Драматургия - Страница 16

Зачарована Десна — автобіографічний твір, спогади Олександра Петровича Довженка про дитинство, перші кроки пізнання життя, про «перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...», про діда і прадіда Тараса, прабабу, матір і батька, коваля діда Захарка, дядька Самійла — неперевершеного косаря. Спогади ці час од часу переростають у авторські роздуми — про «тяжкі кайдани неписьменності і несвободи», інші лиха й страждання трудових людей України і разом з тим — багатство їхніх душ, моральне здоров'я, внутрішню культуру думок і почуттів, їхній смак, їхню вроджену готовність до «найвищого і тонкого», про війнуч спалене фашистами село, про ставлення до минулого: відомий авторський монолог, який починається словами: «Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої' пив колись воду...» і в якому висловлено знамениту формулу: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє».Письменник прекрасно знав духовний світ селянина, народний побут, звичаї, його психологію. Можна сказати, що «Зачарована Десна» — своєрідна енциклопедія сільського життя України кінця XIX і початку XX століть.

Майже політкоректна п’єса.

П’єса Пігмаліон — одна з найвідоміших у доробку Бернарда Шоу. В основу твору автор поклав античний міф про скульптора Пігмаліона, який вирізьбив із мармуру Галатею — жінку такої вроди, що сам закохався в неї та умовив олімпійських богів оживити статую. Але Шоу подає свій варіант історії. Еліза Дулітл — бідна неосвічена дикунка, яка, потрапивши до рук професора Гіґінса, перетворюється на справжню леді. Та чи така вже прірва лежить між простою квіткаркою і професором? А раптом цю прірву здатне подолати кохання?…      

Комедія з народного побиту в одну дію.

Драма в 5 діях