Сад божественних пісень - Сковорода Григорий Савович - Страница 25

25

Пісня 25-та

На відхід отцю Гервасію Якубовичу [251] , який відходить із Переяслава в Білгород на архімандричий та судейський чин у 1758 році. Із цього зерна: «Господь збереже вхід твій та вихід твій, не дасть у сум'яття ноги твоєї» [252] .

Їдеш, нас покинуть хочеш?Їдь здоровий, цілий, отче.Будуть хай вітри погодні,Тихі, жаркі, нехолодні,У щасливу путь хай шляхи ведуть!Мандрівні хай щезнуть страхи,Спіте, подорожні прахи,А слухняні добрі коніХай несуть як по долоніУ щасливий слід, мов гладенький лід.Оболоки геть невірні!Хлющі не ідіть надмірні!Не печи пал полуденний,Місяцем твій озареннийДоброщасний путь у ніч всюди будь!Той твої направить ноги,Хто дав землю i дороги.І оте, котре високо,Хай твій шлях хоронить око.Щасний хай відхід доброславить вхід.Краю, порадій, щасливий, -Муж приходить добротливий.Кинь заздроснії звичаї!Щасний, хто його пізнає.На ясний вінець добрий хай кінець.

251

Якубович Гервасій - білгородский архімандрит, який підтримував Г.Сковороду, запросив його на викладацьку роботу до Харьківського колегіуму.

252

В українському перекладі Біблії: «Господь стерегтиме твій вихід і вхід відтепер аж навік» (Псалтир, CXX - 8).