»Економіка природокористування» - Черевко Георгій Владиславович - Страница 49

Переведення сільськогосподарського виробництва на принципово нову економіко-технологічну основу, структурна перебудова його з урахуванням екологічних факторів, законів, вимог і нормативів є обов'язковою і вирішальною умовою успішного подолання екологічної кризи, яка в Україні вразила практично всі сфери й складові її природного середовища. Щорічні втрати України від неефективного, нераціонального природокористування становлять до 20% її національного доходу. Це є наслідком нехтування екологічними законами, факторами, критеріями і вимогами в господарюванні і надмірної експлуатації природних ресурсів.

Тепер Україна потребує принципово нової екологічної політики, в основу якої повинна бути покладена вимога обов'язкового дотримання екологічної безпеки життєдіяльності людини. Головною метою такої політики повинно стати забезпечення якнайсприятливіших природних умов життя, раціональне використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення максимальних доходів підприємців, але не будь-якою ціною.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Чим зумовлюється підвищення актуальності вирішення екологічних проблем в агропромисловому виробництві на сучасному етапі?

2. Які є основні положення -концепції екологізації агропромислового виробництва в нових умовах?

3. Чим зумовлена актуальність екологічної небезпеки в зв'язку з виникненням і розвитком фермерства?

4. Які функції по охороні природи в ринкових умовах доцільно залишити в компетенції державних органів, а які покласти на суб'єктів ринкової економіки в АПК?

5. Як визначається роль, екологізації виробництва в умовах ринкових

відносин?

6. У чому суть моделі Леонтьєва «витрати—випуск» та її зв'язок з економікою природокористування?

7. Чим зумовлюється необхідність розробки і впровадження еколого-

безпечних інтенсивних систем землеробства? •. Які основні шляхи поліпшення екологічної ситуації на сучасному

етапі? 9. Як поєднується екологічний та організаційно-економічно-правовий

аспекти землеволодіння і землекористування? 16. Які екологічні вимоги ставляться до техніки в умовах розвитку

фермерства?

11. Як впливає розміщення виробництва продукції високоінтенсивних культур по території України на екологічні аспекти землекористування?

12. В чому суть економічного аналізу природокористування?

13. Якою може бути роль введення плати за землю у вирішенні екологічних проблем?

14. На що повинно орієнтуватися формування економічного механізму управління охороною навколишнього середовища у сфері АПК?

15. Що повинна стимулювати система платежів за природокористування? •'•

16. В чому суть і значення фонду екологічного захисту?

17. Які альтернативні джерела енергії можуть бути в перспективі використані в Україні?

18. Якою є енергетична ефективність виробництва продукції рослинництва і тваринництва?

19. В чому полягає екологодестабілізуючий характер тваринництва?

КОРОТКИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК

Абіогенні цикли речовин — комплекс атмосферних, геологічних гео хімічних і гідрологічних процесів.

Агрегування — об'єднання показників у групи за якоюсь ознакою.

Агролісомеліорація — система лісоводних заходів по боротьбі з засу хою, суховіями, ерозією грунту та ін. Включає створення захисних лісових насаджень, заліснення пісків, агротехнічні, гідротехнічні, ор ганізаційно-господарські та інші заходи.

Агротехніка — система прийомів вирощування сільськогосподарських культур, технологія рослинницгва. Включає сівозміни, обробіток грунту, внесення добрив, підготовку насіння до посіву, посів і по садку, догляд за рослинами, боротьбу з шкідниками, хворобами і бур'янами, збирання врожаю.

Антропогенні фактори середовища — внесені в природу людською діяльністю зміни, що впливають на органічний світ. Переробляючи природу, пристосовуючи її до своїх потреб, людина змінює середо вище існування тварин і рослин, тим самим впливає на їх життя.

Антропогенний ландшафт — частина природного середовища, розвиток якого постійно підтримується людиною.

Ареал — область розпорсюдження на земній поверхні певних явищ, тих або інших видів (родів, сімей) тварин і рослин, корисних ко палин

Атмосфера Землі — газова оболонка, що оточує Землю. Атмосферою прийнято вважати область навколо Землі, в якій газове середовище обертається разом із Землею. Маса атмосфери близько 5,15-Ю 15 т. Атмосфера забезпечує можливість життя на Землі і помітно впли ває на жигтя людини.

Біогеоценоз — однорідна ділянка земної поверхні з певним складом живих (біоценоз) і неживих (приземний шар атмосфери, сонячна енергія, грунт) компонентів і динамічною взаємодією між ними (об міном речовин і енергією).

Біологічні цикли речовин — комплекс процесів, що характеризують жит тєдіяльність організмів: живлення і живильні зв'язки, розмноження і ріст, відмирання, розклад і мінералізація.

Біомаса — загальна маса особин одного виду на одиницю поверхні або об'єму місцезнаходження. Біомаса рослин називається фітома-сою, тварин — зоомасою.

Біосфера — область активного життя на земній кулі. В біосфері живі організми і середовища їх існування органічно пов язані одне з од ним, утворюючи цілісну динамічну систему. Біосфера охоплює ниж ню частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери.

Біота — сукупність видів рослин, тварин і мікрооріанізмів, об'єднаних спільною областю поширення. На відміну від біоценозу, може характеризуватися відсутністю екологічних зв'язків між видами.

Біотоп — ділянка земної поверхні (суші або водойми) з однотипними умовами середовища, зайнята біоценозом.

Відвал — штучний насип із пустих порід, некондиційних корисних ко палин тощо.

Генетика — наука про закони спадковості та мінливості організмів і методи управління ними.

Географічне середовище — частина природного середовища, включена в сферу людської діяльності, необхідна умова існування суспільства,

Гідросфера — сукупність усіх водних об'єктів земної кулі: океанів, мо рів, рік, озер, водосховищ, боліт, підземних вод, льодовиків і сні гового покриву.

Деградація грунту — процес, що призводить до часткової вірати у грунті нагромаджених органічних речовин.

Дифузія — рух часток середовища, внаслідок якого відбувається пере несення речовини і вирівнювання концентрацій або встановлення рів ного розподілу концентрацій частинок даного виду в середовищі.

Еволюція біологічна — історичний розвиток живої природи, який су проводжується пристосуванням організмів до умов існування, перетворенням біогеоценозів і біосфери.

Екологія — наука про відносини рослинних і тваринних організмів, які утворюють спільності між собою і з навколишнім середо вищем.

Екологізація сільськогосподарського виробництва — об'єктивно зумов лена, планомірно здійснювана система загальнодержавних, галузевих і регіональних заходів, спрямованих на впровадження в практику якісно нових, екологічно безпечним видів техніки, технологій та ор ганізації матеріального виробництва, способів і методів функціону вання промислових, аграрних та аграрно-промислових комплексів з метою найефективнішого використання природних ресурсів, їх збе реження, відтворення і примноження, підтримання динамічної еко логічної рівноваїи у навколишньому середовищі. Кінцевим підсум ком екологізації розвитку продуктивних сил може бути досягнен ня (забезпечення) повної гармонізації відносин між суспільством і природою.

Екологічний підхід — виявлення і дослідження зв'язків, які існують між об'єктами  (процесами), що вивчаються, і навколишнім середо вищем.

Екологічна ефективність — аналіз ефективності вирішення екологічних економічних або соціальних проблем для досягнення заданих екологічних показників.

Екологічна експертиза — особлива комплексна діяльність з ідентифі кації негативних впливів виробничої діяльності на навколишнє се редовище і природні комплекси з тенденціями економічного розвитку.