Планета трьох сонць (Сигнали з всесвiту - 2) - Бабула Володимир - Страница 58

"Ластiвка" була розбита вщент. Вiд реактора та ракетного двигуна лишились самi тiльки уламки.

Потiм його погляд упав на широку розколину в кам'янiй стiнi. Вона мiцно стискувала частину лiтака, яка нiби чудом яким лишилася непошкодженою. З допомогою вiрьовки Мак-Гардi вилiз нагору i зрадiв. В покрученiй частинi кабiни вiн виявив справжнiй скарб: розбитий ящик з консервами, скафандр, кiлька книг, гумовий човен та радiостанцiю. Мак-Гардi одразу ж ввiмкнув її, але апарат вперто мовчав.

- Нi, я тебе таки примушу говорити! - мiркував вiн уголос.- Але ранiше вiднесу тебе в безпечнiше i зручнiше мiсце!

Вiн виносив цiннi речi з провалля цiлий день. Страшенно стомлений, лiг на гумовий човен i одразу ж заснув.

Вночi його розбудив холод. Мак-Гардi роздивився навколо. Над кам'яним гребенем блимало багряне сяйво, що кидало примарне свiтло на пропливаючi хмари.

Мак-Гардi увiмкнув прожектор i вилiз на гребiнь гори.

Неозора рiвнина перед ним корчилась у полум'ї. На обрiї, приблизно в тих мiсцях, де було Селище Невидимих, пiднiмалась до неба велика опуклiсть. В її серединi грунт розiрвався, а на мiсцi вибуху спалахнув вогненний стовп. Гнаний жахом, Мак-Гардi побiг назад.

- Врятують мене... Врятують мене... Не дадуть менi тут загинути... вiн узяв радiостанцiю тремтячими руками i зазирнув усередину.

- Передавач зiпсований... - Голова його безсило впала на груди. - А приймач?.. - опам'ятався вiн за хвилину. Натиснув на вимикач i повiльно повернув важельок.

- Алло, алло, змiнiть курс, Алено!.. - почувся раптом голос Фратева. На рiку Надiю приставати не можна, її кипляча вода тiкає у широкi трiщини в землi. Чекайте нас у протоцi...

У Мак-Гардi виступив на чолi холодний пiт.

- Ми врятованi... Ми - на борту вертольота... Серйозних поранень немає нi в кого... Викликаємо "Промiнь"...

- Говорить Навратiл!.. Друзi, чекаємо вас на "Променi". Вже приготувались до вильоту... Хотенкова ми повiдомили, що корабель i без останнього реактора здатний до далекого польоту. На щастя, ми вчасно запаслися пальним... Малого Ксаверiя вiзьмiть з собою... Зараз ми одержали звiстку з "Електрона", що зустрiнемось з ними на планетi Iкс у сонячнiй системi Проксима Центавра.

Над головою Мак-Гардi лютувала буря. Кулястi блискавки креслили небо i вибухали. Серед шуму й гуркоту з радiоприймача зазвучав голос Молодiнової:

- ...Вертолiт ми навантажили на "Стрiлу"... Стартуємо... Прощай, нещасна Кварто! Живи добре та швидко опам'ятовуйся вiд гарячої лазнi! А вам, бiднi крилатi квартяни, бажаємо щастя в дальшому життi. Хай вашi крила врятують вас вiд катастрофи!.. До побачення, Кварто!

У Мак-Гардi похолонула кров у жилах. Вiн судорожно вчепився нiгтями в одутле обличчя.

- Вилiтають... Назавжди вилiтають... Лишусь я тут самотнiй, один серед пекла, за бiльйони кiлометрiв вiд рiдної Землi i вiд людей... Вiд щасливих людей... Вони навiть не знають, що залишають мене тут назавжди...

Вiн схопився i в розпачi почав кричати:

- Люди!.. Боже!.. Люди, не покидайте мене...

Його крик проковтнула буря.

1 Петржалка - район м. Братiслави в Чехословаччинi.

2 "Нова" - яскрава зоря, на яку перетворюється часом тьмяна зiрочка внаслiдок досi не вивчених процесiв, що вiдбуваються в надрах свiтила.

3 Ноктовiзор - прилад для бачення вночi.