П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню - Гудкайнд Террі - Страница 30

— Я розумію. — Вона вказала на вікна верхніх поверхів. — Міністр культури особисто видав закон, згідно з яким хакенські жінки можуть служити в армії нарівні з андерцями. У законі також сказано, що всі повинні ставитися до цих хакенок з належною повагою. Міністр співчуває всім народам. Хакенські жінки у нього у величезному боргу.

Несан зрозумів, що так ніколи не добереться до того, що дійсно хоче сказати.

— Але хіба ти не хочеш вийти заміж і…

— Він також видав закон, за яким хакенки можуть працювати і заробляти собі на життя і не зобов'язані виходити заміж і ставати рабинями хакенських чоловіків, оскільки останнім властиво поневолювати, і навіть одружившись, вони можуть користуватися нею у відношенні до своїх одноплемінників. Міністр Шанбор — герой всіх хакенських жінок. І він повинен бути героєм і для всіх хакенських чоловіків, тому що несе вам культуру, щоб ви розлучилися з вашою войовничістю і примкнули до спільноти миролюбних громадян. Я можу прийняти рішення вступити в армію, бо це спосіб для хакенок заслужити повагу. Такий закон. Закон Шанбора.

Несан відчував себе, як на покаянні.

— Я поважаю тебе, Беата, хоч ти й не в армії. Я знаю, що ти будеш творити добро, не важливо, вступиш ти в армію чи ні. Ти хороша людина.

Запал Беати дещо згас. Вона легенько смикнула плечем. Голос пом'якшав.

— Головна причина, по якій я коли-небудь піду в армію, саме та, що ти сказав: допомагати людям та творити добро. Я теж хочу творити добро.

Несан заздрив їй. Будучи в армії, вона зможе допомагати громадам боротися з труднощами і бідами, з повенями і голодом. Армія допомагає нужденним. Армійців всюди поважають.

До того ж зараз не те що колись, коли служити в армії було небезпечно. У них є Доміні Діртх. Якщо задіяти Доміні Діртх, це змусить коритися будь-якого супротивника, і армії не буде потрібно вступати в битву. На щастя, Доміні Діртх тепер розпоряджаються андерці, а вони скористаються такою зброєю тільки для підтримки миру. І ніколи — щоб навмисне завдати шкоди.

Доміні Діртх — єдина хакенська річ, якою користувалися андерці. Самі андерці ніколи не змогли б розробити таку штуку самі — вони навіть не здатні мислити тими мерзенними категоріями, що необхідні для створення такої зброї. Тільки хакенці могли створити настільки зловісну зброю.

— Або я могла б сподіватися, що мене пришлють на роботу сюди, як тебе, — додала Беата.

Несан підняв погляд. Вона дивилася на вікна третього поверху. Він уже відкрив рот, щоб щось сказати, але тут же закрив.

Не відводячи очей від вікон, вона продовжила:

— Одного разу він приходив до Інгера, і я його як слід розгледіла. Бертран… тобто міністр Шанбор набагато більш привабливий, ніж м'ясник Інгер.

Несан нічого в цьому не розумів. Жінки цвірінькають над чоловіками, які, на його погляд, зовсім не красені. Міністр Шанбор високий і, можливо, колись і був непоганий з собою, але зараз в його темному, як у всіх андерців, волоссі пробивалася сивина. Жінки на кухні весь час обговорювали його. А коли він входив в приміщення, деякі заливалися червоним і зітхали. Несану ж він здавався огидно старим.

— Усі кажуть, що міністр — дуже привабливий чоловік, Ти його коли-небудь бачив? Розмовляв з ним? Я чула, ніби він навіть розмовляє з хакенцями, як із звичайними людьми. Всі про нього дуже добре відгукуються. Я чула, як андерці говорили, що в один прекрасний день він стане Сувереном.

Несан притулився до воза.

— Я його бачив пару разів.

Він не став говорити їй, що одного разу міністр Шанбор відважив йому ляпаса, коли він упустив ніж для масла і той упав біля ноги міністра. Несан вважав, що ляпаса заслужив.

Він подивився на дівчину. Та як і раніше не зводила очей з вікон. Несан опустив очі і втупився на коріння, що стирчало з брудної землі.

— Міністра культури всі люблять і поважають. Я щасливий, що удостоївся працювати на таку людину, хоча я — нікчема. Те, що він надає хакенцям роботу, щоб ми не голодували, — ознака благородства його душі.

Беата раптом розгублено озирнулась по сторонам, витираючи руки об поділ. Неса подумав, що, можливо, зуміє тепер донести до неї свої сподівання.

— Я сподіваюся коли-небудь стати хорошим. Стати корисним суспільству. Допомагати людям.

Беата заохочувально кивнула. І цей кивок послужив поштовхом. Несан рішуче підняв підборіддя.

— Я сподіваюся одного разу виплатити борг і заслужити прізвище, а потім поїхати в Ейдіндріл, в замок Чарівника, і попросити чарівників призначити мене Шукачем Істини і вручити мені Меч Істини, щоб я повернувся сюди захищати андерців і творити добро.

Беата моргнула. А потім розреготалася.

— Ти навіть не знаєш, де знаходиться Ейдіндріл! — Між нападами реготу вона могла лише кивати головою.

Він знав, де знаходиться Ейдіндріл.

— Це на північ, а потім на схід, — пробурмотів несан.

— Кажуть, Меч Істини — чарівний. А магія — злоблива та брудна штука. Що ти розумієш у магії?

— Ну… Нічого, напевно.

— Ти нічогісінько не розумієш в магії. І в мечах — теж. Ти напевно відріжеш ним собі ногу! — Вона взяла з воза кошик з голубами і в'язку курей і, хихикаючи, попрямувала на кухню.

Несану захотілося померти на місці. Він відкрив їй свою найпотаємнішу мрію, а вона осміяла його. Голова його поникла. Вона права. Він хакенець. І ніколи не зможе довести, що він чогось вартий.

Несан не піднімав очей і не вимовив більше ні слова, поки вони розвантажували віз. Він відчував себе останнім дурнем. І щохвилини подумки штурхав себе. Краще б він залишив свої мрії при собі. Йому страшно хотілося взяти свої слова назад.

Перш ніж вони зняли з воза останній вантаж, Беата схопила його за руку і відкашлялася, ніби збиралася висловитися далі. Несан як і раніше не піднімав очей, твердо вирішивши вислухати все, що вона має намір висловити з приводу його дурості.

— Вибач мене, несан. Це моя мерзенна хакенська сутність змусила мене бути жорстокою. Я була не права, кажучи тобі такі злі речі.

— Ти правильно висміяла мене, — похитав він головою.

— Послухай, несан… У нас у всіх є нездійсненні мрії. Це теж частина нашої брудної суті. Ми повинні навчитися бути краще, ніж наші примітивні мрії.

Відкинувши волосся з лоба, він зазирнув у її сіро-зелені очі.

— У тебе теж є мрії, Беата? Справжні мрії? Щось, чого б тобі хотілося?

— На зразок твоєї дурної мрії стати Шукачем Істини?

Він кивнув. Дівчина відвела погляд.

— Думаю, це буде чесно, і ти в свою чергу зможеш посміятися наді мною.

— Я не стану сміятися, — прошепотів Несан, але вона як і раніше дивилася на біжачі по синьому небу хмари і, здавалося, не чула його.

— Мені б хотілося навчитися читати. — І дівчина скоса глянула на нього, бажаючи переконатися, чи не засміється він.

Він не засміявся.

— Я про це теж мріяв. — Несан озирнувся, чи немає кого поблизу. Ні душі. Нахилившись, він вивів на встеляючому дно воза бруду якісь значки.

Цікавість Беати пересилила несхвалення.

— Це літери?

— Це слово. Я його вивчив. Єдине, яке я вмію читати. Я чув, як на одному з бенкетів один чоловік сказав, що воно написано на руків'ї меча Істини. — Несан намалював риску під написаним у багнюці словом. — Він вирізав його на шматку масла. Щоб показати одній жінці на бенкеті. Це слово «Істина». Він розповів їй, що колись той, кого призначали Шукачем, був дуже шанованою людиною і творив добро, але тепер Шукачі — всього лише звичайні злочинці в кращому випадку і головорізи — в гіршому. Як і їх з Беатою предки.

— Як всі хакенці, — поправила вона. — Як ми з тобою. Несан не став сперечатися, тому що знав — вона права.

— Ось ще одна причина, по якій мені хотілося би стати Шукачем. Я б відновив добре ім'я Шукачів, яким воно було колись, щоб люди знову повірили в істину. Мені б хотілося показати всім, що хакенець теж може служити людям чесно і благородно. Це ж послужить на благо, правда? Хіба це не допоможе зрівноважити наші злочини?