Іміджмейкер із Москви - Джангіров Дмитро - Страница 16

– Друже, а ви не могли б зробити цього Петра ще й одноногим, рябим і горбатим?

Щойно Сливка вийшов із номера – зазвонив телефон. Іміджмейкер підняв трубку.

– Киевский офис профессора Боженко… – упізнавши голос одного зі своїх клієнтів, він радісно і бадьоро продовжив:

– Да, господин Бабай, конечно, узнал. Но все равно – богатым будете!… Ну я же говорил – при вашей телегеничности и личной харизме вы будете иметь бешеный успех у избирателей… Да, ваш рейтинг продолжает расти. Но не спешите расслабляться – враги не дремлют!… Нет, я не о прокуратуре, я – о соперниках. По нашим сведениям, для подготовки ответного удара из Ашхабада прибыла группа личных имиджмейкеров Туркмен-баши… Вас это не удивляет? Ах да, вы же занимались прямыми поставками туркменского газа… На сколько?… Да-а, за такие деньги даже он мог обидеться… Ну, ничего, я работаю над вашим имиджем по двадцать пять часов в сутки! Конкурентам не то, что Туркменшиши, сам Аллах не поможет!

Іміджмейкер натиснув клавішу телефону і, почувши неперервний гудок, одним рухом пальців, навіть не дивлячись на клавіатуру апарата, набрав наступний номер.

– Господина Подвальского, пожалуйста… – офіційним тоном промовив він і за хвильку бадьоро й оптимістично продовжив: – Але, Мишенька!… Да, ты убедителен, как всегда. Все-таки верно говорят, что правда – это атомная бомба политологов. Хорошо, что мы с тобой – гуманисты и соблюдаем конвенцию о неприменении оружия массового поражения… Да-да, все идет по плану, у меня снова есть заказчики на твою незапятнанную репутацию неподкупного аналитика.

Нестор Євграфович подав знак Артурчикові, і той дістав принесені Симорозенком пуделки та скарбничку і почав їх спаковувати.

– Сейчас к тебе подъедет Артур с последними данными. Денег, то есть… данных будет много, но ты, пожалуйста, не пугайся… Все, Мишенька, привет жене, – закінчив Іміджмейкер і, вдоволено посміхаючись, поклав трубку.

– Давай, Артур, одна нога – здесь, другая – там, – наказав він асистенту. Той взяв пакет і, накинувши дублянку, швидко вийшов.

Про велику гримерну кімнату Михайла Підвальського на телестудії ходили легенди. Окрім десятків нагород у різних номінаціях з усіляких телевізійних конкурсів та фестивалів та сотень сувенірів з усього світу, кімната завжди була заставлена квітами, шампанським та коробками з цукерками. Стіни між гримерними дзеркалами і навіть частина стелі були обклеєні – ніби шпалерами – плакатами всесвітньо відомих талановитих естрадних співаків та діячів мистецтва, приналежність яких до когорти сексуальних меншин не залишала жодних сумнівів. На всіх без винятку плакатах стояли автографи зображених на них гей-зірок, які різними мовами світу бажали панові Михайлу усіляких гараздів.

Зрозуміло, що всі столичні та провінційні гомоксексуалісти мріяли побувати в гостях в улюбленого ведучого. І багатьом це вдавалося. Втім, насправді Михайло Підвальський був переконаним натуралом і впродовж багатьох років без жодних зусиль йому вдавалося це приховувати. Тільки найближчі друзі та кілька сотень вродливих дівчат знали його велику таємницю. Чи точніше – страшну правду про Михайла Підвальського. Так склалося, що суспільна думка про його нетрадиційну орієнтацію та самоусвідомлення приналежності до мистецької еліти лоскотали самолюбство пана Михайла і сприяли його ствердженню як телезірки. Саме тому він навіть не хотів думати про зміну свого іміджу. Принаймні, у найближчі десяток-два років…

Після візиту Артурчика, який вручив йому пуделки та скарбничку з грошима, Михайло Підвальський, згадуючи всіх чортів та незлостиво проклинаючи свого друга-іміджмейкера, вже добрих півгодини перераховував гору пошарпаних гривневих папірців. Поруч на столі на друзках розбитого погруддя-скарбнички височіла ще одна величезна купа – але вже дрібних монет. У гримувальну пана Михайла зазирнула дівиця-адміністратор і лагідно й обережно нагадала:

– Михал Саркисович! До эфира – две минуты!

Підвальський роздратовано сплюнув. Не рахуючи, він згріб монети у шухляду стола. Припудривши перед дзеркалом обличчя та поправивши на лацкані брошку, ведучий вибіг у коридор.

Іміджмейкер з асистентом сиділи у своєму готельному номері, попиваючи каву з коньяком, і чекали вечірньої політично-аналітичної телепрограми. Гостем програми цього разу мав бути друг Нестора Євграфовича зірковий телеведучий рейтинг-шоу – сам Міша Підвальський. Нарешті у кадрі з'явився ведучий аналітичної програми:

– Добрий вечір, пані та панове, в ефірі розважально-аналітична програма «Факти і роздуми», – привітався він і, приязно посміхаючись у бік гостя студії, представив його глядачам: – наш сьогоднішній гість – відомий політолог та конфліктолог Михайло Підвальський. Михайло Саркісович, ви прискіпливо вивчаєте конфлікт ідеологій, що зіткнулися у Центральному виборчому окрузі нашого міста. Як ви прокоментуєте ситуацію, яка там склалася?

Підвальський намагався видаватися серйозним, поважним і розважливим. Одночасно. І це йому вдавалося. Він поважно сказав:

– У Центральному виборчому окрузі з-поміж тридцяти п'яти кандидатів виділяються три беззаперечних лідери. Це кандидат від лівих Микита Симорозенко, кандидат від правих – Богдан Сливка, а також незалежний представник ділових сфер Володимир Бабай. Якийсь час здавалося, що пан Бабай, як свіжа третя сила з неабиякими матеріальними ресурсами, зуміє скинути на узбіччя електорального поля представників традиційних ідеологій.

– А яка ситуація зараз? – зазираючи гостю у вічі і киваючи на таблиці за спинкою його стільця, запитав ведучий.

Підвальський озирнувся – дістав складені позаду наочні матеріали і поставив їх у кадрі…

– А таблицы, видать, универсальные – изготовлены один раз и на всю избирательную кампанию, – подумав про себе Нестор Євграфович.

Тим часом Підвальський вів далі:

– Останніми днями і ліві, і праві спромоглися мобілізувати додаткові ресурси, апелюючи саме до ідеологічних уподобань виборців округу. За моїми останніми даними, на перше місце трохи несподівано вийшов кандидат від націонал-демократичних сил Богдан Сливка. Впритул за ним йде єдиний кандидат від лівих сил Микита Симорозенко. Що стосується Бабая, то він опинився на третьому місці, помітно поступаючись нашим незмінним і непримиренним Монтеккі і Капулетті.

– То ж ви вважаєте, що третя сила, тобто пан Бабай, вже не зможе конкурувати за депутатський мандат? – з удаваною завзятістю дотискав гостя програми ведучий.

– Зможе, але тільки в разі, якщо ще активніше задіє той самий матеріальний ресурс, про який я казав вище, – переконливо розмірковував Михайло Підвальський.

Нестор Євграфович приглушив звук телевізора, і мовив асистенту:

– Все-таки наш Миша – гений! Понимает намеки с полуслова, даже очень мелкими купюрами!

Іміджмейкер увімкнув звук – ведучий продовжував:

– Наші телеглядачі цікавляться, яку роль у цій запеклій боротьбі відіграє відомий московський іміджмейкер українського походження Нестор Боженко?

Підвальський з доволі незвичним для нього діловитим та серйозним виразом обличчя незворушно нейтралізував випад колеги:

– Кореспонденти нашого рейтинг-шоу неодноразово запитували про це самого Нестора Євграфовича. Але він відмовився від будь-яких коментарів, посилаючись на професійну етику.

Іміджмейкер вимкнув телевізор і перезирнувся з асистентом. Політтехнологи розсміялися. Оклигавши від сміху, Артурчик дуже нерішуче, але все ж наважився інтелігентно попросити шефа відпустки в місто:

– Нестор Евграфович, сегодня был напряженный день. Я, пожалуй, пройдусь по вечернему городу, тем более, тут такие красивые девушки…

Іміджмейкер поглянув на свого загнаного передвиборними гонками помічника і посміхнувся. Потім посуворішав і по-батьківськи промовив: