Выбери любимый жанр

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Рассказ - Страница 8

Мадонна Карло Бартензи (СИ)
Мадонна Карло Бартензи (СИ)
Творчество и жизнь. Творчество или жизнь.
Solitude (СИ)
Solitude (СИ)
Часто одиночество невозможно измерить количеством человек вокруг тебя. Плевать на окружение, это – состояние души. На деле, кому мы нужны? Быть известным в городе ди-джеем не значит иметь множество друзей и хорошие связи. Скорее, это лишь въевшийся в кожу запах сигарет да окружающая тебя толпа лицемеров. Мне лучше с моим одиночеством. И этот жизнерадостный дурак, завсегдатай клуба, где я работаю... Он тоже постоянно в толпе, так легкомысленен, но, кажется, как и я, безумно одинок. 
Відображене у дзеркалі (СИ)
Відображене у дзеркалі (СИ)
Пан Зривко
Пан Зривко
Ви знаєте, хто такий пан Зривко? Напевне, ні, хоча, як не парадоксально, багато хто з людей нашого кола його неодноразово бачив і навіть спілкувався, але не знав (бо й не міг знати!), що це саме він і є. Так от, пан Зривко – це такий маленький чоловічок у синьому костюмі й білому картузі, що живе на дні випитої на самоті пляшки горілки. Варто підкреслити: скільки б ви не видивлялися пана Зривка у пляшках із горілкою, ви ніколи його там не побачите…
Мій товариш Наливайко і п’яний Буратіно
Мій товариш Наливайко і п’яний Буратіно
Дружина заявила, що телевізор і праску їй купила мама. Тому на це майно я не маю права претендувати, бо нажитим спільно воно аж ніяк не вважається. Решту поділить суд. Вона пішла, а я не знав, радіти чи страждати. Жили ми три з половиною роки, зірок я з неба не хапав, особливо рік тому, коли тинявся без постійної роботи і захопився процесом вдячного наливання. Фактично цим заробляв собі на життя, і спосіб виявився несподівано простим.
Пам’яті «проклятих поетів»
Пам’яті «проклятих поетів»
…Вони довго сиділи, ніби боялися вийти на вулицю, і, мнучи обличчя в долонях, як пластилін, розповідали, як їм гидко й страшно від самих себе: запрошували побути з ними в їхньому аду. Потримати їх там за руку. Вточити їм трошки живої крові: їхня власна вже була перетворена і, напевно, мусила горіти, скапуючи додолу… Можливо, вони справді чекали, що хтось викупить їх собою?… Принесе себе в жертву – і тим випустить їх із темряви на світло?… І простягали з тьми свої вірші, просякнуті випарами солі й жовчі, в надії, що ті послужать їм за перепустку до раю?…
Недопите мартіні б’янко
Недопите мартіні б’янко
Альона була перукаркою. Колись працювала в найдорожчих салонах міста, куди до неї ходили вірні клієнтки і мігрували разом з нею із салону до салону… Кілька останніх років Альона частково працювала вдома. Юстина була масажисткою, точніше, зараз вона вже була співвласницею одного з масажних салонів на центральній вулиці міста. Їхні вечори проходили за налагодженою схемою – по черзі готували вечерю і так само по черзі купували пляшку. Повечерявши, сідали дивитися фільм або серіал. За серіал випивали пляшку вина, за фільм – дві. Пива випивали по дві пляшки, маленької мартіні вистачало на серіал, але на фільм уже треба було велику, і від цього вони вже справді п’яніли. Таким чином вибір фільмів та серіалів часто зумовлювався тим, чи можуть вони собі дозволити завтра вранці бути не в формі, тобто вибором типу і кількості алкоголю…
Найзаповітніша мрія
Найзаповітніша мрія
Сіро-зелена обкладинка, розлініяні сторінки. Звичайнісінький зошит, у моєму дитинстві таких були тисячі та мільйони. Без малюнків, кіноакторів, без «Тачок» та «Барбі», без кольорових обгорток, ретельно підписаний… Я неначе бачу себе, тодішню, що, висолопивши від старанності язика і поглядаючи на дошку зі зразком, виводить: «Тема твору: «Моя найзаповітніша мрія». Я добре пригадую, який галас спричинила в школі ця заповітна мрія. Аж до директора дійшло, а це не кіт начхав. Наш директор цілком справедливо вважав, що для розв’язання дрібних проблем у нього є підлеглі, отже, моя мрія – моя проблема – була, так би мовити, крупного калібру. Не з останніх була проблема.
Нічний потяг
Нічний потяг
…Якщо нормальний коньяк, то воно й направду помічне – від хвороб тілесних. Але в мене «поганий анамнез». Я колись узялася лікувати алкоголем хворобу душевну… Людина, яка виривається «з грязі в князі» нерідко обламується на випробуванні грошима… Вони думають, що все можна купити… Але мене це підкосило…
Син
Син
Повстанці
Повстанці
Комуніст
Комуніст
Іван Босий
Іван Босий
З життя будинку
З життя будинку
Ваня
Ваня
Дозвольте злетіти
Дозвольте злетіти
Монологи однієї жінки, або «Треба менше пити»
Монологи однієї жінки, або «Треба менше пити»
Все купила, а чого сумка така легка? Бо не купила головного! А вдома нема. Точно нема, сьогодні в обід закінчила. Пертися назад у торгівельний зал з усіма покупками? Може, цього вечора обійдеться? Обійдеться? Ти здуріла? Хочеш знов серед ночі бігти в нічний супермаркет? Уже бігала. Краще зараз взяти. Ось, у камері схову є вільні шафки. Сюди запхаємо пакет з покупками й підемо назад. А гроші в тебе лишилися? Але ж у мене в сумці є ті, що зібрали на подарунок Алісі. Візьмемо звідти…
Вибрики долі (СИ)
Вибрики долі (СИ)
Подарок (ЛП)
Подарок (ЛП)
Это были выходные перед Рождеством, когда весь мир вел обратный отсчет. Кроме меня. На прошлое Рождество я встретила парня. И на прошлое Рождество мы заключили договор. Этот праздник больше никогда не будет таким же. Как и моя жизнь. Перевод группы: https://vk.com/translation4you  
Второй шанс (СИ)
Второй шанс (СИ)
  • Автор: "Adrialice"

  • Дата добавления: 2015-10-08

  • Кол-во страниц: 7

Сказать своей любви "нет", думая, что для нее еще будет время. А потом с ужасом понимать, что пути назад нет, и она теперь принадлежит другому. Даст ли судьба второй шанс, или придется жить с последствиями своего решения. Жить, понимая, что сам все разрушил. (За обложку огромное спасибо Alen Laska )