Точка Обману - Браун Дэн - Страница 105

З кабіни «кайови», двигун якої працював на холостих обертах, Дельта-Один спостерігав за драмою, що розгорталася перед ним. Рейчел і Толланд вважали, що повністю контролюють ситуацію, і його смішила ця наївність. Автомат у руках Толланда був не корисніший за просту палку: навіть з такої відстані Дельта-Один завважив, що обойма порожня.

Кинувши погляд на свого товариша, який борсався у пазурах «Тритона», Дельта-Один зрозумів, що має поспішати. Увагою на палубі повністю заволодів Пікерінг, і тепер Дельта-Один мав змогу діяти. Залишивши двигун увімкненим, він вислизнув ззаду гелікоптера і під його прикриттям проскочив непоміченим до трапа на правий борт. Стискаючи в руках власний автомат, він рушив до носової частини. Перед посадкою на палубу Пікерінг дав йому недвозначний наказ, і Дельта-Один не збирався схибити, виконуючи таке просте завдання.

Він знав, що за якихось кілька хвилин усе буде скінчено.

122

Так і не перевдягнувши халата, Зак Герні сидів за своїм столом в Овальному кабінеті, і кров важко гупала у його скронях. Щойно з’явився ще один фрагмент головоломки.

Загинула Марджорі Тенч.

Помічники Герні повідомили йому, що Марджорі Тенч поїхала до Меморіалу Рузвельта для приватної зустрічі з Вільямом Пікерінгом. Тепер, коли Пікерінг загадково зник, співробітники Білого дому побоювалися, що директор управління військово-космічної розвідки теж міг загинути.

Останнім часом президент був із Пікерінгом на ножах. Кілька місяців тому Герні дізнався, що той займався незаконною діяльністю від імені президента Сполучених Штатів, аби врятувати його кульгаву виборчу кампанію.

Завдяки можливостям свого управління Пікерінг зібрав достатньо бруду на сенатора, щоб потопити його, — скандальні сексуальні фото Седжвіка Секстона в обіймах його асистентки Габріель Еш та обвинувальні фінансові документи, які доводили, що сенатор брав хабарі від приватних космічних компаній. Пікерінг анонімно надіслав ці папери Марджорі Тенч, гадаючи, що Білий дім скористається ними якнайкраще. Але Герні, ознайомившись із цією інформацією, заборонив Тенч її використовувати.

Сексуальні скандали та хабарництво роз’їдали Вашингтон, мов ракова пухлина, тому оприлюднення ще одного компромату лише б посилило недовіру народу до уряду.

Цинізм убиває нашу країну.

Хоча Герні й міг знищити сенатора цим скандалом, унаслідок цього постраждало б реноме сенату Сполучених Штатів, а цього Герні допустити не міг.

Годі вже чорнухи. Він мав намір перемогти Секстона у серйозних питаннях державної ваги.

Пікерінг, розлючений відмовою Білого дому скористатися наданою інформацією, спробував запустити скандал, поширивши чутку, що Секстон переспав з Габріель Еш. На жаль, сенатор заявив про свою невинуватість із таким переконливим обуренням, що президентові довелося особисто вибачатися за цей витік інформації. І в результаті вийшло, що Пікерінг завдав більше шкоди, аніж користі. Герні попередив Пікерінга, що, коли той іще раз втрутиться у виборчу кампанію, він висуне йому офіційне звинувачення. Іронія ж полягала в тому, що Пікерінг недолюблював президента. Спроби директора військово-космічної розвідки допомогти пояснювалися лише його занепокоєністю долею НАСА. І Зак Герні був меншим з двох зол.

Невже хтось і Пікерінга вбив?

Усе це просто не вміщалося у свідомості.

— Пане президент! — звернувся до нього помічник. — Як ви й просили, я зв’язався з Лоуренсом Екстромом і повідомив йому про Марджорі Тенч.

— Дякую.

— Він хотів би з вами поговорити, сер.

Президент і досі був розлючений тим, що директор НАСА збрехав йому про супутник-сканер.

— Передай, що я поговорю з ним уранці.

— Пан Екстром наполягає, сер, — занепокоєно мовив помічник. — Він чимось дуже засмучений.

Засмучений? Герні відчув, що його гнів скоро вихлюпнеться за вінця. Йдучи до телефону, президент подумав, що іще поганого могло трапитися цієї ночі.

123

У Рейчел Секстон, котра стояла на палубі «Гої», камінь упав з душі. Загадковість, що оповивала її немов туман, майже розвіялася. Але чітке усвідомлення реальності змусило її відчути себе оголеною і сповненою огиди. Вона дивилася на незнайомця поперед себе і ледь чула його голос.

— Нам треба було змінити імідж НАСА, — продовжував Пікерінг. — Падіння її популярності та зменшення фінансування почали загрожувати небезпеками на багатьох рівнях. — Пікерінг на мить замовк і пильно подивився їй у вічі. — Рейчел, НАСА був конче необхідний тріумф. І хтось мав його організувати.

«Треба щось робити», — подумала Рейчел.

Метеорит став фінальним актом відчаю. Пікерінг і решта пробували врятувати НАСА за рахунок підпорядкування іншим розвідувальним відомствам, де вона отримала б розширене фінансування та посилені секретність і безпеку. Але Білий дім регулярно відкидав ці спроби, вважаючи їх нападками на чисту науку. Це був короткозорий ідеалізм. Популярність антинасівської риторики сенатора Секстона зростала, і Пікерінг разом зі своєю когортою силовиків усвідомлював, що час спливає. І тому вони вирішили вразити уяву платників податків та конгресу, щоб кардинально покращити імідж космічної агенції та врятувати її від розпродажу приватним космічним компаніям. Щоб НАСА вижила, потрібно було зробити щось на кшталт нової ін’єкції величі, яка нагадала б пересічним американцям про славетні дні підкорення Місяця. І якщо Зак Герні зібрався перемагати сенатора Секстона, то Пікерінг був готовий йому в цьому допомогти.

«І я намагався йому допомогти», — сказав Пікерінг сам собі, пригадавши вбивчий компромат, який він передав Марджорі Тенч. На жаль, Герні заборонив його використовувати, тому Пікерінгу довелося вдатися до рішучих кроків.

— Рейчел, — вів далі її керівник. — Інформація, котру ви щойно переслали з судна, є вкрай небезпечною. І ви мусите це зрозуміти.

Якщо вона стане надбанням широкого загалу, Білий дім та НАСА матимуть вигляд співучасників злочину. Важко навіть уявити, наскільки катастрофічними будуть наслідки для президента і НАСА. Рейчел, глава держави і космічна агенція не знають нічого. Вони невинні й дійсно вважають, що метеорит справжній.

Пікерінг навіть не намагався зробити Герні та Екстрома учасниками змови, бо знав, що це ідеалісти, які не погодяться на обман, навіть якщо він забезпечить порятунок космічній агенції, а Герні — перемогу на виборах. Єдиним гріхом Екстрома було те, що він переконав свого фахівця збрехати про супутник-сканер, про що він уже напевне пошкодував, щойно дізнався, скільки уваги привернув метеорит.

Марджорі Тенч, пригнічена тим, що Герні наполягав на неприпустимості використання компромату під час виборчої кампанії, змовилася з Екстромом брехати про супутник-сканер, сподіваючись, що цей маленький успіх «Системи спостереження за Землею» допоможе президентові відбити наскоки сенатора Секстона, що ставали дедалі агресивнішими.

Якби Тенч використала фотографії та докази хабарництва, які я їй надав, то нічого б не трапилося.

Вбивство Тенч — крок сам по собі прикрий — стало неминучим після того, як Рейчел зателефонувала їй і звинуватила в шахрайстві. Пікерінг знав, що Тенч займеться безжальним і принциповим розслідуванням і неодмінно докопається до причин, що спонукали Рейчел кинути такі страшні звинувачення. А такого розслідування Пікерінг, звісно, не міг допустити. До того ж смерть Тенч стане тим завершальним епізодом, який схилить симпатії виборців на бік президента і кине підозру на сенатора Секстона, бо саме Марджорі Тенч привселюдно знеславила його під час дебатів на Сі-ен-ен.

Та Рейчел не складала зброї.

— Зрозумійте, Рейчел, — продовжував Пікерінг, — ви можете поховати політичну кар’єру непричетного до цього шахрайства президента і безневинної космічної агенції, провівши у Білий дім дуже небезпечну людину. Тому мені треба знати, кому ви надіслали факс.