Ґарґантюа і Пантаґрюель - Рабле Франсуа - Страница 90

90

Заколють свиню в околиці, і вже несуть йому смаженину і кров'янку. І кожен божий день кличуть його на бенкет, на фестини, на весілля, на хрестини, на похрестини або ж до шиночка когось згоджати, а він, бачте, ніколи не єднав людей без того, щоб змирщини не пити на мир, на цілковиту згоду і обопільну радість, ut. по. per doct. ff. de peri. et. comm. rei vend. I. I.[347]

І мав він сина, Тіно Дандена, хлопака хоч куди та ще й кавалера, не приведи Господи! От він теж захотів, наслідуючи батька, пошитися в посередники, ви ж бо знаєте, що

Saepe solet similis filius esse patri, Et sequitur leviter filia matres iter. Часто юначі повадки дуже нагадують батька, Доньки риси дрібненькі їй дістаються від неньки.

Ut ait gl. vj. q. j, c. Si quis. g. de cons. d. v. c. j. fi. et est no, per doct. C. de impu. et aliis. subst. I. ult. et l. legitimae. ff. de stat. hom. gl. in l. quod si nolit. ff. de edil. ed. I. quis. C. ad le. Jul. majest. Excipio filios a moniali susceptos ex monacho, per gl. in c. Impudicas. XXVII. q. I[348]. І в паперах він так і йменувався: мировий посередник.

І в цьому він виявив надзвичайну запопадливість і пильність, бо vigilantibus jura subveniunt, ex. I. pupillus. ff. quae in fraud, cred. et ibid. I. non enim. et Instit. In proaemio[349], і щойно, бувало, зачує, ut.ff si quad. pau. fec. I. Agaso. gl. in verbo. olfecit. i. nasum. ad culum posuit[350], і тільки почує, що десь позиваються чи гризуться, він уже тут як тут, поспішає добитися полюбовної згоди.

Сказано:

Qui non laborat, non manige ducat. Хто не хоче робити діла, нехай і не їсть,

те саме мовить gl. ff de dam. infect. I. quamvis, et currere.[351]

Vetulum compellit egestas Гонять злидні бабусю.

gl. ff. lib. agnos. I. Si quis. pro qua facit. I. Si phires. C. de cond. incer.[352]

Проте йому так не таланило, що він якусь зовсім пусту справу і то не умів залагодити; замість поєднати суперечників, він дратував і знемилосерджував їх ще більше. Ви ж бо, панове, знаєте, що

Sermo datur cunctis, animi sapientia paucis. Всі уміють балакать, а думають одиниці.

gl. ff. de alie, ju. ти. caus. fa. 1. ij[353]. А смарвські харчевники казали, що при ньому вони й за цілий рік не продають стільки мирового вина (так у них іменується добре вино ліґюжейське), скільки продавали при його батькові за півгодини.

Якось він поскаржився батькові, пояснюючи своє безталання перверзією своїх сучасників і кажучи йому без обрізків, що якби колись люди були такі ледащі, такі крючки, такі крутії і лиходії, як нині, то гоноровий титул мировика міг би йому й не дістатися. Цією заявою Тено ламав закон, за яким дітям не вільно докоряти своїм батькам, per gl. et Bar., I. III. § si quis. ff. de condi. ob caus. et Autent. De пир., § sed quod sancitum coll. IV.[354]

«Треба б (відповів Перен) діяти тобі, Дандене, синашу, інакше. Адже

Коли закон вступає в дію, Все котиться як на олії.

gl. С. de appell, l. eos etiam[355]. He тут собака заритий. Тобі ніколи не щастить перевести сварку на мир. А чому? Бо ти берешся за діло, як воно ще не вкипіло. А я мирю всіх. Чому? Бо беруся за діло, як воно вже дозріло; так проголошує ґлоса:

Dulcior est fructus post multa pericula ductus. Він ще більше кортить, потом добутий плід. I non morituras. C. de contrait, et comit. stip.[356]

Хіба не чув ти приказки: щасливий той лікар, якого кличуть, як хворий одужує? Лікар ще не втручався, а хвороба після зламу вже попустила. Так само і мої сутяжці, їхня суперечка вже вщухає, бо їхні капшуки спорожніли; вони самі перестали процеситися; у них забракло побрязкачів на сутяжництво;

Deficiente pecu, deficit omne, nia. Як посієш гро, то посієш і ші.

І тут нам бракувало лише паранімфа[357] і посередника, який первий забалакав би про злагоду і тим самим позбавив би і ту і ту сторони від пліток: «Цей первий капітулював, первий заблагав миру; первий не витримав; чує кицька, чиє сало з'їла; знав, що зазнає поразки». Ось тут я і нагоджуюсь, на ловця звір біжить: це мій талан, моє щастя, моя фортуна. І ось що я тобі, Дандене, скажу, таким робом я міг би до згоди привернути чи, принаймні, до замирення великого короля і венеційців, імператора і швейцарців, англійців і шкотів, папу і феррарців. Та що я кажу? З Божої помоги я б замирив султана турецького з перським шахом, татар з москалями.

Зрозумій мене гарненько. Я б узявся за них тоді, коли вони уже навоювалися, коли скрині у них спорожніли, а з гаманців у своїх підданців вони вже все повитягали, коли вони пустили з молотка свої маєтки, позакладали землі, а харч і провіянт у них вичерпується. Ось тоді, Богом і Божою Матір'ю клянусь, їм хоч-не-хоч довелося б перепочити і звірства свої впинити. Є така норма in gl. XXXVII d. с. Si quando:[358]

Odero si potero, si non, invitus amabo. Я ненависть візьму, а кохатиму тільки з принуки.

Розділ XLII

Як виникають і визрівають позови

— Ось чому (провадив Брідуа) я, так само, панове, як і ви, зволікаю і очікую, поки діло дійде зрілости й досконалости у всіх свої членах, а саме, в актах і в мішках. Arg. in l. si major. С. сотти. Divi. et de cons. d. j, с. Solennitates, et ibi gl.[359]

Процес, з найперших своїх зародків, уявляється мені, панове, як і вам, неформним і недосконалим. Він нагадує новонароджене ведмежатко; воно нібито безноге, безруке, голошкуре, безшерсте, безголове, це грубий і неоковирний кавелок м'яса; та от ведмедиця його облизує, і зразу стає видно всі його окремі члени, ut по. doct.ff. ad leg. Aquil. I. II. in fi.[360]

Ось так само, панове, мені, як і вам, законюючись, процес попервах уявляється неоковирним і незграбним. Він теж має всього лише один-два папери; це звірючка-вирод. Але коли папери добре натопчуться у мішок, насиплються, накладуться, ось тоді справді можна сказати, що процес тепер набрав тіла скільки треба, бо forma dat esse rei. I. si is qui. ff ad. leg. Falci. in c. cum dilecta extra de rescrip. Barbatia consil. 12 lib. 2, а ще раніше Bald, in с ulti. extra de consue. et I. Julianus. ff. ad exhib. et I. quaesitum. ff. de lega. III. Відсилаю вас до gl. p. q. I. c. Paulus.[361]

вернуться

347

Як ств(ерджують) уч(ені), (Дигест) «Про неб(езпеки) і про виг(оди) від пр(оданої) р(ечі)», з(акон) І (латин).

вернуться

348

Як про(голошує) ґ(лоса) ст(аття) 6, у к(аноні) І: «якщо хто-(небудь)»; ґ(лоса) про нез(мінність (закону), час(тина) V, роз(діл) 1 (наприкінці); і як це вк(азують) уч(ені) у К(одексі) «Про тих, хто не дос(яг) стат(евої) дійш(лости) і про інші під(міни) (дитини)», ост(анній) з(акон) і з(акон) «зак(онні) вес(ілля)», (Дигест) «Про ум(ови) люд(ського) існування)», ґ(лоса) про з(акон) «якщо він не хоче», Дигест щодо ук(азу) ід(илдів), з(акон) «будь-(хто)», К(одекс) з прив(оду) з(акону) Юл(ія) про об(разу) вел(ичности), «з цього правила вилучаються діти, прижиті черницею від ченця», як про(голошує) ґ(лоса) к(анону «роз(пусні) ос(оби)», XXVII, ст(аття) 1 (латин.).

вернуться

349

Людям діяльним допомагають закони, згідно з з(аконом) «вихованець», Д(игест) проти шах(райських) плат(іжних) вим(ог), і, там же, з(акон) «не чин(ний)», і Ін(ституції) у преам(булі) (латин.).

вернуться

350

Згідно з Д(игестом) «якщо четвер(оногому) зав(дано) шк(оди)», з(аконом) Агасо, ґ(лосою) зі слов(ами) «відчув», і, «приклався носом до заду» (латин).

вернуться

351

Ґ(лоса) про завдані збитки, з(акон) «хоча», і бігти швидше, ніж кроком (латин.).

вернуться

352

Ґ(лоса) у Д(игесті) «Про виз(нання) діт(ей)», з(акон) «якщо хтось діє ради ж(інки)», з(акон) «якщо баг(ато) хто», К(одекс) «Про нев(ід'ємні) ум(ови)» (латин.).

вернуться

353

Ґ(лоса) Д(игест) «Про пос(тупку) з мет(ою) з(міни) прис(уду)», з(акон) II (латин.).

вернуться

354

За ґ(лосою) і Б(артолем) з(акон) III, параграф «якщо х(тось)». (Дигест) «Про ум(ови), пор(оджені) пр(ичинами)» і (Засвідчений) Акт «Про шл(юби)», параграф «але те, що сан(кціоноване)», роз(діл) IV (латин).

вернуться

355

Ґ(лоса) у К(одексі) «Про поз(ов)», з(акон) «вони теж» (латин.).

вернуться

356

З(акон) «не вмирає», К(одекс) «Про під(пис) і пер(едачу) зобов'язань)».

вернуться

357

Паранімф — дружка на весіллі (грекою).

вернуться

358

У ґ(лосі) 37 Д(екрету), к(анон) «якщо од(ного) дня». Отож (латин.).

вернуться

359

Пр(еамбула) до з(акону) «якщо він вис(окопоставлений)», К(одекс) «Про поділ гр(омади) і про осв(ячення)», роз(діл) І, к(анон) «урочистості)» і, там же, ґ(лоса) (латин.).

вернуться

360

Як св(ідчать) уч(ені), Д(игест) «Про з(акон) Ак(вілія), з(акон) II у кін(ці) (латин.).

вернуться

361

Форма надає ре(чі) пл(оті), з(акон) «якщо той хто», Д(игест) «Про з(акон) Фальс(идія), у к(аноні) «як тільки об(раний)», Без(розсудний) «Про рескрип(ти)», у «Пор(адах)» Барбатія, 12, кн(ига) II… Бальд, у останньому) к(аноні) Без(розсудний) «Про зв(ичай)» і з(акон) Юліана, Д(игест) «Для пред('явлення)», і з(акон) «на вим(огу)», Д(игест) «Про леґ(атів) і фіде(їкомісів)», III… до ґ(лоси) про к(ару), пит(ання) 1, к(анон) Павла (латин.).