Шухлядні краєвиди - Андієвська Емма - Страница 2

2

Де – вічність – з проминальним – у триктрак

Із циклу «Відозви»

Поснули – пильнувальники – циклопи,Й назовні – те, яке – в труні – у склепі.Й потвора – м’ясорубка – всмак – чалапа,Й за нею – почет – з гідр, клоак, поліпів.Та – із мачини – й інший – полігон.І дійсности – міняється – нога.Ґонґ, і ковток – прозріння – й на бігу, —І яблуневий сад – із вух – й легень. —На перетрус – буття – ідіофони.Й знов – вагонетки – з трупами коханих.Попід – навіяним – хребти – й первинне —Під тягарем – процесів – виживання.Та – намір – й найстабільніший – конструкт,Де – вічність – з проминальним – у триктрак.[14]

Світ – з додатками – в Cилур[15]

Нащадка – пильно – ненька – і татусь.Попід ногами – жовті зябра – Стікс.Ледь – на мікрон, і – прірвою – «не так!» —Всі з’яви – з невимовного – ниток.З тунелів сну – і піші, і – комонні.Заки й вони – на цяточки – туману.Перед – непізнавальним – з крихт – й імунне.Й не блиснуло, а вже – глобальні – зміни.Поверх – притоптаної – типчини[16] —Пливуть – лиш – наречені – у човнах. —У фіялкове – переходить – сіре,На – тлі я кого – залишки – косарок. —Без пензлів – й рук – нових буттів – маляр —Вхистився – світ з додатками – в силур. —

І про зміни

Із циклу «Відозви»

Летовище. Вправляється – літун:Фіксацій – цятку – в невагомий – стан.На крилах – річка, де – мигтять – плоти,Балькон з тітусею, брезентний – тент.Поодаль – віник – місто – підміта,Щоб – кожний – кусник – буханця – й мету. —На розі – репетує – газетяр:Щез – хмаросяг, а небом – ліфт – й ліфтер,Якого – в пік – години – гомініди,Що – крізь – усі – нашарування – й надми.В нові подоби, – їм – нема – вже – ліку, —Витягується – світ, – тремтить, – галака. —Й – за голову, аж тіпа – очману:Як – впоратися – з тим, чого – нема? —

Й увесь світ – серце, що – з очей – мости

Із циклу «Відозви»

Єдиний – дух – і стрижні, і міцели.[17] —Весь обрій – спух, – кряж: стегна – й парасолі.Лакрицею – пів неба – позвисало,Готуючи – перехідну – посілість,Де – людству – новий вимір – альбатрос. —Й біжить – факір, на голові – матрац,Бо – кожному – щемить – й місяцетрус,І конче – буфер, щоб – до норми – стрес. —Відвіяв – час – і рідних, і матусю,Й доводиться – самому – те, що – тисне. —Женуть – із прірв – потвор – маховики. —Та – і граніт – колоссям – пророста. —І море – знов – солончаки – пустель.Й увесь світ – серце, що— з очей – мости.

Заграва – над містом

Літають – щастя – й намірів – пір’їнки.Малому – на подряпину – зеленку.Два дженджики – змагаються – за юнку.Добродій – в брилику – усмак – кров’янку.На мить – з кущів – біля каварні – скрекіт.Повішений – пішов – до бару – з крокви.Обслуга – закладу – в циліндрах – круки.Зідхання. Галас. Співи. Охи. Крики.Ворожку – робота – з намету – чути.Моряк – на дошці – вибива – чечітку.Тут – ковтачі – вогню, там – линвоскоки,Гіпнотизери, картярі, макаки.Хто – душу, хто підметки – залиша. —Хто – й заграву над містом, – чвал лошиць.

Із серця – стяг, що – на весь світ – росте

Сенс існування – гілочкою – глоду—У склянці,– і свідомість – на боліди.Дзвін – дійсности – у грудях – ледве-ледве.Згорнулася – і скатом – геть – полуда.Ще – поруч – чути: озія′ – талапа.Та і її вже – присмерку – поліпи.Хвиля, бува, – й агар агару – хлю′пне,[18]Щоб легше – вдосконалення – халепу.Глуха – стіна – ще – пам’ятає – трактус,[19]Хоч – легіт – не дає – себе – підстригти,Клітини – вміст – для – світла – просякання.І лицарі на тиграх – підвіконням, —Знов – переорюють – і душу, й степ. —І юнка, що – буття – на автостоп,Із серця – стяг, що – на весь світ – росте.

Де – стежку – існування коліща

Кипить – по краєвиду – у каструлі. —Їх – час від часу, – неквапливо – кралі.Навколо них в повітрі – хлопець – кролем:Відрощує – собі – й навкіллю – крила.Копилить – губи – при ляльках – лялькар.Від сонця – в сизій мряці – кілька – шкур.Біжить – собака, – весь світ – набакир.Мокриці – тягнуть – в гай – тенісний корт.Сидить – на гілці – нерухомо – леліт.[20]В грудки – латаття – гусне – прохололі:Вода – сліди – скубальної – машини,Яка – за співом – інколи – й вільшанки.Й лише – лоза – ще – коротко – тріщить,Де – стежку – існування коліща.