Кінець світу. Том 1. До… - Базів Василь - Страница 18

За кілька миль від цих уламків неіснуючих на Землі матеріалів було знайдено тіла чотирьох низькорослих гуманоїдів, один з яких був ще живий.

Треба такому статися, що у цьому ж містечку Розуеллі знаходилася база Збройних Сил США, яка локалізувала місце подій і засекретила все, що там було знайдено і що про це говорили очевидці, хоча про катастрофу у Нью–Мехіко написано кілька книг і знято документальний фільм.

А тоді у місцевих мешканців взяли підписку про нерозголошення побаченого. Лише через тривалий час заговорили вже діти заляканих владою очевидців. От лише два із численних свідчень.

Френкі Роуз: «Батько ввійшов у кімнату дуже збудженим. Він сказав, що бачив щось з іншого світу. Були два тіла, які лежали на землі поруч з літальним апаратом, і була ще одна маленька людина. Ця маленька людина була ще жива. Батько сказав, що інші двоє були мертвими, а той, що залишився живим, був дуже сумний. Батько сказав, що він був схожий на маленьку десятилітню дитину із рожевою шкірою і сірими плямами на ній».

Грейді Бернетт: «Я підійшов дуже близько до тіл, щоб подивитися на них. Їхні голови були круглими, очі невеликі, вони не мали волосся. Тіла за нашими стандартами доволі малі, але їхні голови по відношенню до тіла великі».

Доволі довго версію НЛО американська влада або замовчувала, або заперечувала. Висувалися й інші версії, що, мовляв, це самі американці випробовували новий вид зброї, а оті тіла — піддослідні макаки.

Заново Розуелльский вибух грянув з новою уже силою майже через чотири десятиліття. Одного чудового дня Д. Шандера, який був великим ентузіастом розслідування того, що сталося на фермі Вільяма Брейзела, отримав листа, у якому невідомий адресат надіслав йому документ під назвою «Меморандум для міністерства оборони». За підписом президента США Г. Трумена. І для першого Міністра оборони США Дж. Форрестола.

Про що йшлося у листі глави держави главі оборонного відомства тоді першої і єдиної ядерної держави на Землі? Можливо, загострював увагу Гаррі, що Курчатов близький до встановлення паритету і винайдення атомної бомби для Сталіна, чи інформував, що Оппенгеймер передав московським шпигунам матеріали, як цю кляту бомбу зробити для того ж паритету.

Резонно, що все це для Трумена могло бути важливим, але було інше, архіважливе — Розуелл. Йшлося про те, що вдалося заволодіти тілами «чотирьох низькорослих людиноподібних істот, викинутих із літального апарата незадовго до вибуху».

Розтин проводив доктор, всесвітньо відомий нейрохірург Д. Бронк. Було зроблено висновок, датований 30 листопада 1947 року: інопланетні істоти, маючи певну схожість із нами, номо сапіенс, реально є носіями зовсім відмінної від нашої форми життя!

EBE — майже як праматір Єва. Але ця абревіатура означає — Extraterrestrial Biological Entities — Неземні біологічні істоти.

У тому ж таки «Меморандумі» Трумен дає доручення створити спеціальну структуру, яка б займалася інопланетянами. Вона стане знаною в історії, як легендарно–містична група «Маджестик–12». Знову сакральне число. Але імена–то які зібрані у цьому передовому загоні, якому належало вийти на передову, вже не земну, а галактичну.

Багато хто входив, так би мовити, за посадою, але у порівнянні із новим статусом посадове становище у земній владі — така дрібниця. Контр–адмірал Роско Хілленкоттер на той час був директором ЦРУ, а відтак зайнявся уфологією.

Ванневар Буш — помічник Трумена з науки, керував Манхеттенським проектом зі створення першої атомної бомби.

Генерал Нейтен Твінінг — найвища особа в американській армії, що називається начальником Об’єднаного комітету начальників штабів.

Хойт Ванденберг — начальник Центральної розвідувальної групи.

Д. Бронк — президент Національної академії наук США, всесвітньо відомий нейрофізіолог і біофізик, той самий, що робив розтин інопланетян.

Дж. Хансейкер очолював структуру, яка була попередницею NASA.

Адмірал С. Сауерс — виконавчий секретар Ради національної безпеки США.

Г. Грей — помічник президента з національної безпеки, голова Ради зі стратегічної психології при ЦРУ. Займався опрацюванням очевидців.

Д. Мензел — основоположник теоретичної фізики у США.

Генерал Р. Монтегю — шеф спеціального таємного ракетного центру.

Л. Беркнер — керівник космічних програм. Загальновизнане наукове світило у галузі магнетизму та іоносфери.

Що називається, імена. Але коли їх наче розсекретили, нікого в живих уже не було. За віком і своєю смертю відійшли в інший світ.

Трагічно покинув цей світ лише той, кому був адресований «Меморандум» Трумена. Міністр оборони Джеймс Форрестол. Уявляєте, яка на такій посаді має бути міцна нервова система і стійка психіка. Однак у головного силовика головної на планеті мілітарної потуги вона дала збій. Генерал опинився у психлікарні, де викинувся із вікна 16–го поверху. Що він знав таке, що не вмістилося у його свідомості і врешті привело його до рішення позбавити себе життя?

Із цієї смертельної точки нашої карколомної траєкторії все ж перейду до трагічного життя ще одного видатного та вкрай обізнаного військового розвідника Вільяма Мілтона Купера. Схожість у тому, що він теж став пацієнтом психіатрів, але різниця у тому, що його безневинно і загадково застрелили поліцейські у власному мирному ранчо вже у 2001 році.

Стверджувати, що його знищила влада чи надвлада за його знамениту «Петицію звинувачення», немає прямих доказів, але за що тоді?

У 1989 році Купер направив свою петицію кожному можновладцю, що владарює над цим світом на Капітолію.

По–перше, він підтвердив ще раз події у Розуеллі. Визнав як високопоставлений розвідник реальність групи «Маджестик–12», яка згодом обросла ще більшою кількістю світлих голів і займалася монопольно всіма питаннями присутності інопланетян на Землі. Ця нова команда вже називалася Jason Society — Суспільство Джейсона. За наказом президента Ейзенхауера, у Неваді було збудовано секретний полігон Зона–51, який займався НЛО, включно зі створення імітацій та земних копій НЛО.

Далі був проект під назвою Sigma, завдання якого — вступити у контакт з інопланетянами. Що й було успішно зроблено.

Бартер виходив такий: вони дали технології для польотів на Місяць та інші проривні Нові Знання, а ми дозволили їм викрадати людей і тварин для їхніх експериментів.

І біда у тім, що наша сторона не подбала про моральні засади. Інопланетяни дозволили не кращим із людей оволодіти неймовірною силою і піднятися над людством і над суспільною і державною владою, хоч і недолугою, але за визначенням гуманістичною.

А відтак до цієї традиційної влади прийшов президент, який вважав неможливим і аморальним й надалі приховувати від людства цей небезпечний діалог із прибульцями. Він поставив завдання відкрити карти — розсекретити інформацію про співпрацю з інопланетянами. Сказати людству правду. Звали цього президента Джон Кеннеді.

І вони його вбили. Як згодом і самого Купера, що він, до речі, передбачав. Так і писав: коли мене вб’ють, то все, що я обнародував, — правда.

Я не закликаю свято вірити. ир їо уои — як кажуть у таких випадках американці. На ваш розсуд.

Але із Купера візьму тільки один фрагмент — він уперше зробив спробу класифікації пришельців, яку нинішня уфологія доволі акуратно впорядкувала.

Прецедентів контактів, включно із зловісним явищем абдукції — викрадення землян «чужими», — тисячі. Є така цифра, наведена організацією американських уфологів МУФОН, — до 1988 року налічувалося й описано три тисячі контактів із аномальними істотами. Справжньою енциклопедією стали книги, недавно видані, двох британських вчених — Я. Стюарта і Дж. Коена.

Отже, у кваліфікації інопланетян першими можна назвати доволі агресивних і педантичних низькорослих «сірих», які володіють здатністю телепатії так само природно, як ми здатністю дихати. На відміну від нас, на кінцівках мають чотири пальці. Саме вони найчастіше займаються викраденням людей і проведенням експериментів над «піддослідними» двоногими «кроликами», включно із продукуванням гібридів шляхом схрещення нашої та їхньої раси.