Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах - Ткаченко Анатолий Федорович - Страница 78

ції Сікорського стали першими у світі міжконтинен-

тальними пасажирськими лайнерами, які забезпечили

регулярні рейси через Атлантичний і Тихий океани.

На початок 1939 року фірма побудувала близько 15

типів дослідних і серійних літаків, які застосовували-

ся у військовій та цивільній авіації.

У роки Другої світової війни літаки Сікорського за-

йняли провідне становище у ВПС США. Найкращий із

його літаків S-47 став найпоширенішим американсь-

ким бомбардувальником Другої світової війни.

З 1939 року Сікорський перейшов на конструюван-

ня і виробництво вертольотів. Фірма, яка одержала на-

зву «Сікорський Ейркрафт», в післявоєнні роки стала

провідним виробником вертольотної техніки. З вироб-

ництва вертольотів Сікорського почалося серійне вер-

тольотобудуання не лише в США, а й у Франції та

Великобританії. Сікорський першим почав будувати

вертольоти з газотурбінним двигуном, вертольоти-ам-

фібії та «літаючі крани». З 1957 року Сікорський вий-

шов на пенсію і до смерті був консультантом фірми.

Ігор Іванович Сікорський помер 26 жовтня 1972 року

на своїй другій батьківщині в США в місті Істон штату

Коннектикут у віці 83 років.

429

ЄВГРАФ КРУТЕНЬ

(1890 — 1917)

льотчик-винищувач, теоретик і практик

застосування винищувальної авіації

Видатний

український

льотчик, один із організато-

рів російської винищуваль-

ної авіації, теоретик і

пра к тик її застосуван-

ня, підполковник Євграф

Микол а йович Крутень на-

родився 29 грудня 1890

року в Києві.

Змалку

мріючи

стати

вояком,

вступив

до

Київсь-

кого

кадетського

корпусу

(1852-1918)

—

одного

з

кра-

щих

привілейованих

учбо-

вих

закладів

дореволюцій-

ної Росії. Вихованців корпусу, головним чином дітей

офіцерів, готували до вступу у військові училища. Піс-

ля кадетського корпусу він закінчив Костянтинівське

артилерійське училище в Петербурзі (1911) і військо-

ву авіаційну школу в Ґатчині під Петербурґом (1914).

У роки Першої світової війни воював на Південно-

Західному фронті спочатку льотчиком і командиром

430

авіаційного загону, а з 1916 року був призначений ко-

мандиром армійської винищувальної групи.

Зважаючи на неповну укомплектованість війсь-

431

ково-повітряних сил льотним складом і недостатню

учбову базу, російський уряд уклав на початку 1916

року угоду з Францією і Англією про підготовку льот-

них кадрів у їхніх авіаційних школах. Відповідно до

цієї угоди у Франції в авіаційних школах поблизу мі-

ста Казо і в Сан-Максені недалеко від Ліона навчали-

ся вищому пілотажу і авіамоторній справі російські

офіцери і унтер-офіцери, направлені туди за спеці-

альним атестуванням командування. Аналогічну під-

готовку російські льотчики отримували в Англії в аві-

аційній школі Крайдона, поблизу Лондона. Навчання

тривало протягом шести місяців. Після закінчення на-

вчання і складання екзамену російські офіцери три

місяці стажувалися у бойових частинах французької

армії.

У 1916 році Крутень був відряджений в Англію і

Францію для удосконалення льотної майстерності.

Після навчання він у грудні 1916 — березні 1917 року

брав участь у повітряних боях на франко-німецькому

фронті. Бувши у складі славнозвісної 3-ї ескадриллі

«Лелек», збив три німецьких літака і був нагородже-

ний Воєнним хрестом Французької Республіки з паль-

мовою гілкою.

Крутень

вражав

своїх вчителів нова-

торськими

прийома-

ми ведення повітряно-

го бою, надзвичайною

відвагою і високою

Винищувач «Ньюпор-23», на

льотною

майстерні-

якому

стю. Своїм підлеглим

літав Євграф Крутень.

432

він особистим прикладом показував, як треба досяга-

ти результативності в бою. У боях Крутень збив 20 лі-

таків противника (тоді асом вважався льотчик, який

збив 5 літаків) і серед авіаторів був у великій пошані.

За відвагу, високий професіоналізм та душевне став-

лення до бойових товаришів його називали «Витязем

неба».

Теоретичні розробки Крутня з ведення повітряного

бою, вироблені ним прийоми нападу в повітрі створили

йому славу видатного льотчика-винищувача. За його

ініціативи в Росії вперше у світі були створені спеці-

альні винищувальні загони і групи. Він розробив по-

над 20 прийомів атаки і виходу з неї для літаків різних

типів, які виклав у «Пораднику льотчику-винищува-

чу». Крутень радив льотчикам завжди робити напад

433

Українсько-французькі зв'язки ________________________________________________________________________________

в особах, подіях та легендах

раптово, створюючи

пере-

вагу у висоті й атакуючи

противника з боку сонця.

Значним внеском Крутня

в тактику повітряного бою

було обґрунтування ефек-

тивності й доцільності пар-

ного польоту. Ведення бою

парами було прийнято в

усій російській винищу-

вальній авіації. Його пра-

ці «Повітряний бій», «На-

вала

чужоплемінників»,

«Тип апарата-винищувача»,

434

Українсько-французькі зв'язки ________________________________________

в особах, подіях та легендах

Художник Тарас Шевченко.

«Що думалось у Лон-

Аскольдова могила. 1845рік. доні», «Військова авіація у

435

Франції» були посібниками для льотчиків у роки Пер-

шої світової війни.

Крутень загинув молодим, йому не було ще двадцяти

семи років. 19 червня 1917 року, повертаючись із бойо-

вого завдання і здійснюючи посадку літака без пального

на своєму аеродромі біля села Плотичі поблизу Терно-

поля, Крутень розбився.

З приводу загибелі одного із найвідважніших льот-

чиків російської авіації в одній із газет писали: «Після

великого Нестерова він був найвидатнішим бойовим

льотчиком... Для характеристики бойової діяльно-

сті загиблого авіатора досить зазначити, що тільки за

один останній тиждень ним було збито три німецьких

літака».

Крутень був нагороджений багатьма російськими

бойовими орденами, серед них ордена Святого Георгія

4-го ступеня, Святого Володимира 4-го ступеня з ме-

чами і бантом, Святої Анни 4-го ступеня з надписом

«За хоробрість», та георгієвською зброєю.

Євграф Миколайович Крутень похований у рідно-

му Києві на Аскольдовій могилі поруч з іншим видат-

ним льотчиком Петром Миколайовичем Нестеровим

(1887-1914). У 1935 році кладовище на Аскольдовій мо-

гилі ліквідували і останки видатних льотчиків перепо-