Сiдайте, друзi, та розповiдайте. Що нового на Квартi? Як вам там подобається? А що квартяни?

Краус знизав плечима i засмiявся:

- Не знаю. Ми вже двi години як звiдти. Ну, що ж, ми з квартянами руки одне одному ще не подали.

- А як почуває себе Грубер? Уже отямився вiд переляку? - запитав Шайнер.

- Вроцлавський знову поставив його на ноги, - вiдповiв Мак-Гардi. Нога вже нiби загоїлась. А серденько теж заспокоїлось.

- Товаришi, не продовжуйте собi даремно ув'язнення на "Променi"! посмiхнувся Мадараш. - Нiхто з нас не зможе вам описати Кварту так живо, як ви побачите її на власнi очi. Краще навантажуйте необхiдне спорядження та вирушайте в дорогу.

Краус та Мак-Гардi неохоче заступили на чергування бiля апаратiв. Заздрими очима проводжали вони вчених, якi вирушали на планету.

***

Карта мiсцевостi поблизу рiки Надiї, складена на основi знiмкiв, зроблених пiд час польоту, мала ще багато бiлих плям. На нiй не вистачало насамперед рiвнин та долин. Досить детально були зображенi високi горби та гори, якi пiднiмались над суцiльною запоною густої iмли. Конусоподiбний вигляд високогiр'я свiдчив про те, що околицi пiдземного житла астронавтiв багатi на вулкани. На щастя, бiльшiсть з них були недiючими.

Пiсля приходу четвiрки з "Променя" вченi роздiлилися на три робочi команди. Одна взяла на себе атомнi реактори i житло, друга - науковi дослiдження, а третя - околицi, головним чином Долину вогнiв, як її тепер називали.

Група Молодiнової готувалася в похiд до квартян дуже старанно. Склали детальний список апаратiв, iнструментiв та зброї, якi слiд було взяти в дорогу. Не забули також про альпiнiстське спорядження та палатки, на випадок, якщо де-небудь доведеться отаборитись. Коли все це склали в купу, то жахнулись.

- Цього б не потягли й велетнi, а везти нема на чому! - бiдкався Фратев.

- Машина теж не допомогла б, - засмiялась Молодiнова. - Квартяни навряд чи побудують нам асфальтовану дорогу аж до виходу з пiдземелля.

- Хай я буду четвертим сонцем над Квартою, якщо я не натрапив зараз на генiальну iдею! - вигукнув за хвилину Фратев.

Ватсон, який стояв бiля нього, здригнувся:

- Хоча б був такий генiальний, як крикливий!.. Хiба можна отак горлати?!

- Коли я вам розповiм, то й ви закричите з радостi! Сiдайте, друзi, та тримайтесь за землю. Починаю... Отже, вантаж нам понесе балон, наповнений гелiєм...

- Ви маєте на увазi рятiвний балон ракетного лiтака? Це справдi дотепна думка! - жваво погодився Ватсон. - Я про нього зовсiм забув.

- Скiльки рятiвних балонiв є взагалi на "Стрiлi" й "Ластiвцi"? зосереджено запитала Молодiнова.

Фратев пiдрахував i показав на пальцях:

- Рiвно десять... Ага, я зрозумiв! Я вже знаю, куди ви цiлите цим запитанням. Адже я не такий уже й дурень! Ви маєте на увазi, що ми можемо використати балони не тiльки як носiїв, а й як лiтальнi апарати. Чи правий я? Чи вiрно я проник у тайники ваших думок?

- Ви, безперечно, ясновидець! - засмiялась Молодiнова. - В дорозi ми, безумовно, зустрiнемось з багатьма перепонами, - хоча б з такими, як провалля та кам'янi стiни, якi без балонiв довелося б долати з труднощами, i даремно витрачати дорогоцiнний час.

- Нашi балони дадуть ще одну перевагу: вони допоможуть нам втекти вiд небезпеки, якщо квартяни несподiвано нападуть на нас, - мiркував Ватсон.

- Навряд! - струснув головою Фратев. - Я квартян бачив на власнi очi, хай здалеку. Не забувайте, що це - хитрi створiння, та ще й озброєнi досконалiшими лiтальними апаратами, анiж нашi незграбнi балони. Уявляю, як скiнчилася б для нас така сутичка!

- Не малюйте чорта на стiнi, цiлком досить з нас настiнного живопису наших художникiв-початкiвцiв! - засмiялась Молодiнова.

До "вiтальнi" зайшов Северсон. Вiн був мокрий, немов його щойно витягли з води.

- З якого часу ви купаєтесь у одязi? - запитав його Ватсон з посмiшкою.

- Хай би отак чортiв скупало! - обурювався Северсон. - Ще нiколи в життi не потрапляв пiд такий душ. Я ото собi спокiйненько гуляю Накритим столом, коли це раптом примчав вихор, а з ним перевалили через наш "дах" важеннi хмари. Потiм полив такий дощ, як перед всесвiтнiм потопом. Я завжди говорив: ця Проксима - хазяїн поганої погоди. Ще по обiдi, коли я її бачив над обрiєм, я вiдчув, що вона не принесе нам нiчого доброго.

- Бурi й дощi, на щастя, тут довго не тривають. Коли вирушимо? звернулась Молодiнова до членiв своєї групи.

- Хто зволiкає, - час у себе викрадає! Я за те, щоб вирушити завтра ж уранцi. В усякому разi, будемо мати гарантiю хорошої погоди, запропонувала Свозилова.

Але цього разу злива вже не була короткочасною. Цiлу нiч лило як з вiдра, а вранцi так само. Небо увесь час було затягнуто темними хмарами, якi й не збирались розвiюватись. Похiд змушенi були вiдкласти на день, потiм ще на один день...

Настав довгий перiод дощiв.

***

Краус влетiв до обсерваторiї "Променя" захеканий, Урочисто махаючи в повiтрi мокрою фотографiєю.

- Поглянь, що я виявив на не знайомiй нам частинi планети!

Мак-Гардi дивився на приятеля так, нiби не розумiв змiсту його слiв. До фотографiї вiн не виявив нiякого iнтересу.

- Чого стоїш як стовп? Опам'ятайся! Чи не знаєш взагалi, яке значення має для нас ця фотографiя?! Це - перший речовий доказ, що квартяни є цивiлiзованими людьми. Далеко переконливiший, анiж вогнi в долинi. Дивись, тут мiстяться якiсь будови, а од них розбiгаються на три боки рiвнi дороги. А ось - ось нарештi аеродром! - показав вiн на прямокутний майданчик на знiмку.

Мак-Гардi продовжував мовчати.

- Що трапилось? Може, тобi погано? Ти блiдий як стiна!.. - глянув на нього Краус уважнiше.

- Менi погано... - насилу вимовив нарештi Мак-Гардi i погладив собi шию. Пiдiйшов до вiдеофону i накрив його екран аркушем паперу. - Я не хотiв би, щоб нас зараз тут побачив Мадараш. Береженого й бог береже!

- Скажи менi нарештi, що з тобою сталось? - наполягав Краус.

- Не поспiшай так, бо нема чого поспiшати. Чи, може, ти нiяк не дочекаєшся, поки тобi накинуть петлю на шию?

- Петлю на шию? Чому? - збентежився Краус.

- Доктору Заяцу вдалося використати гравiтацiю для зв'язку...

- Це, звичайно, чудесно, але який зв'язок має це з шибеницею?