Іміджмейкер із Москви - Джангіров Дмитро - Страница 35

Сливка ображено глипнув на асистента:

– Чому одразу – москалі?! Це дуже інтелігентні люди із Санкт-Петербурга…

Нестор Євграфович по-дружньому заспокоював клієнта:

– Ну, якщо із Санкт-Петербурга, то це зовсім інша справа! До праці, панове! Сядьте і розслабтеся, – сказав він Сливці, показуючи рукою на крісло.

– Уявіть себе пересічним виборцем. Уявили? Про що ви зараз мрієте?

Сливка одразу ж, не роздумуючи, випалив:

– Про велику зарплату…

– Ах, облиште цю соціальну демагогію для лівих манкуртів. Яка ваша наступна мрія? – стимулював іміджмейкер мисленнєвий процес націонал-демократа.

Сливка покрутив головою, глипаючи то на Нестора Євграфовича, то на його помічника, і невпевнено вимовив:

– Може, про вступ України до НАТО?

Обличчя Нестора Євграфовича посуворішало; холодно дивлячись клієнту у вічі, він запитав:

– Ви певні, що саме про це мріє пересічний виборець?

Сливка рішуче і категорично заявив:

– Повинен мріяти! Бо так записано у моїй передвиборній програмі!

– А що там ще записано? – скептично намагався уточнити іміджмейкер.

Націонал-демократ звів очі до стелі, намагаючись пригадати обіцянки зі своєї передвиборної програми:

– Ну, кожному виборцю – садок вишневий коло хати… – процитував він наступний пункт програми.

Нестор Євграфович пожвавився.

– Чудово! – сказав він, глипнувши на годинник. Потім взяв газету з телепрограмою і, провівши пальцем згори донизу, радісно сповістив Славкові: – О сімнадцятій тридцять – програма «Ваш сад». Богдане Степановичу, доки Артур домовлятиметься з телебаченням, у вас є дві години переглянути посібник із садівництва.

За дві години в номері Нестора Євгра-фовича та Артурчика з'явився Бабай, запрошений політтехнологами. Усі троє сіли в ряд дивитися телевізор. На екрані Сливка в одязі садівника і з великим тризубом на грудях стояв на розчищеній ділянці і, витираючи з чола піт та вказуючи рукою на великий пеньок, говорив:

– Викорчувавши на своїй ділянці берізки та інші бур'яни, ви зможете засадити повний сад червоної калини. До речі, віддавши голоси націонал-демократичним силам, ви проголосуєте за очищення нашої мови, нашої душі, нашої священої української землі від засилля чужинців!! І розцвіте наша держава, осяяна національною ідеєю, як ця червона калина на мінеральних добривах фірми «Сахара ЛТД»!

Після завершення свого пафосного монологу Сливка вказав для наочності пальцем спершу на калину, а потім на пакунок з добривами. Іміджмейкер клацнув дистанційкою. Політтехнологи одночасно мовчки подивилися на банкіра.

– Та-ак! – сказав обурений Бабай, стримуючи себе неймовірним зусиллям волі.

Іміджмейкер та його помічник завбачливо відступили від клієнта, передчуваючи його емоційний і, можливо, малокерований «виступ». І мали рацію – голову Бабая розпирало від неозвученого тексту, що не забарився вирватися на волю:

– И скажите мне, пожалуйста, господа социальные, блин, технологи, почему какие-то голодранцы, мать их за ногу, находят эти самые, блин, нестандартные решения! А мы что? – уже неделю крутим за мои бабки клип «Бабай шагает впереди!», – фальшиво проспівав банкір і продовжив, розпалюючись дедалі більше: – А этот ваш дурацкий пиар-ход – «Бабай покупает НТВ у "Газпрома"»?! – передражнив гасло незалежний кандидат. После этого мне, блин, домохозяйки все телефоны оборвали – спрашивали, когда я буду повторять «Богатые тоже плачут»! Меня самого чуть до слез не довели! За мои собственные бабки, между прочим! За те самые бабки, за которые я от вас, блин, жду эффективных предложений. И имейте ввиду, блин, я уже практически устал ждать!!

Нестор Євграфович, якому досі не вдавалося знайти слушної миті, щоб почати заспокоювати свого обуреного клієнта, відчув, що зволікати з цим стає небезпечно. Він поспішно і приязно заговорив:

– Да не волнуйтесь вы так, дорогой господин Бабай! Вся эта, извините за выражение, спортивно-ягодная самодеятельность наших конкурентов обречена на позорное фиаско, ибо не имеет надежной финансовой, и, особенно, научной базы. А последние достижения, гм-гм, социальной технологии при должном финансовом обеспечении дадут стопроцентно положительный результат. Сегодня вечером, в самое смотрибельное время, вас, Владимир Михайлович, ждет самая массовая и самая внушаемая аудитория!

Нестор Євграфович з Артурчиком сиділи у своєму номері і чекали, коли по телевізору почнеться вечірня казка. Нарешті з'явилася заставка телеказки, після якої політтехнологи побачили загримовану фізіономію Бабая, вдягненого у вишиванку. В одній руці банкір-казкар тримав дитячу книжечку з казочками, а другою звично «пальцював» своїми м'язистими пальцями у золотих перснях. Повертаючи голову за рядками на студійному суфлері, Бабай розпочав улюблену програму дітлахів згідно з написаним політтехнологами сценарієм, тобто традиційним для усіх байкарів вітанням:

– Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка!…

– Артурчик, есть предложение… – раптом сказав іміджмейкер і, показавши пальцем на бар, попросив свого вірного помічника:

– Посмотри, пожалуйста, там еще должен быть коньяк…

По завершенню «Вечірньої казки» Нестор Євграфович вимкнув звук телевізора і запитав у свого дещо захмелілого помічника:

– Ну что, Артурчик, немножко попишем? – ассистент тяжко зітхнув і, неохоче сідаючи за комп'ютер, вимушено погодився з шефом:

– Попишем… Немножко… Іміджмейкер звично закрокував кімнатою і почав диктувати. Артурчик ліниво застукав пальцями по клавіатурі:

«…К сожалению, клиенты не всегда способны понять необходимость нетривиальных и неожиданных для конкурентов предвыборных ходов. Еще реже способны оценить оригинальность замыслов политтехнолога опешившие от неожиданности избиратели. Однако осознание подобной несправедливости мироустройства не должно останавливать настоящего имиджмейкера – пытливого экспериментатора и смелого инженера-испытателя человеческих душ…»

– Гениально, Нестор Евграфович! – за звичкою вигукнув комплімент шефові Артурчик. Він глипнув на екран – там починалося шоу. – А вот, кстати, и рейтинг-шоу господина Подвальского… – сказав він шефові. Іміджмейкер увімкнув звук телевізора. Підвальський, активно рухаючись по студії свого рейтинг-шоу, саме звертався до своєї великої телевізійної аудиторії:

– Шановні телеглядачі! В ефірі – передвиборне рейтинг-шоу Михайла Підвальського!

Оркестр вибухнув тушем, на сцену вибігли традиційні грайливі дівиці в бікіні. Підвальський продовжив свій виступ:

– Дами і добродії! Останніми днями боротьба між кандидатами в депутати досягла свого апогею. Почну з драматичних подій у Центральному виборчому окрузі нашого міста! Сьогодні лідери виборчої гонки перевершили самі себе у витонченій боротьбі за симпатії виборців! І, судячи з опитування, проведеного сьогодні на вулицях міста моїми юними помічницями, зусилля претендентів не були даремними. Буквально за одну добу відразу троє кандидатів наростили свої рейтинги більше ніж на десять відсотків, і тепер кожен з них заручився підтримкою сорока відсотків виборців!

Асистент розгублено подивився на шефа і спробував уточнити:

– Нестор Евграфович, но ведь по сорок на троих – это же будет сто двадцать процентов!

– Естественно, – спокійно відказав Іміджмейкер. – Миша отрабатывает свою персональную двадцатипроцентную наценку за нетривиальность и неожиданность!

Частина 11

За вікнами номера політтехнологів тішився сонячний березневий ранок. По телевізору – як завжди по п'ятницях о цій годині – починалося індійське кіно.