Выбери любимый жанр

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Поезії - Шашкевич Маркиян Семенович - Страница 7


7
Изменить размер шрифта:

[До 1837]

ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОБСТУПЛЕНІЄ ЛЬВОВА

(Строєм народної пісні)

Ой у чистім полі да близько дороги, Там стоїть наметець великий, шовковий, А у тім наметці стоїть стіл тисовий Да гетьман Хмельницький сидить конець стола, Молодці-козаки стоять доокола. Да гетьман Хмельницький пише дрібні листи, По всей Україні розсилає вісти… Військо куренноє в поход виступало, Ляхи розроняло да Львів обступляло. Як гетьман Хмельницький кіньми навернув - Та й Львів ся здвигнув; Як гетьман Хмельницький шаблею звив - Та й Львів ся поклонив. На розсвіті з замку із рушниць стрілєли, А смерком козаки замок підпалили Да раненько доокола весь Львів обступили. Ударили з самопалів - двори погоріли. А гетьман Хмельницький посли посилав, Словами промовляв: «Як будете миритися, На окуп винесіть три миси червоних, На окуп виведіть сто коней вороних. Як будете битися, Мечами рознесу мури високії, А кіньми розорю двори біленькії…» А у Львові рано всі дзвони заграли, А високі ворота остіжом упали.

1834р.

ЧИ ТО ВІРЛИ КРИЛЬМИ Б'ЮТЬСЯ...

Чи то вірли крильми б'ються? Чи зірки сіяють? Ні!.. То козак з врагом труться, Мечами блискають. Та вже татар утомився, К землі, сильно вдарен, пав... Ще раз двигся, роз'ярився І дівчині необачній Головоньку з плеча зняв. І кинувся, мов звір лютий, Козак сильний на врага, Грудь розколов, щоб добути Серце диве татара?. Завіз сестру додомоньку, Поховав ю у садочку, Посадив над нев руточку, А в головках калиноньку. Сам затужив, та й заплакав, Та й стався сумненьким, Та й затужив, та й заспівав Голосом тихеньким: «Як би я в сій сторононьці, Як би я безрідний жив? Батько, ненька в могилоньці, Та й сестрицю враг вмертвив. Ходім, коню, в чужиноньку Думочку думати, Ходім, коню, на Украйноньку Степами блукати».

[1833]

ЩУКА І МАЛЕНЬКА РИБКА

Рибка у воді Черв'ячка ловила, Не могла з'їсти і дужесь сердила. Надбігла Щука, Черв'ячка ковтнула, А з Червом вудка причіплена була. Взяв рибар Щуку на берег тягнути, Взялась Рибка радувати, Взяла подружкам казати: «Часом то добре і маленьков бути!»
Перейти на страницу: