Ґарґантюа і Пантаґрюель - Рабле Франсуа - Страница 91

91

Debile principium melior fortuna sequetur. Як не скромненький почин, а успіх його завершає.

Так само, панове, як і ви, судові виконавці, возні, сторожі, сутяги, прокурори, комісари, адвокати, слідчі, діловоди, нотарі, писарі і сільські судді, de quibus tit. est lib. III Cod.[362], витягають без упину гаманці у суперечників, через що у процесу ростуть голова, ноги, пазурі, дзьоб, зуби, руки, жили, артерії, нерви, м'язи, лімфи; це і є мішки; gl. de cons. d. IV. с. accepisti.[363]

Qualis vestit erit, talia corda gerit. Шати являють очам, схильне до чого серце.

Нота бене, в цій матерії сутяжні щасливіші за міністрів справедливости, бо

Beatius est dare quam accipere, Більше щастя давати, ніж приймати,

ff. comm. I. iij. et extra de celebra. Miss. с. cum Marthae. et 24. q.j. с Odi. gl.[364]

Affectum dantis pensat censura tonantis. Варта пожертва твоя дозволу Гримія.

Так процес удосконалюється, шліфується і формується, як це проголошує ґлоса канону:

Ассіре, sume, cape sunt verba placentia papae Дар, подарунок, принос — любо що татові ось

і як це мовить навпростець Альберик де Розата щодо Рима:

Roma manus rodit, quas rodere non valet, odit. Dantes custodit, non dantes spernit et odit. Риму все жерти б і жерти, любі йому лише жертви. Хто не потрапить на зуби, той йому вже нелюбий.

Питання — чому?

Ad praesens ova, eras pullis sunt meliora, Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі,

ut est glo. in I. quum hi. ff. de transac. Невигоди протилежного способу подані in gl. С. de allu. I. fi.[365]

Cum labor in damno est, crescit mortalis egestas. Як занехаяв роботу, будеш біду бідувати.

Так само слово «процес» походить від слова «проціджування», отож нам треба проціджувати крізь зуби всіх, не даючи нікому спуску. У зв'язку з цим нагадаю такий дотеп:

Litigando jura crescunt. Litigando jus aquiritur. Позвами квітнуть права. Позвами дужча закон.

Item gl. in c. Illud ext. de praesumpt. et C. de prob. I. instrumenta. L. non epistolis. I. non nudis,[366]

Et cum non prosunt singula, multa juvant. Де малина не здола, виручить многість.

— Воно то так (озвався Тринда), друже мій, а як же ви беретесь за карні справи, коли винуватців спіймано на гарячому?

— Так само, панове, як і ви (відповів Брідуа), позивачеві особливим наказом я дозволяю добре виспатися перед судом, а потім прийти до мене і подати докладне і оперте на знанні законів справоздання про все, що йому приснилося, у відповідності з gl. 32. q. VII. с. Si quis cum,[367]

Quandoque bonus dormitat Homerus. Бува, що й добрий Гомер дрімає.[368]

Цей акт учиняє якийсь інший член; від якого народжується третій, з хати по нитці — сироті свитина. Нарешті процес здається мені добре сформований інформацією і досконалим у всіх своїх членах. Тоді я вдаюся до костей і таке доповнення робиться мною не без причини і не без перевіреного вже досвіду.

Пригадується, як у стокгольмському таборі ґасконець, на ім'я Грасіяно, родом з Сен-Севера, спустив усі свої гроші і вельми тим журився, ви ж бо знаєте, що ресипіа est alter sanguis, ut ait Anto. de Butrio. in c. accedens. II extra ut. lit. non contest, et Bald, in l. si tuis. C. de op. Ii per no. et l. advocati C. de advo, diu. jud. Ресипіа est vita hominis et optimus fidejussor in necessitatibus[369], і ось, як гра завершилась, він голосно сказав, звертаючись до приятелів: «Pao cap de bious, hillotz, que таи de pipe bous tresbyre, ares que pergudes sont les mies bingt et quouatte buguettes, ta pla donnerien picz, trucz et potacz. Sey degun de bous aulx qui boille truquar ambe iou a belz embiz[370]?»

Охочих не було: тоді він рушив до табору Стопудовиків і звернувся до них з тими самими словами. Проте ландскнехти сказали: «Der guascongner thut schich usz mitt eim jeden ze schlagen, aber er is geneigter zu staelen; darumb, lieben, frauen, hend serg zu inuerm hausraut».[371]

Тоді ґасконець подався до табору французьких найманців, звернувся до них з такою самою мовою і сміливо викликав їх на герць, витворяючи при цьому всякі ґасконські витворки. Анітелень.

Після чого ґасконець ліг край поля, біля наметів опеця Кристияна, лицаря де Крісе, і заснув.

Під ту пору певен наймит-вояк, що теж усі кишені видмухав, вийшов надвір зі шпагою, з думкою пофехтувати з ґасконцем, оскільки і той промантачився:

Ploratur lachrymis amissa pecunia veris, Гроші пробухавши, тепер умиваються слізьми,

мовить glos. de paenitent. dist. 3, с. sunt plures[372]. Шукав його, шукав у полі, аж бачить — спить. От він йому й каже: «Гей, ти, дідько б тебе мордував, вставай! Ми з тобою обидва програлись. Зведімо бій по-чоловіцьки, розтрусимо своє сало. Ось мій верден, від твого клинка не куціший».

А ґасконець, геть заспаний, йому на те: «Cap de Sainct Arnault, quau seystu, qui me rebeillez? Que таи de taoverne te gyre! Ho sainct Siobe, cap de Guascoigne, ta pla dormie iou, quand aquoest taquain me bingut estee».[373]

Наймит-вояк знов закликає його битися, а ґасконець відповідає: «Не paouret, iou te esquinerie ares que son pla reposat. Vayne un pauc qui te posar comme iou, puesse truqueren».[374]

Про свою втрату ґасконець уже встиг забути, і йому розхотілося битися. Словом, замість битися та ще й, гляди, порішити одне одного, вони надумали закласти свої шпаги і разом випити. Ось вам доброчинна дія сну: вояки лихим духом дихали, а сон їх утишив.

При цій нагоді вельми доречні золоті слова Джованні Андреа in с. ult. de sent, et rejudic. libro sexto:[375]

Sedendo et quiescendo fit anima prudens. В тиші й сумирі мудрішає наша душа. вернуться

362

Ґ(лоса) про осв(ячення), дек(рет) FV, к(анон) «ти прийняв» (латин.).

вернуться

363

Ґ(лоса) про осв(ячення), дек(рет) FV, к(анон) «ти прийняв» (латин.).

вернуться

364

Д(игест) «Про від(праву) об(ідні)», «коли Марті» і ст(аття) 24, к(анон) І, «я нен(авиджу)», ґ(лоса) (латин.).

вернуться

365

Як прог(олошує) ґ(лоса) до з(акону) «коли ті», Д(игест) «Про транс(акції)» (латин.).

вернуться

366

Там же, ґ(лоса) к(анону) «це», Без(розсудний) про під(озри) і К(одекс) про пос(лушництво), з(акон) «інст(рументи)», з(акон) «не пош(тою)», з(акон) «не голос(лівно)» (латин.).

вернуться

367

Ґ(лосою) на пит(ання) 32 К(анону) VII «якщо хтось зі своєю мач(ухою)» (латин.).

вернуться

368

Переклав Микола Лукаш.

вернуться

369

Гроші — це друга кров, як мовить Антоніо де Бутріо, у к(аноні) «додатково», Без(розсудний) II, «якщо проц(есом) нес(простований)», і Балд у з(аконі) «якщо у твоїх», К(одекс) «Про пра(цю) вільновідпущеників), у прим(ітці), і З(акон) «адво(кати)», к(анон) «про ад(вокатів) та різ(ні) прис(уди): Гроші — це життя для людини і найнадійніший ручитель у разі потреби» (латин.).

вернуться

370

Бугаячою головою свідчусь, хлопці, щоб вам до зеленого змія дошинкуватися, раз уже загули мої двадцять чотири башлі, тоді гуляймо на ляпаси, стусани і потички. Хто тут зі мною зійдеться в герці? (Ґаскон.)

вернуться

371

Ґасконець хвалиться, що ладен битися з будь-ким із нас, але він хоче щось поцупити, отож, наші любі жіночки, глядіть там майно (нім.).

вернуться

372

Ґлоса про відшкод(ування), к(анон) 3, «тут його чимало» (латин.).

вернуться

373

Головою святого Арно свідчуся, хто ти єси, чого ти мене будиш? У, щоб ти свої сліпи позаливав! Ох, святий Себере, заступник Гасконі, я так солодко спав, а цей шукай-біда не дає мені спокою (ґаскон.).

вернуться

374

Ех ти, сірома! Та я зі свіжими силами дам тобі такої наминачки! Краще йди теж відпочинь, а тоді лізь у бійку (ґаскон.).

вернуться

375

У ост(анньому) к(аноні), прис(вяченому) сен(тенцїї) і суд(женню), кн(ига) VI (латин.).