Сад божественних пісень - Сковорода Григорий Савович - Страница 21

21

Пісня 21-ша

На кiнець такого: «Скажи ж менi ти, кого викохала душа моя: де ти пасеш, де даєш ти спочити у спеку» [211] .

Щастя, а де ти живеш? Горлицi, скажiте!Вiвцi у полi пасеш? Голуби, звicтiте!О щастя, наш ясний свiте,О щастя, наш красний цвiте!Ти мати i дiм, появися, покажися!Щастя, а де ти живеш? Мудрiї, скажiте!Чи в небi ти пиво п'єш? Книжники, возвicтiте!О щастя, наш ясний свiте,О щастя, наш красний цвiте!Ти мати i дiм, появися, покажися!Книжники мудрi мовчать, птицю ж не спитати,Де нашу матiр шукать? Годi нам те знати.О щастя, наш ясний свiте,О щастя, наш красний цвiте!Ти мати i дiм, появися, покажися!Щастя нема на землi, щастя нема i в небi,Не вiднайти и у вуглi - iнде шукать треба.О щастя, наш ясний свiте,О щастя, наш красний цвiте!Ти мати i дiм, появися, покажися...Небо i мicяць, земля й зорi всi - прощайте!Гавань лиха ви моя - бiльше не чекайте.О щастя, наш ясний свiте,О щастя, наш красний цвiте!Ти мати i дiм, появися, покажися...Bci я минув небеса - що iще шукати?Був у пiдземних низах - як їx пiзнати?О щастя, наш ясний свiте,О щастя, наш красний цвiте!Ти мати i дiм, появися, покажися.Швидше i швидше лечу, скаче мiй олень стрiмко,Вище небес та гip мчу: крин зеленiє гiнко.О щастя, свiт мiй преясний!О щастя, цвiт мiй прекрасний!Ти мати i дiм, нинi бачу i чую тебе!Ласощ його - це гортань, очi голубинi,Все є любов та Харрань [212] , руки кришталинi.О щастя, наш ясний свiте,О щастя, наш красний цвiте!Ти мати i дiм, появися, покажися.Перстом мене не торкай, бо так не пiзнаеш,Зовнi мене не шукай, бо не вiдшукаеш.О щастя, наш ясний свiте,О щастя, наш красний цвiте!Ти мати i дiм, появися, покажися.Ах! Наверни-но свiй зiр - мене окриляє,Вище стихiй, вище гip мене пiдiймае.О щастя, наш ясний свiте,О щастя, наш красний цвiте!Ти мати i дiм, появися, покажися.Сядем co6i, брате мiй, сядем для бесiди,Слово солодке живе чистить менi бiди.О щастя, свiте наш ясний,О щастя, свiте наш краснийТи мати i дiм, бачу i чую я нинi.Стадо пасеш ти в кринах, з полудня в горах заснеш,Не в Гергесенських полях [213] , - їxнiх долинах живеш.О щастя, наш ясний свiте,О щастя, наш красний цвiте!Ти мати i дiм, появися, покажися.

211

Пicня над пicнями, I - 7.

212

Харрань - мicто в долинi мiж рiками Тигр та Єфрат - найдавнiший центр вавiлонської культури, выступає як символ багатства.

213

Гергесенськї поля - багата область давньої Палестини iз мiстом Гергесою, де, за євангельскою легендою, Icус Христос зцiлив двох бiснуватих - бicи вселились у свиней, якi потопилися.