Приказки - Руданський Степан Васильевич - Страница 24

24

PROSIE SIЕ.

Розгулявся вражий німець, Давай пиво пити. Дaлi хоче на похмілля Клаповуху вбити. Не вважае, що й поросна... «Zabic,- каже ,- Jane!» Той i каже: «Szkoda zabic, Во prosie siе, panie!» Але німець підхопився, Надувся, як рябець. «Со to,- каже,- ze siе prosie? Zeby plakal, zabic!» _____________________________ Не питає, що й поросна... «Бий,- каже,- Іване!» Той i каже: «Шкода бити, Пороситься, пане!» Але німець підхопився, Як несамовитий. «Що то,- каже,- що проситься? Щоб плакала - вбити!»

WODY!

Одягнувся німець паном, Та грошей не має. Ходить, бідний, по Варшаві 3 голоду вмліває. Ходить, свище... Далі чує - Десь музики грають, Німець ближче, поглядає - Аж пани гуляють. «Зайду,- каже,- поживлюся!» Входить до покою; Але тілько бідний німець За пopiг ногою - Його в танець i втягнули... Що робити з горя? Хоч голоден, як собака, Танцює, небора. Протанцював разів кілька - Нема відпочинку: То та піде німця просить, То та на годинку... І знемігся бідний німець, Підкосились ноги; Та як раптом повернувся - Гу-гуп до підлоги! Засміялись пані зразу, Разом заплескали, Далі бачать, що не жарти, «Wody!» - закричали, Але німець iз підлоги: «Nie trzeba! Nie trzeba! Nie trzeba mnie,- каже,- wody, A kawalek chlieba!» [29]

ЧИЙ TO СОБАЧКА?

Іде козак понад Буг, Чумак попасає; Коло нього песеня На сонці куняє. «А чиє то,- запитав, - Песеня, чумаче?» «А чиє ж? - говорить той.- Звісно, що собаче!» Іде козак понад Случ, Hiмець попасає; Коло нього песеня На сонці куняє. «А чиє то песеня?» - Питає дурного. «Моє!» - каже. А козак: «Зроби й нам такого!»

22 июня

КОЗАК I КОРОЛЬ

Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив Воєводство дати. А король йому й сказав: «Відгадай три штуки, Відгадаєш - тогди на! А як нi - на муки! Перша штука: скілько зip В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай, Що думати буду? I от тoбi цілий piк Для твого розсуду!» Відійшов багач назад, Та так йому нудно!.. Не вгадати - так біда, А вгадати трудно! Сидить, плаче, неборак, Козак проїжджає... «Чого плачете ви так?» - Старого питає. Той i каже: так i так!.. «Не журіться, діду! Коли так, то я за вас На відвіт поїду!» I палицю в руки взяв, В кожух одягнувся, Чорні вуса підбілив, В чоботи узувся. I чимдуж до короля. Король оглядає. «А що, пане, скільки зip?» - 3 міною питає. А той поли закотив, Чи як довелося. «Скільки,- каже,- в нeбi зір, Скільки тут волосся». Задумався сам король Від сього вщвіту. «Ану,- каже,- покажи Середину світу!» А той палицю підняв, Може, з піваршина Та в підлогу нею гуп: «Отут середина!» Почухався наш король, Ще раз поглядає. «Що ж я думаю тепер?» - Козака питає. «Думаете, що я пан!» «Або що за piчi?» «То за piчi, що не пан, А козак iз Січі!» Засміявся наш король, Подарував тому, А козака відіслав В золоті додому!

ПОРОШКИ

Заслаб мужик на живіт, А дідич - лічити! Дає йому порошки Та й каже зажити. А той щоби порошки Випити з водою, Нюхнув тілько paзiв п’ять Та й сидить совою. Пересидів цілий день - Як рукою знялось. Рано дідич запитав: «А як тoбi спалось?» «А спалося, пане мій, Cпacибi вам, пане!» «А порошки вci зажив?» «Bci винюхав, пане!» «Подякуй же,- каже, пан,- Дідуневі свому!» А сам тілько посвистав Та й пішов додому. вернуться

29

- Не треба! Не треба!

Не треба менi води,

А шматок хлiба! (польськ.)