Шухлядні краєвиди - Андієвська Емма - Страница 5

5

Стереокіно

Повіяло – отавою – знадвору.З басейну – у дворі – дитячий – вереск,На хмарці – гуска – дошкільнятам – варить —З веселок – борщик, кому – конче – в вирій.На листі[47] – полиск – лагодить – бляхар,Аби – в обхід – защемлене – й лихе.Неблимно – небом – риб’ячий – міхур.З найближчих – шхер – легіт – русалок – хор.Сандалі – існування – знов – пустельник —Там, де площин ущільнення – настало. —Чотири – світу сторони – зручніше —На плечах, – й зрівноваженіше, – ношу.Щоб – там, де – щойно – обрію – кінець, —Лазівка – в дійсність, – стереокіно.

Буття, – вкотре, – міня – орієнтир

Буття, – вкотре, – міня – орієнтир.Проміжні – ланки – перебрали – старт. —Нові світи, – опеньками, – етер —Із чергових – галактик – ґарнітур.Ледачий – простір – геть очемерів:[48]На власну – руку – і струмки, й – моря.Піраньї щелепи – ростуть – з дерев,Й ніхто – і пальцем, щоб – набік – мару.Хоч – вже, – частинами, – жонґлер-вигадник —Ущільнює – відхилення – погодні.Вертихвости – тлін – мелють, де – нестули[49]Бльокують – дійсности – рухому – стелю,Заки – бодай – один – з небагатьох —Вогню з грудей, що – його – волі птах.

Вісь – існування – на новий – бігун[50]

Світає. – Краєвид – черговий – виверт:Вздовж – улоговини – крилаті – леви —З веж – перегони – гідр – семиголових. —Від жертв – і сліду, а – ліжка – кривавлять.Із вати – міст. Вокал – блукає – вутлий,Де ще – сторожу – триметрові – нетлі. —Скрізь – никають – макітри – синюваті,В яких – з кістками – часом – й самоцвіти.I знову – тиша. Лиш – дівча – вараска[51] —Стрілою – сіно, щоб – з-під тамариску —До іншої площини – василіск, —Й лазівку, де – він, – місто – і село —Назавжди – мідницею.[52] – Й старт: розгін —Вісь існування – на – новий – бігун.

Ще – одна – ідилія

Пірс. Мазуни, дівулі, діти, шльондри.Трохи поодаль – перегони: люнтри.[53]На стовпчиках, які – з води, – гірлянди.Замість світила – небом – сколопендра.Із вілли – побіч молу – мадриґал.Гравці – в тенетах[54] – забивають – гол.Поруч – хлопчисько – сальто – на бігу.Свято – буття, що – додає – снаги.Зупинки – й напрямні – спотикача΄.[55] —Хоч – й криво, – світ – в Атланта – на плечі.Маля – колиску, – крок в життя, – штовха.Інше, – трирічне, – песикові – хвіст.Сміх, схлипи, – радість – груди розрива,Дарма що – вищир – черепа – в траві.

На коліщатах – в пік зими – весна!

Не атріюм – навкілля – атонія,[56]Що – нетямущим – голови – стинає —За цельофаном – поруч, – за стіною, —Ви полум’ям – в горнятку – атенею,[57]Хоч – пасмо – гір – ще – асфальтозавод,Куди, до цирку, – гевал – зазива —Й замість – смокталок – всім – громовідвід,Як – дійсність, – креля, – куснями – пливе —Несправними, щоб – просвіток – в затулі,[58]Де – обріїв – пульсаторів – не стало,Лиш де-не-де – шматочки пуповиниБуття – для проминального – за ванну. —Та вже – викочується – з нетрів – сніп —Й на коліщатах – в пік зими – весна! —

Й чекає – в тіні – вічність, – крокодил

Галактики – ще – скиртоукладач.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.